9 грудня 2016, п'ятниця

Теракти в Парижі. Головний урок для всіх нас

коментувати
Ми не можемо знищити Ісламську державу одним рішучим ударом, оскільки це одночасно мережа, ідея, організація і де-факто держава

Теракти в Парижі, вчинені людьми, ймовірно пов'язаними з ІДІЛ, після вибухів в Бейруті і катастрофи російського авіалайнера над Синайським півостровом, підтверджують, що терористична загроза перейшла в нову, ще більш небезпечну фазу. Чому Ісламська держава здійснила атаку саме зараз - не так важливо; цілком може бути, що рішення перейти на глобальний рівень було прийнято в помсту за нещодавні втрати території в Іраку. Але якими б не були причини, очевидно, що необхідна чітка відповідь.

Але по суті, загроза, яку являє собою ІДІЛ, вимагає декількох дій, оскільки немає єдиної стратегії, якої могло б вистачити. Потрібен ряд дій у ряді сфер одночасно.

Перша – військова сфера. Більш інтенсивні авіаудари по військових базах ІДІЛ, нафтових та газових складом, а також лідерам терористів, критично важливі. Але ніякі удари самі по собі не вирішать проблему остаточно. Щоб захопити і утримати територію, потрібна серйозна наземна присутність.

На жаль, часу на те, щоб створити партнерські наземні сили з нуля, немає. Ці спроби вже робилися і виявилися безуспішними, а арабські країни не здатні створити такі сили або ж не хочуть цього робити. Іракської армії теж не вистачило. Ополчення, підтримуване Іраном, тільки погіршило ситуацію.

Кращий варіант – тісна співпраця з курдськими військами і окремими сунітськими племенами в Іраку і Сирії. Мається на увазі надання розвідданих, зброї, а також готовність послати більше солдатів, крім 3500 американців, які вже там перебувають. Можливо, буде потрібно до 10 000 чоловік, щоб навчати, давати поради і допомагати у проведенні військових операцій.

Чому ІД вирішила здійснити атаку саме зараз, не так важливо

Мова повинна йти про колективні зусилля. Вони можуть бути неформальними, так званою «коаліцією добровольців», в яку увійдуть США, Франція, Великобританія, арабські країни і навіть Росія при відповідних умовах, або ж під патронажем НАТО або ООН. Результат важливіше форми. Тим не менш, з символічним оголошенням війни ІДІЛ слід бути обережніше.

Дипломатичний компонент не менш важливий. Сирійський президент Башар Асад сприяє припливу новобранців у ІДІЛ, а тому він повинен піти. Але уряд, який прийде до влади після нього, повинен бути в змозі підтримувати порядок і не допустити, щоб ІДІЛ скористався моментом безвладдя, як вже сталося в Лівії.

Більш того, впорядковані політичні зміни можна здійснити лише за підтримки Росії та Ірану. Один з варіантів, над яким варто задуматися, це коаліційний уряд, який очолював би раніше представник алавітської меншини. Це поступка, завдяки якій можна було б прибрати з влади Асада. В подальшому може бути створений більше репрезентативний уряд, хоча в будь-якому випадку проведення виборів у найближчі 18 місяців – надто оптимістичний прогноз.

Але досягнення компромісу тільки за рахунок цього може виявитися неможливим. Саме тому потрібна активізація військових дій, необхідних для створення великих і безпечних анклавів, в яких мирні жителі були б під захистом, і для того, щоб дати рішучий бій ІДІЛ. Зараз Сирію не назвеш нормальною країною, і їй ще довгий час нею не стати, якщо це взагалі можливо. Сирія, яка складається з анклавів або кантонів – більш реалістична модель.

До інших незамінних елементів стратегії відносяться збільшення допомоги або тиску на Туреччину, щоб вона ефективніше перешкоджала потоку добровольців, які прагнуть потрапити в ІДІЛ. Крім того, Туреччині, так само як і Лівану з Йорданією, потрібно надати більш суттєву фінансову допомогу, так як саме вони приймають велику частину біженців. Арабські та мусульманські лідери можуть внести свою лепту, відкрито виступивши проти поглядів ІДІЛ і тим самим делегетимізувавши терористичну організацію.

Є також і внутрішній вимір. Внутрішня безпека і правоохоронні органи – як на кордоні, так і в самих країнах, повинні бути адаптовані до підвищеної загрози. З окремими терористами або маленькими групами, атакуючі незахищені цілі у відкритих державах, дуже складно впоратися. Ця загроза змусить змінити баланс приватності та колективної безпеки.

Також потрібна доза реалізму. Боротьба з ІДІЛ – це не традиційна війна. Ми не можемо знищити Ісламську державу так швидко, як нам хотілося б, оскільки вона являє собою одночасно мережу, ідею, організацію і де-факто державу, що контролює певну територію та ресурси.

Тероризм був і буде одним з проклять наших часів. Але є і хороші новини: загрозу, яку являє собою ІДІЛ, можна значною мірою зменшити комплексними рішучими діями. Головний урок, який потрібно зробити з того, що сталося в Парижі – те, що ми повинні бути готові до дії.

Переклад НВ

Copyright: Project Syndicate, 2015.
www.project-syndicate.org

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію матеріалів Project Syndicate. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.