21 серпня 2017, понеділок

Палкі промови про військову міць. На що перетворилася армія РФ

коментувати
Свою 99-ту річницю (згідно з радянською хронологією, нині гаряче схвалюваною Кремлем) Збройні сили РФ зустрічають під оглушливий грім «перемог»

Десь там, в далекій Сирії, узятий Алеппо, і ось-ось в результаті військових успіхів Росія надовго забезпечить тривале перебування товариша Асада-сина при владі. Загибель (офіційно підтверджена) трьох десятків військових, звичайно ж, не йде ні в яке порівняння з цими чудовими геополітичними досягненнями Кремля на Близькому Сході. Зрештою, якщо говорити про загиблих героїв, це ж їхня професія була Батьківщину захищати (про що нам багато разів повідомить по різних каналах телебачення Василь Лановий). Нехай і на дуже-дуже далеких, визначених Путіним рубежах.

Мало того, що російська армія навдивовижу точно бомбить сирійських терористів. Вона розгортає все нові з'єднання в вільно приєднаному (не без допомоги дуже важливих і дуже зелених людей) Криму. У звітний період там були встановлені засоби ППО, які надійно захистять Сочі від американських ракет, які, як придумав російський Генштаб, загрожують нашій головній цінності. А ще на заході країни розгорнуті чотири дивізії і танкова армія. Залишається тільки гадати, як це вдалося Генштабу, якщо чисельність Збройних сил збільшилася всього на 10 тисяч осіб, що становить чисельність всього однієї, а не чотирьох дивізій.

Підвідомчий народ перебуває, як стверджують соціологи, від усього цього в перманентному патріотичному захваті і просто знемагає від бажання послужити Батьківщині (при цьому залишається загадкою, чому ось уже два роки ніяк не вдається виконати строгий наказ Верховного головнокомандувача про доведення загальної чисельності Збройних сил до мільйона чоловік). Приголомшені громом перемог російські начальники змагаються в тому, щоб покруче принизити «піндосів». Віце-прем'єр Дмитро Рогозін обіцяє, що російські ракети «розірвуть» американську систему протиракетної оборони. Міністр оборони Сергій Шойгу спочатку відчитав свого американського колегу Джеймса Меттіса за обіцянку розмовляти з Москвою «з позиції сили», а потім відтягнувся на британському міністрові оборони Майклу Фаллону, який, за повідомленнями преси, рекомендував «ведведю не протягувати лапи до Лівії». Шойгу негайно ведмежі амбіції захистив: «Ну якщо продовжувати «звірячу» тему... Що у них на гербі, лев, здається? Є таке старе прислів'я: усі леви - кішки, але не всі кішки - леви. Нехай кожен розбирається в своїх справах сам. І ми не думаємо, що в їх зоопарку виріс звір, який може вказувати ведмедю».

Відтепер Москва лякає підступний Захід не тільки своєю ядерною міццю

До свята начальники, ясна річ, відзвітували про чудові успіхи у військовій справі. При цьому вони, як і раніше, навіть не намагаються хоч якось узгодити свою брехню. Так, голова Комітету Держдуми з оборони генерал Володимир Шаманов повідомляє: «Впевнено розраховуємо до 2021 року довести оснащення стратегічних ядерних сил сучасними зразками до 72 і більше відсотків, що забезпечить збереження здатності ядерного стримування на необхідному рівні». У той же самий день міністр оборони, посмикавши за вуса «британського Лева», повідав про намір «до кінця 2020 року довести оснащеність стратегічних ядерних сил сучасним озброєнням в цілому до 90%».

Втім, відтепер Москва лякає підступний Захід не тільки своєю ядерною міццю. Начальники один за іншим (явно узгодивши заздалегідь - чого не вдалося зробити з питання поновлення ядерних арсеналів) повідомили, що в недалекому майбутньому Москві вдасться здійснювати стримування за допомогою якихось «стратегічних неядерних сил». Про що конкретно йдеться, можна тільки здогадуватися.

Всього за три роки російські погляди зазнали стрімких метаморфоз. Влітку 2013-го Кремль з обуренням відкинув пропозицію тодішнього президента США про подальше, нижче лімітів Договору СНО, ядерне роззброєння. Підступні американці, запевняв нас тоді Дмитро Рогозін, готують «миттєвий глобальний удар». Стратегічні носії, балістичні та крилаті ракети, озброєні звичайними, неядерними боєголовками, знищать першим ударом ядерний арсенал Росії, роз'яснював віце-прем'єр. Але так як це не буде супроводжуватися серйозними руйнуваннями і радіоактивним зараженням, Вашингтон може розраховувати, міркував Рогозін, що в Кремлі не вистачить політичної волі нанести удар у відповідь. І ось тепер, завдяки загадковим успіхам у створенні військової техніки, в Москві вважають, що самі раптом знайшли здатність до миттєвого глобального удару.

І тут-то починається найцікавіше. США, на відміну від Росії, ніколи не говорили про те, що готовність до миттєвого глобального удару забезпечує «неядерне стримування». Тому що з самого початку було очевидно: атака неядерними засобами проти ядерної держави може бути використана тільки в першому обеззброюваному ударі, тобто при агресії. Вашингтон говорив про миттєвий глобальний удар лише стосовно атаки проти терористів або держави-ізгоя, яка раптом почала погрожувати зброєю масового знищення. У Кремлі вважали це лицемірством, але, принаймі, це було логічно. Якщо Москва раптом заговорила про «неядерне стримування» стосовно США, це, за логікою, швидше за все, і мало б означати загрозу нанесення першого удару. Тобто, зараз російське військове відомство повторює рівно те, що ще недавно приписували Сполученим Штатам.

Це виглядає досить небезпечно за нинішніх обставин. Москва звикла за роки правління Обами, що будь-який натяк на підвищення ставок в ядерному протистоянні дозволяє вирішувати конфлікти на свою користь. Трамп продемонстрував: хитросплетіння теорії стримування йому зовсім нецікаві, останній Договір СНО він вважає невигідним. Саме тому виникла необхідність налякати Вашингтон чимось ще. І ось напередодні Дня захисника Вітчизни російські військові керівники стали як заведені твердити про перспективи «неядерного стримування».

Головна проблема російської армії полягає сьогодні в тому, що вона, з точки зору Кремля, являє собою головний зовнішньополітичний інструмент в руках російських керівників. Тому на неї вантажать все нові і нові завдання. Діючи в Сирії, вона повинна була забезпечити подолання міжнародної ізоляції, яка виникла через дії Москви в Україні. Тепер російські начальники підвищують ставки в «стримуванні», бажаючи змусити Вашингтон сісти за стіл переговорів. У цій ситуації може знадобитися і невелика переможна демонстрація сили де-небудь на периферії. Наприклад, в Лівії.

Якраз сьогодні, коли тільки з праски не звучать палкі промови про російську військову міць, хочеться побажати всім жителям Росії, як військовим, так і цивільним, щоб начальство, вирішуючи свої завдання, не затіяло нову невелику війнушку, яка може перерости у чортзна-що.


Текст опублікований з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.