18 серпня 2017, п'ятниця

Світовий порядок 2.0

коментувати
Глобалізація нікуди не зникне. Новий порядок, що передбачає введення суверенних зобов'язань, є кращим способом впоратися з її наслідками

Майже чотири століття минуло відтоді, як у 1648 році Тридцятилітня війна в Європі завершилася Вестфальским миром, і весь цей час в основі міжнародного порядку лежить концепція суверенітету – право країн на незалежне існування і автономію. І для цього є причина: століття за століттям, у тому числі і в нинішньому сторіччі, ми бачимо, що світ, де кордони порушуються силою, є світом нестабільності і конфліктів.

Однак у глобалізованому світі глобальна операційна система, заснована виключно на принципі поваги до суверенітету (назвемо її «Світовий порядок 1.0»), стає все більш неадекватною. Зараз світ постійно змінюється. Майже усе, починаючи з туристів, терористів та біженців і закінчуючи електронною поштою, хворобами, доларами і парниковими газами, може потрапити практично в будь-яку точку планети. В результаті те, що відбувається всередині однієї країни перестає бути інтересом однієї тільки цієї країни. Сьогоднішні реалії вимагають оновленої операційної системи «Світовий порядок 2.0», заснованої на ідеї «суверенних зобов'язань»: суверенні держави повинні мати не тільки права, але й зобов'язання перед іншими країнами.

Новий міжнародний порядок вимагає широкого набору норм і домовленостей, починаючи з узгодження основ державності. Існуючі уряди будуть погоджуватися розглядати прохання про створення нових держав тільки у тих випадках, коли для цього є історичні підстави, незаперечні аргументи, народна підтримка, і коли пропоноване нове державне утворення виглядає життєздатним.

Світовий порядок 2.0 повинен передбачати заборону на здійснення терористичної діяльності і підтримку тероризму в будь-якій формі. Він також повинен зміцнити норми, які забороняють поширення і використання зброї масового ураження (цей пункт вже може викликати суперечки). Сьогодні держави, як правило, згодні стримувати поширення зброї масового ураження, обмежуючи доступ інших країн до відповідних технологій та матеріалів, але цей консенсус часто порушується у випадках, коли раптом відбувається поширення. Це питання має стати предметом дискусій на двосторонніх і багатосторонніх зустрічах, але не тому, що вони призведуть до формальних угод, а тому, що вони допоможуть акцентувати увагу на застосуванні суворих санкцій або проведенні військових операцій, які потім зменшать ймовірність подальшого поширення ЗМУ.

Суверенні держави повинні мати не тільки права, але й зобов'язання

Інший критично важливий компонент нового міжнародного порядку – співробітництво у сфері боротьби зі зміною клімату, яке є найбільш яскравою демонстрацією процесу глобалізації: всі країни піддаються впливу цього явища, незалежно від їх ролі у його виникненні. Паризька угода про клімат 2015 року, в рамках якого уряди країн світу домовилися обмежити викиди парникових газів та надати ресурси на допомогу бідним країнам в адаптації до зміни клімату, стало кроком у правильному напрямку. Прогрес на цьому фронті необхідно розвивати.

Кіберпростір – новітня сфера міжнародної діяльності, для якої характерні одночасно і співробітництво, і конфлікти. У цій сфері метою має стати створення міжнародних механізмів, що стимулюють використання кіберпростору в мирних цілях і перешкода зловживань. Урядам доведеться постійно працювати в рамках цього режиму, в іншому випадку вони зіткнуться з санкціями або контрзаходами.

З глобальною охороною здоров'я пов'язаний інший набір проблем. У глобальному світі спалах інфекційного захворювання в одній країні може швидко перетворитися на серйозну загрозу здоров'ю у всьому світі, як це відбувалося в останні роки з атиповою пневмонією (SARS), вірусами Ебола і Зіка. На щастя, концепція суверенних зобов'язань у цій сфері вже реалізується на практиці: держави несуть відповідальність за виявлення спалахів інфекційних захворювань, які повинні відповідним чином на них реагувати і повідомляти про це інші країни світу.

Що стосується біженців, то тут не існує заміни ефективної роботи на місцях, спрямованої на запобігання ситуаціям, які і призводять до появи великих потоків біженців. В принципі, це аргумент на користь гуманітарного втручання, але практична реалізація цього принципу буде як і раніше важким завданням через розбіжності у політичних цілях, а також високу вартість ефективного втручання. Втім, навіть зараз очевидно, що необхідно підвищувати фінансування біженців, гарантувати їм гуманне поводження, вводити справедливі квоти на їх переселення.

Торгові угоди за визначенням є договорами про взаємні суверенні зобов'язання у сфері тарифних і нетарифних бар'єрів. Якщо одна зі сторін вважає, що ці зобов'язання не виконуються, вона може вдатися до арбітражу в рамках Всесвітньої торгової організації. Втім, ситуація стає більш заплутаною, коли мова заходить про державні субсидії або маніпуляції з валютою. Відповідно, мета полягає в тому, щоб в майбутніх торговельних угодах сформулювати відповідні суверенні зобов'язання в цих сферах, а також створити механізми підзвітності урядів.

Перетворення концепції суверенних зобов'язань на фундамент міжнародного порядку вимагає десятиліть консультацій і переговорів, але навіть після цього її поширеність і ефект залишаться нерівними. Прогрес може бути досягнутий тільки на добровільній основі, за ініціативою самих країн, а не за допомогою наданих зверху указів. Якщо говорити реалістично, створення угоди про те, які саме конкретні суверенні зобов'язання повинні бути у держав і як потрібно забезпечувати їх виконання, є дуже важким завданням.

Ситуація ускладнюється через те, що адміністрація президента США Дональда Трампа взяла на озброєння доктрину «Америка передусім», яка багато в чому не збігається з усіма висунутими тут пропозиціями. Якщо американські підходи такими і залишаться, тоді прогрес на шляху до того типу порядку, який потрібен сучасному, взаємопов'язаному світу, може бути досягнутий, тільки якщо інші великі держави почнуть до нього прагнути, в іншому випадку доведеться чекати наступника Трампа. Але цей варіант є не найкращим: через нього ситуація в США та інших країнах світу лише погіршитися.

Зараз настав час почати необхідний діалог. Глобалізація нікуди не зникне. Рух до нового міжнародного порядку, що передбачає введення суверенних зобов'язань, є кращим способом впоратися з її наслідками. «Світовий порядок 2.0», заснований на суверенних зобов'язаннях, звичайно, є амбіційним проектом, але цей проект народжений реалізмом, а не ідеалізмом.

Новое Время володіє ексклюзивним правом на публікацію колонок Річарда Хааса. Републікування повної версії тексту заборонене

Більше поглядів тут

Copyright: Project Syndicate, 2017.
www.project-syndicate.org

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.