28 квiтня 2017, п'ятниця

129 вердиктів проти Росії: низка поразок Кремля

коментувати
Судові позови проти РФ починають становити загрозу позиції Росії у світі, фінансовій системі країни і особисто Путіну

З оглядів міжнародної преси може здатися, що останні два роки були для Володимира Путіна вдалими. Його кампанія в Україні досягла основних своїх цілей; Росія захопила контроль над Кримом і дестабілізувала відчутні території на сході України. Падіння цін на нафту вдарило по російській фінансовій системі, але на популярності Путіна це поки ніяк не позначилося.

Але ціла низка поразок, які рідко згадуються у судовій сфері, може мати драматичний вплив на становище Путіна. Наприклад, у 2014 році Європейський суд з прав людини виніс 129 вердиктів не на користь Росії, а в січні Рада Європи позбавила Росію права голосу за систематичні порушення міжнародного законодавства. Накопичуючись, ці вердикти починають становити загрозу позиції Росії у світі, її фінансовій системі і особисто Путіну.

Йдеться не просто про символічні вердикти. У липні 2014 року Постійний арбітражний суд в Гаазі наказав Росії виплатити $50 млрд колишнім акціонерам нафтової компанії ЮКОС, оскільки уряд незаконним шляхом збанкротив компанію і передав її активи державній Роснафті. У 2003 році, у пік свого розквіту, ЮКОС оцінювався в $30 млрд. Присуджена Гаагою сума – найбільша в історії арбітражних судів. Франція і Бельгія вже почали заморожувати активи Росії згідно з рішенням суду.

Окремим вердиктом у червні 2014 ЄСПЛ присудив Росії виплатити акціонерам ЮКОСА більше $2 млрд «в якості компенсації моральної шкоди». Це також наймасштабніше рішення в історії суду. Росії, яка переживає кризу ліквідності, буде непросто зібрати потрібні суми; при цьому невиплата завдасть великої шкоди майбутнім іноземним інвестиціям у країну.

У червні Україна представила Росії підрахунок втрат від анексії Криму на загальну суму близько $90 млрд

Справа ЮКОСА може бути лише першим дзвіночком. У квітні Європейська комісія висунула претензії російському державному гіганту Газпрому, звинувативши його у порушенні європейського антимонопольного законодавства шляхом поділу газових ринків Центральної та Східної Європи, заборони на перепродаж газу через кордон і закриття третім сторонам доступ до своєї ГТС. Газпром оштрафували на 10% прибутку компанії, який у минулому фіскальному році склав $177 млрд. Газпрому, який вже й так постраждав від зниження цін на енергоносії, зростання конкуренції, а тепер і зниження виробництва, доведеться постаратися, щоб знайти необхідні кошти, не жертвуючи терміновими інфраструктурними проектами.

Також посилюється тиск на Росію у питанні можливих кримінальних справ. Нещодавно вона ветувала резолюцію Ради Безпеки, запропоновану Малайзією, Україною, Нідерландами, Австралією та Бельгією. Резолюція передбачала створення міжнародного трибуналу для покарання винних в аварії малайзійського Боїнга в липні 2014 року над зайнятою бойовиками територією.

Зібрані п'ятьма країнами докази вказують на те, що причиною падіння літака стала ракета, випущена з російського комплексу БУК, яким керували російські оператори.

Якщо вину РФ у катастрофі Боїнга буде доведено, це розкриє марність спроб Путіна представити свою країну всього лише спостерігачем у конфлікті. У будь-якому випадку, російське вето в Раді Безпеки є фактичним визнанням провини і дає можливість Нідерландам, які втратили найбільше громадян на борту лайнера, вимагати посилення санкцій.

Паралельно Великобританія відновила справу про отруєння полонієм Олександра Литвиненка, колишнього співробітника російських спецслужб, який отримав британське громадянство. У Лондоні пройшли публічні слухання, покликані визначити, хто несе відповідальність за смерть Литвиненка. Особливу увагу в розслідуванні приділялася російському закону, прийнятому у березні 2006 і який дає державі право вбивати тих, хто, як Литвиненко, становить загрозу національній безпеці.

Якщо суд Великобританії прийде до висновку, що російський уряд наказав вбити Литвиненко, це буде мати довготривалі наслідки. Цей вердикт легітимізує й інші звинувачення у кримінальних злочинах: бомбардуванні чотирьох житлових кварталів у 1999 і вбивствах декількох журналістів-розслідувачів. Це також посилить позицію Європейського парламенту, який закликає до проведення незалежного міжнародного розслідування одного з лідерів російської опозиції, колишнього віце-прем'єр-міністра Бориса Нємцова, і змусить світ серйозно розглянути петицію його сім'ї про проведення міжнародного розслідування.

Нарешті, хоча де-факто Росія і встановила контроль над Кримом, їй, мабуть, доведеться стикатися з усе більшими юридичними труднощами, що стосуються її присутності на півострові. Жоден  уряд, що себе поважає або міжнародна організація не підтримують РФ, яка називає анексію «легальним демократичним волевиявленням жителів Криму». ООН, G-7, Євросоюз і США вважають те, що трапилося незаконним. У травні канцлер Німеччини Ангела Меркель в присутності Путіна описала анексію Криму як «злочинну і незаконну дію, відповідно до міжнародного законодавства».

У червні Україна представила Росії підрахунок втрат, які понесла від анексії Криму, на загальну суму близько $90 млрд. Окремий рахунок Росії можуть виставити за те, що вона підтримує війну на сході України, через яку вже загинули 6 000 чоловік, а інфраструктурі регіону було завдано значної шкоди. Росію чекають роки судових баталій в організаціях на зразок ЄСПЛ або Міжнародного центру врегулювання інвестиційних суперечок. Нескінченні розгляди відлякають інвесторів від Криму, і Росії доведеться роками субсидувати регіон.

Путін сам себе переграв. На додачу до позовів за збитки, завдані нею Україні, Росію чекають штрафи, загальна сума яких сягає 4% від її ВВП (приблизно стільки ж країна витрачає на фінансування всієї своєї освітньої системи). Путін у змозі встановити ручний контроль над судовою системою Росії, але залишається вразливим для міжнародних позовів. Оскільки Росія дуже тісно вплетена у міжнародну фінансову систему, щоб повністю відколотися і стати країною-ізгоєм, її президенту, ймовірно, незабаром доведеться відповісти за свої вчинки.

Copyright: Project Syndicate, 2015.

www.project-syndicate.org

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Пол Грегорі   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Пол Грегорі
Пол Грегорі

Американський економіст, науковий співробітник Гуверівського інституту

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.