24 червня 2017, субота

Уроки патріарха Любомира Гузара

коментувати
Його любили таксисти, слухала молодь і старші, підприємці і митці. Він об’єднував членів своєї церкви і свого народу та прагнув поширювати цю єдність далі

Я знав патріарха Любомира Гузара майже все своє життя – маленьким хлопчиком з вигляду, бо часом приїжджав з батьками на літній табір, де він був парохом, пізніше він був моїм духівником і сповідником у семінарії в Римі. В Україні наше спілкування також було доволі близьким.

Патріарх Любомир був надзвичайно обдарованою людиною – інтелектуально та емоційно, з неймовірною уявою і фантазією, з прекрасним оксамитовим баритоном, чудовим проповідницьким стилем. Він, мабуть, був найкращим проповідником у нашій Церкві протягом мого життя. 

Проте, він був передовсім людиною молитви, монахом, який прагнув єдності з Богом. Як священик, архимандрит, архиєрей він молився, щоб бути в єдності з Господом і провадив інших до такої єдності.

Для нього важливою була єдність церков – він написав навіть цілий докторат про митрополита Андрея, його богослов’я і духовність християнської єдності та працю заради неї. 

Він об’єднав наш Синод єпископів, який був при його виборі розділений. 

У світі, у нашій країні, де є жадоба влади, він владу віддав, відпустив, вразивши всю Україну своїм зреченням у 2011 році

Він об’єднав українців, ставши для них духовним батьком і найвищим моральним авторитетом. 

Його любили таксисти, слухали молодь і старші, підприємці і митці, побожні парафіяни і ті, які не були вірними УГКЦ. Він об’єднував членів своєї церкви і свого народу та прагнув поширювати цю єдність далі – працював заради примирення з поляками і євреями, мріяв про припинення цієї війни та примирення з росіянами.

Блаженніший Любомир лишив нам у спадок ще дві особливі риси, які нас з вами змушують задуматися і закликають до чеснот. 

У світі, у нашій країні, де є жадоба влади і намагання її захопити будь-якою ціною, він владу віддав, відпустив, вразивши всю Україну своїм зреченням у 2011 році. 

Просто відпустив владу... 

Патріарх жив дуже скромно. Мав дуже мало речей, не любив розкоші. Звичайно, для літургії, прослави Бога, він приймав традицію церкви, красу, славу і навіть пишність божої служби, але в побуті був дуже скромний. Ця скромність передавалася у спілкуванні. А спілкуватися він міг з усіма, на різних мовах, у різних контекстах. 

Це спілкування завжди було приправлене гарним легким гумором. Блаженніший вмів щиро посміятися з самого себе. У цьому гуморі виявлялося його близькість до божого таїнства, бо гумор і таїнство споріднені. 

Зараз дуже важливо, щоб ми супроводжували Блаженнішого Любомира молитвою у таїнственний момент його переходу. Молімося за Блаженнішого Любомира, за спокій його душі. Молімося за Блаженнішого Святослава, адже тепер на нього лягає ще більший тягар відповідальності. Молімося, щоб і ми могли ці та інші риси славної пам'яті Патріарха Любомира пізнавати і засвоювати.

Вічная пам’ять!

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Борис Гудзяк   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.