22 жовтня 2017, неділя

Показові виступи

коментувати
Під час візиту до Польщі Дональд Трамп виголосив одну з найкрасивіших промов про Захід і майбутнє нашого світу. Якби я не знав, хто говорить, підписався б під кожним словом

Для мене найважливішою подією минулого місяця став виступ Трампа в Варшаві. Спочатку він роздаровував щедрі компліменти полякам за вікову боротьбу за свою свободу і свободу Європи, а потім розмірковував над майбутнім світу і місцем Заходу в ньому.

І тут Трамп виголосив одну з найкрасивіших євлогій на адресу західної цивілізації: "Ми є найбільш вільним і найкрасивішим об'єднанням націй, яке будь-коли знав світ. Ми компонуємо симфонії. Прагнемо до інновацій. Дбаємо про наші одвічні традиції та звичаї, шукаємо і відкриваємо нові таланти. Ми змагаємося досконало і любимо твори мистецтва, що надихають та вшановують Бога. Цінуємо правопорядок і захищаємо свободу слова. Підтримуємо жінок — опору нашого суспільства і нашого успіху. Хочемо пізнати все, щоб краще пізнати себе. І понад усе цінуємо життя кожної людини, захищаємо право кожної людини і поділяємо надію на життя в свободі".

Я міг би підписатися під кожним словом, якби не знав, хто це говорить. Інакше як поєднати фрази Трампа про гідність людини і підтримку жінок з його ж "grab them by the pussy"? На думку спадають слова, приписувані Махатму Ганді, коли його запитали, що він думає про західну цивілізацію: "Це була б дуже гарна ідея!"

Виступ Трампа доводить лише одне: у нього класні спічрайтери. Особливо відзначу їхню політичну коректність щодо України: у переліку найбільших польських трагедій ХХ сторіччя не згадувалася Волинська різанина. Зрозуміло, що це не заслуга Трампа. Судячи з його заяв і твітів, він американську історію достеменно не знає — з чого б йому так орієнтуватися в польській?

Говорячи про головні загрози, Трамп поставив в один ряд ісламський тероризм і російську політику

Критикувати Трампа легко. Особливо лівим і ліберальним критикам. Хоча їм варто було б звернути свої слова проти себе ж. Вони якраз соромляться говорити про патріотизм, сім'ю, цивілізацію, цінності, віддаючи це поле Трампу. Колишній польський прем'єр, а тепер голова Європейської ради Дональд Туск відомий висловлюванням про те, що є шанувальником політики, коли з крана тече гаряча вода, а все інше другорядне. Його ж однопартієць і колишній польський президент Броніслав Коморовський радив: "Якщо у когось є візії, зверніться до лікаря".

Польський професор права, публіцист, ветеран руху за права людини Віктор Осетянський точно поставив діагноз хвороби лібералів: "Ліберальні еліти забули про потреби людської гідності, що розуміються інакше, ніж економічне зростання або участь у виборах". Іншими словами, не можна уявити собі, що варшавську промову Трампа виголошує хтось з лідерів ЄС або найбільших європейських держав, хіба що за винятком Меркель.

І справа не в гоголівській формулі: "Якби губи Никанора Івановича та приставити до носа Івана Кузьмича... " Мовляв, якби слова Трампа вкласти в уста Туска або Юнкера. Від сучасних європейських лідерів не варто чекати таких промов. Вони — зрештою, радше високопосадовці, а не лідери. І в їхньому бюрократичному підході до проблем Трамп бачить одну з трьох найбільших загроз для Заходу поряд з ісламським тероризмом і кремлівською агресією.

Тому, коли заходить мова про необхідність для лібералів заговорити мовою цінностей, а не інтересів, маються на увазі не сьогоднішні старі або старіючі лідери, а молоді люди. І тут ми переходимо до ще однієї важливої події липня: масових протестів поляків проти спроби правлячої партії змінити конституцію. Молодь співала національний гімн, тримаючи в руках плакати: "KonsTYtucJA" і говорила про захист людської гідності.

Це і є новий тип протестних рухів, початок якому поклали Occupy і арабська весна. Головна проблема таких протестів: вони яскраві, але швидко згасають і не здатні перерости в тривалу політичну дію. Причина — вони не можуть знайти власний голос. Те ж саме було з революціями 1989–1991 років. Їм не вистачало нової ідеології, тому що "гарячу воду в крані" складно назвати ідеєю. У свою чергу брак візії відображає складність нового світу. І щоб його зрозуміти, у нас поки навіть немає готового словника. Але зате є нові слова: поточна модерність, постправда. І серед цих нових слів воскресає старе — гідність. Слово, яке Трамп (точніше, його райтери) назвали основою західної цивілізації. З цим можна погодитися, але з однією поправкою: західна цивілізація не є втіленням ідеалу гідності, вона — мрія про цей ідеал. І поки світом котяться молодіжні протести, ця мрія перетворюється в надію: вони дають шанс на появу нових політиків, які заговорять вже мовою гідності, патріотизму і солідарності.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 11 серпня 2017 року. Републікація повної версії тексту заборонена.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.