27 вересня 2017, середа

Армія Росії проти НАТО

коментувати
Чим більше Росія збирається протистояти агресивному НАТО, тим менш боєздатними стають її Збройні сили

21 червня видалося непростим для міністра оборони Росії Сергія Шойгу. Допитливі дослідники з Conflict Intelligence Team з'ясували, що відео дій російських вертольотів в Сирії, яке Путін з гордістю демонстрував оскароносцеві Оліверу Стоуну – фейк. Бойовиків атакував не рідний Мі-28, а їх «Апач». І не в Сирії, а в Афганістані. Вісім років тому. А потрапила фальшивка до Верховного головнокомандувача з доповіді міністра оборони, про що тут же повідомив путінський прес-секретар, який доводить справжність ролика.

Мало цього, двічі протягом доби літак генерала піддався мало не атаці (якщо вірити тривожним завиванням телеведучих) з боку «натовських винищувачів», що наближалися до нього. Журналісти у всіх фарбах розписували те, як Су-27 з ескорту міністра героїчно «похитав» крилами, демонструючи своє озброєння. І тим змусив натівця відступити. Просте пояснення, що натівців насторожив не літак Шойгу, а цей самий «ескорт», група винищувачів, зібраних для супроводу, – чомусь не прийшла в голови тим, хто налаштований міркувати виключно на теми агресивності атлантистів.

5 тисячам солдатів НАТО реально протистоять всього 15 тисяч російських військовослужбовців

При цьому сам виступ Шойгу на виїзній колегії Міноборони в Калінінграді (саме туди і літав міністр) залишився в тіні цих подій. Тим часом, він дуже знаменний. Зрозуміло, все було цілком очікувано. Голова військового відомства РФ розповів підлеглим, що напруженість на західних кордонах Росії зростає не щодня, а щогодини: «Зараз біля російських кордонів проводяться масштабні навчання альянсу «Балтопс-2017» і «Удар шаблі - 2017», в яких беруть участь понад 10000 військовослужбовців, понад 70 кораблів і допоміжних суден, близько 70 літаків, зокрема американські стратегічні бомбардувальники B-52». А ще в країнах Балтії і Польщі завершується формування чотирьох батальйонних тактичних груп, загальна чисельність яких складе близько 5000 військовослужбовців з озброєнням і військовою технікою. Триває розгортання європейського сегменту глобальної системи протиракетної оборони США.

Ясна річ, Росія в цих обставинах мусить захищатися. Пропагандистська стратегія тут будується на тому, що представники вітчизняного керівництва старанно вдають: Північноатлантичний альянс веде ці військові приготування виключно через свою агресивну суть. При цьому ніхто не згадує, що стало першопричиною цих приготувань – анексія Криму та «таємна війна» на Донбасі.

Втім, найцікавіше у виступі Шойгу – це російські заходи у відповідь. На перший погляд, вони більш ніж грізні. До кінця року, за словами міністра, в Західному військовому окрузі буде сформовано близько 20 з'єднань і військових частин, для розміщення яких будується близько 40 військових містечок. Більш того, в готовності до негайного бойового застосування знаходяться більше 30 батальйонних та ротних тактичних груп, які укомплектовані особовим складом і оснащені необхідними запасами матеріальних засобів.

Однак ці успіхи виглядають скромніше, якщо мати на увазі, що батальйонна тактична група – це 500-800 військовослужбовців (ротна тактична група взагалі повинна складатися із сотні осіб – схоже, її створюють, коли не вдається сформувати батальйонну групу). Тобто мова йде максимум про 15 тисяч солдатів і офіцерів. І це при тому, що начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов обіцяв сформувати до кінця року в Збройних силах 90 батальйонних тактичних груп (малоймовірно, що якби результат був досягнутий, то в найважливішому – Західному окрузі – розгорнули б лише третину цієї кількості). Справи виглядають ще гірше, якщо згадати, що колишній міністр оборони Анатолій Сердюков вважав найважливішим завданням, щоб всі армійські з'єднання перебували б у стані постійної готовності.

Парадоксальним чином, чим більше Росія збирається протистояти агресивному НАТО, тим менш боєздатними стають її Збройні сили. Цей парадокс, втім, легко пояснити. Сердюков і його сподвижники готували армію до того, щоб здобути перемогу в локальному конфлікті на пострадянському просторі. Для цього були рішуче ліквідовані всі частини і з'єднання неповного складу. А решта укомплектовані за повним штатом. Тому вони могли перебувати в постійній готовності – тобто мали здатність почати виконувати наказ відразу ж після його отримання. Їм не було потреби чекати прибуття резервістів. Ці реформи і забезпечили ефективність дії армії в Криму і в Сирії.

Однак, щоб протистояти НАТО, цих бригад було недостатньо. І Міноборони стало прискореними темпами створювати нові дивізії. Але через демографічну ситуацію солдатів дуже не вистачає – в минулому році чисельність армії зросла лише на 10 тисяч військовослужбовців. Тому Міноборони приречене повернутися до практики створення з'єднань неповного складу. З такої паперової дивізії можна сформувати лише батальйонну тактичну групу. Таким чином, виходить, що 5 тисячам солдатів багатонаціональних батальйонів НАТО, що розгорнулися в балтійських країнах і Польщі, реально протистоять всього 15 тисяч російських військовослужбовців з сил величезного Західного округу. Ні та, ні інша сторона не мають абсолютно ніяких можливостей для проведення стратегічної операції. Атлантисти можуть розслабитися...

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.