10 грудня 2016, субота

Майбутнє Євросоюзу під питанням

коментувати
Майбутнє Євросоюзу під питанням
На сьогодні Європа переживає відразу три серйозних кризи

Китайці люблять говорити, що слова "криза" і "можливість" в їх мові звучать однаково. Але, хоча кризи часто і справді супроводжують нові можливості, складно сказати, які можливості Європа може отримати з нинішньої ситуації.

Одна з причин, з якої ця криза виявилася для Європи настільки непереборною, полягає в тому, що вона була абсолютно несподівана. Минуло сімдесят років з моменту закінчення Другої світової, двадцять п'ять – закінчення Холодної війни, близько двадцяти років після Балканських воєн, та ось раптово майбутнє Європи виявилося набагато більш невизначеним, ніж можна було передбачити ще рік тому.

Також приводом для занепокоєння є те, що Європа зіткнулася не з однією кризою, а відразу з кількома. Перша з них – економічна, і я маю на увазі не тільки нинішнє уповільнення економічного зростання, але і те, що така ситуація збережеться, і в бізнесу не буде мотивації інвестувати і наймати нових співробітників. Посилення на континенті популістських політичних партій, як лівих, так і правих, відображають страхи і невдоволення суспільства.

Положення європейської економіки погіршується ще і прийнятим десятиліття тому рішенням запровадити спільну валюту без загальної фіскальної політики. У багатьох країнах зникла дисципліна на національному рівні. Недавній приклад – Греція, але вона навряд чи стане останньою.

До другої кризи призвели дії РФ в Україні. Росія не відмовиться від Криму, до того ж дедалі більше питань стосовно її намірів щодо сходу України і країн Балтії. В результаті геополітика повернулася в Європу як раз у період скорочення витрат на оборону, коли суспільство не підтримує ідею збройного втручання.

Щоб вирішити проблему з біженцями, потрібна зміна уряду в Дамаску, але Росія та Іран на це не підуть

Третя і найбільш злободенна криза є результатом масштабних хвиль міграції з країн Близького Сходу в Європу. Хвилі біженців оголили нові розбіжності між членами ЄС та підняли питання щодо принципу відкритих кордонів та свободи пересування, які довгий час були ключовими принципами Євросоюзу.

Німеччина і ще кілька країн відповіли на кризу гідним поваги, але витратним способом. Близько 8 000 чоловік в день приїжджають до Німеччини – частково через важку ситуацію на батьківщині, частково - через готовність Німеччини прийняти. Турбота, облаштування та інтеграція цих людей може виявитися для країни непідйомною.

Очевидно також, що політика не може бути успішною, якщо бореться лише з наслідками, а не з причинами кризи біженців. Вирішити проблему дозволила б зміна уряду в Дамаску на такий, який влаштував би сирійців і міг би б стати надійним партнером для США і ЄС. На жаль, схоже, це можливо тільки з благословення Росії та Ірану, а ці держави налаштовані і далі посилювати підтримку режима Башара Асада.

Тим не менш, є й інші кроки, які можуть поліпшити ситуацію. Зокрема, збільшення міжнародної допомоги країнам Європи і Близького Сходу, готовим прийняти біженців. В ідеалі таке фінансування мотивує інші країни наслідувати приклад Німеччини.

Ще одним варіантом є створення в Сирії анклавів, де люди могли б почувати себе в безпеці. Такі анклави потребують допомоги на місцях – від сил курдів і місцевих арабських племен, а США і їх союзники могли б надати військову допомогу.

Також, щоб зменшити потік джихадистів, що відправляються в Сирію і біженців, які втікають на північ, необхідна нова домовленість з Туреччиною. Їй потрібно надати фінансову і військову допомогу, щоб країна могла посилити контроль над своїми кордонами, а питання довгострокових відносин Туреччини і Європи слід відкласти до розв'язання кризи.

США повинні допомогти особливо – до цього їх зобов'язує те, що вони зробили (і не зробили) в Іраку, Сирії та інших країнах Близького Сходу. Дії американців були одним із чинників, які призвели до масового виходу біженців.

Крім того, надання допомоги Німеччині та Європі – у стратегічних інтересах США. На Європу як і раніше припадає чверть світової економіки, крім того, вона залишається одним з ключових геополітичних партнерів США. Європа, в якій крім економічної кризи і кризи безпеки, почнуться ще й проблеми з демократією, буде досить слабким і ненадійним союзником.

Часу мало. Європа і Німеччина зокрема, не зможуть зберегти статус-кво. Чекати, поки ситуація у Сирії вирішиться сама собою – не варіант, і, хоча окремі кроки не вирішать проблему, вони зможуть хоча б мінімізувати збитки.

Переклад НВ

Copyright: Project Syndicate, 2015.
www.project-syndicate.org

Новий час володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію матеріалів Project Syndicate. Републікування повної версії тексту заборонена.

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.