9 грудня 2016, п'ятниця

До чого призведе подвоєння мінімальної зарплати

коментувати
Чи спрацює ця стратегія? Детальний аналіз подібних експериментів в інших країнах

Текст написаний у співавторстві з Олександром Талаверою, університет у Суонсі

В чому проблема оплати праці, яка її природа і масштаб? За оцінками Віталія Реви, міністра соціальної політики України, мінімальну заробітну плату в Україні офіційно отримують 3,7 мільйона працівників (2,6 мільйона працівників у приватному секторі). Враховуючи, що в 2015 році чисельність зайнятого населення склала 16,4 мільйонів, мінімальну заробітну плату отримують понад 20 відсотків працівників. Для порівняння, у 2014 році з 77,2 мільйонів працівників в США, оплачуваних погодинно, близько 3 мільйонів отримували встановлену на федеральному рівні мінімальну заробітну плату в розмірі $7,25 на годину або заробітну плату нижче встановленого федерального мінімуму (тобто, в цілому 3,8 відсотка). У Польщі, близько 12 відсотків працівників отримували менше 105% мінімальної заробітної плати. Таким чином, ситуація в Україні дійсно виглядає аномальною.

Чому мінімальну заробітну плату отримують так багато людей? На загальну думку, українські компанії та працівники вдаються до раціонального розрахунку. Якщо вони не покажуть ніякого доходу, то, ймовірно, будуть мати проблеми з податковою. Якщо ж розкриють свої справжні доходи, податкове навантаження виявиться надто високим. Отже, «оптимальним» рішенням буде відзвітувати про мінімальний рівень заробітної плати, щоб збалансувати податкове навантаження та ризик податкової перевірки.

Ймовірно, в ідеальному світі можна було б вирішити проблему ухилення від сплати податків шляхом посилення вимог податкового законодавства. Але в українських реаліях державні установи слабкі, а діяльність правоохоронних органів залишає бажати кращого. Тому чинний український уряд намагається вирішити проблему ухилення від сплати податків за допомогою непрямого методу. Цікаво, що аналогічний підхід у минулому намагалися використовувати й інші уряди.

Підвищення «мінімалки» не є довгостроковим вирішенням проблем бідності та нерівності

Будапештська ідея

Зокрема, у 2001 році угорський уряд підвищив розмір мінімальної заробітної плати на 60 відсотків, щоб змусити працівників і компанії декларувати свої доходи. За оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку, на той момент 30 відсотків прибутку в Угорщині не були задекларовані в податковій. Дані, отримані в результаті дослідження, свідчать про те, що 60 відсотків працівників одержували мінімальну заробітну плату офіційно, а додаткову — неофіційно. Масштаб ухилення від сплати податків був таким же, як зараз в Україні. Чого ж досягнув уряд? Професор Мірко Тонін досліджував вплив цієї реформи на ринок праці й рівень податкових надходжень.

По суті, можна очікувати двох наслідків. По-перше, з підвищенням мінімальної заробітної плати деяким працівникам доведеться платити більш високі податки, і, отже, чистий дохід може зменшитися. Крім того, підвищення мінімальної заробітної плати збільшує витрати на робочу силу, і, отже, деякі працівники можуть втратити свої робочі місця. Зверніть увагу, що негативний вплив на рівень зайнятості можна послабити або навіть усунути в умовах монопсонії. Другий наслідок полягає в тому, що завдяки ухиленню від сплати податків працівники компанії мають резерв, який може поглинути більш високу податкову ставку без значних змін у рівнях споживання або зайнятості.

Використовуючи дані Дослідження бюджетів угорських домогосподарств, Тонін помітив значні зрушення у розподілі заробітної плати. Зокрема, пік розподілу заробітної плати змістився від попереднього до нового рівня мінімальної заробітної плати. Крім того, Тонін стверджує, що різниця між доходом і споживанням — показник ступеня ухилення від сплати податків — зменшився. Таким чином, реформа дійсно вплинула на обсяг прибутку, задекларований в податковій. У цьому сенсі реформа в Угорщині спрацювала, але якою ціною?

Тонін досліджує поведінку працівників, на яких безпосередньо вплинула зміна рівня мінімальної заробітної плати («експериментальна група», до реформи заробітна плата цих працівників коливалася між рівнями мінімальної заробітної плати до і після реформи) порівняно з поведінкою працівників, які безпосередньо не постраждали від зміни цього рівня («контрольна група»). Дослідник дійшов висновку, що після підвищення рівня мінімальної заробітної плати на 60% у 2001 році лише 6,6% працівників в експериментальній групі виявилися безробітними. Тобто, спостерігався незначний негативний вплив на зайнятість.

Тонін також досліджував зміну динаміки витрат в експериментальній і контрольній групах. Якщо б витрати експериментальної групи зменшилися порівняно з витратами контрольної групи, це означало б, що фіскальне навантаження дійсно зросло. Дослідник стверджує, що для кваліфікованих і некваліфікованих працівників ця різниця була мінімальною. У той же час, було очевидно, що в результаті реформи зменшився чистий дохід кваліфікованих робітників. Знову ж таки, ці результати свідчать про відносно невелике збільшення податкового тягаря.

Російський експеримент

Угорщина була не єдиною країною, в якій відбулося різке підвищення мінімальної заробітної плати. У вересні 2007 року федеральна мінімальна заробітна плата в Росії (ще одній країні зі значним тіньовим сектором і повсюдним ухиленням від сплати податків) зросла більше ніж на 100 відсотків — зі 1100 до 2300 рублів. Крім того, регіони отримали право встановлювати свій мінімальний розмір заробітної плати вище федерального рівня. У дослідженні Муравйова та Ощепкова (2015) йдеться про наслідки зміни цієї стратегії на стан зайнятості. Основні результати переважно збігаються з угорськими. По-перше, підвищення мінімальної заробітної плати було пов'язане з незначним зниженням зайнятості серед молоді. По-друге, хоча метою підвищення мінімальної заробітної плати і було скорочення тіньових платежів, досягнутий ефект був протилежним. Офіційну зайнятість замінили тіньові робочі місця, зазвичай пов'язані з гіршими умовами праці, відсутністю гарантій соціального забезпечення, а також меншою заробітною платою. Втім, цей ефект був кількісно слабким.

У сухому залишку

Таким чином, дослідження дозволяють припустити, що, хоча підвищення мінімальної заробітної плати може зменшити рівні зайнятості та чистого доходу, у країнах з високим рівнем неофіційної зайнятості ці несприятливі наслідки, найімовірніше, будуть незначними. Тому мінімальний розмір заробітної плати може бути корисним інструментом у боротьбі з заниженням доходів. Втім, цей висновок не означає, що підвищення мінімальної заробітної плати є довгостроковим вирішенням проблем бідності та нерівності або надійним способом вирішити ситуацію з державними фінансами. Уряд повинен усвідомлювати можливі негативні наслідки. Напевно, більш ефективною стратегією буде рівномірне і справедливе впровадження законів.

VoxUkraine спеціально для Нового Времени

Більше точок зору тут

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Юрій Городниченко   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.