23 серпня 2017, середа

Україна для росіян - ворог. Боюся, це надовго

коментувати
Країни, які взяли курс на побудову у себе демократичної системи і приєднання до Євросоюзу, зазвичай і стають для росіян ворогами

Дослідження «Друзі та вороги Росії» ведеться вже дуже давно. Респондентам регулярно ставлять запитання з проханням назвати найбільш близьких друзів і союзників РФ, а також найбільш вороже налаштованих до Росії країн.

В цілому, спостерігається дуже чіткий поділ. Після приходу Путіна до влади відбулося різке посилення антизахідного тону. Неприязнь щодо демократії, лібералізму, прав людини тощо. Відповідно, країни, які взяли курс на побудову у себе демократичної системи і приєднання до Євросоюзу, зазвичай і стають ворогами.

Періодично вони змінюються, але загалом - це балтійські країни, Сполучені Штати, як традиційний символічний і потенційно військовий противник. Іноді на перші місця виходила Грузія, проти якої була розв'язана серйозна пропаганда як напередодні російсько-грузинської війни, так і після її закінчення. Пік антигрузинської пропаганди припадає на 2009 рік. Але ці антигрузинські настрої поступово знизилися.

Вся справа в пропаганді, тому що це надзвичайно потужний і ефективний інструмент консолідації російського суспільства навколо влади. Саме виходячи з образу ворога.

Ну а які країни вважаються близькими Росії в епоху правління Путіна? Близькими за духом і дружніми країнами росіяни вважають всі авторитарні режими: Білорусь, Казахстан, Китай, Сирія, Вірменія, Куба, Узбекистан, Таджикистан, Азербайджан тощо. Але найкраще, звісно, ставляться до Білорусі та Китаю.

Ну а вороги Росії - це демократичні країни і ті, хто вибрав інший шлях. Вони можуть змінюватися, але важливий загальний вектор. Що стосується України, то періодично піднімалася антиукраїнська пропаганда, пов'язана з Помаранчевою революцією, з виборами і кандидатами, яких Кремль вважав небажаними фігурами. Добре видно, як кожні чотири роки хвиля цих антиукраїнських настроїв піднімалася, а потім спадала.

Але найголовніше - що було розгорнуто після Майдану: неймовірна за інтенсивністю і демагогією кампанія, спрямована не стільки на саму Україну, скільки на внутрішньоросійську опозицію. На власних лібералів, демократів, на тих, хто потенційно хотів би таких же реформ що і в Україні. Це зробило надзвичайно сильний ефект і різко підвищило антиукраїнські настрої. Ось уже три роки, як вони тримаються приблизно на одному рівні.

Чи може ставлення росіян до України також різко змінитися в кращий бік? Це з області фантастики. Путінський режим відносно стійкий, тому навряд чи щось зміниться. Навіть якщо припустити зміни офіційного кремлівського курсу стосовно до України, то все одно від цієї пропаганди залишаться дуже глибокі сліди. Адже ця пропаганда використовувала дуже токсичний ресурс.

Говорячи, що в Києві прийшли до влади фашисти і нацисти, Путін підняв пласти, пов'язані з травмами Другої світової війни і боротьбою з фашизмом, а це дуже чутливі речі для колективної свідомості росіян. І так просто це не може зникнути. Боюся, що нинішнє ставлення росіян до України - це надовго.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.