3 грудня 2016, субота

Москва прорахувалася. Що відбувається між Іраном, Туреччиною та РФ

коментувати
Країни-ізгої самі, без будь-якої російської участі, мають намір торгуватися і висувати умови Заходу і США

Що щось подібне станеться, було зрозуміло з самого початку. Але того, що це станеться так швидко, не міг передбачити ніхто. Амбітні плани створення якогось «стратегічного» союзу за участю Росії, Ірану та Туреччини, який, звичайно ж, повинен рішуче посилити стратегічні можливості Москви на Середньому Сході, виявилися збудовані не на піску, а на рідкому, вибачте, лайні.

Підстави для міркувань про можливий союз дали замирення з Туреччиною, увінчане зустріччю Путіна й Ердогана, а також надання Іраном своєї авіабази для дій наших бомбардувальників. Але прокремлівським блокобудівельникам судилося напинати щоки і віддаватися геополітичним міркуванням менше тижня. Спочатку іранці попросили російських військових залишити авіабазу Хамадан. Причому зробили це максимально образливо. Міністр оборони Ірану Хосейн Дехган розкритикував Росію за розголос факту військового співробітництва без погодження з Іраном. «Зрозуміло, росіянам хочеться показати, що вони — супердержава і впливова країна, що вони активно поводяться у сфері безпеки в цьому регіоні, і в світі. За розголошенням цієї інформації вбачається неповага і бажання покрасуватися», — зазначив Дехган. І, вражаюча річ, Марія Захарова, мзсівський фахівець з відкошів, чомусь залишила ці образи без належної відповіді.

А ще за кілька днів Туреччина почала наземну операцію в Сирії, перекинувши танки в район міста Джераблус, яке незабаром перейшло до опозиційних угруповань, підконтрольних Анкарі. Операція проводиться під прикриттям літаків коаліції, очолюваної США. А режим Асада, який підтримує Кремль, заявив, що Туреччина здійснює агресію проти Сирії. Отже, не те що про союз, але навіть про врахування російських інтересів не йдеться. Анкара не може дозволити розширення зони, контрольованої курдами. І це для неї значно важливіше примирення з Москвою.

Вчергове з'ясувалося, що реальний світ дещо складніший за Realpolitik XIX століття, якою керуються в Кремлі.

Реальний світ дещо складніший за Realpolitik XIX століття, якою керуються в Кремлі

Логіка тамтешніх аналітиків, м'яко кажучи, примітивна. Якась країна проводить політику, яка не знаходить розуміння на Заході, і рано чи пізно вона опиняється в міжнародній ізоляції. І ось це – чудова можливість для Росії, яка теж опинилася в ізоляції через анексію Криму і секретну війну на Донбасі. Вона створює союз країн-ізгоїв, який повинен перетворитися на ефективний інструмент Москви в її протистоянні Заходу. В цих побудовах є очевидний недолік: сучасні ізгої зовсім не збираються грати роль фігурок на всесвітній шаховій дошці. Вони вважають себе гравцями. Зовсім невипадково іранського міністра оборони зачепило бажання Росії показати, що вона – супердержава, використовуючи для цього військове співробітництво з Тегераном. Країни-ізгої мають намір самі розігрувати свої комбінації з Заходом і насамперед зі США. Вони самі, без усякої російської участі, мають намір торгуватися і висувати умови. Путін зіткнувся з цим ще на зорі свого президентства. У 2000 році він побував у Пхеньяні Кім Чен Іра. За підсумками переговорів надзвичайно гордий своїми дипломатичними досягненнями він повідомив, що північнокорейський диктатор погодився відмовитися від ракетної програми. А буквально на наступний день Кім Чен Ір заявив, що пожартував. У ізгоїв – власна гордість. І йти на службу до Кремля вони не збираються.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.