26 липня 2017, середа

Так, я – звичайне бидло. Проте я хочу знати

Знаю: я - бидло. Звичайне бидло, яке повинно схавати все. В тому числі і небажання влади інформувати про мотивацію своїх рішень та вчинків
І я хаваю, якщо живу тут, якщо не ходжу на протестні мітинги, не вигукую на вулиці та в метро антипрезидентські гасла. Але, водночас, я маю можливість ділитися своїми невеселими думками і похмурими передчуттями з сотнями тисяч співгромадян на шпальтах газет, журналів і сайтів. Це, повірте, дуже полегшує життя. Мені – полегшує. Хоча, зізнаюся,
коментувати
Знаю: я - бидло. Звичайне бидло, яке повинно схавати все. В тому числі і небажання влади інформувати про мотивацію своїх рішень та вчинків

І я хаваю, якщо живу тут, якщо не ходжу на протестні мітинги, не вигукую на вулиці та в метро антипрезидентські гасла. Але, водночас, я маю можливість ділитися своїми невеселими думками і похмурими передчуттями з сотнями тисяч співгромадян на шпальтах газет, журналів і сайтів. Це, повірте, дуже полегшує життя. Мені – полегшує. Хоча, зізнаюся, хавати стає все важче.

Але є й інші громадяни. Які бидлом себе не вважають, і хавати не хочуть. В основному, молоді, не знаючі смаку звичного радянського страху. Ось вони і ходять на протестні мітинги. Де так звані українські радикальні політики, які чомусь також не вважають себе бидлом, впарюють в гарячі молоді голови різні радикальні ідеї, категорично не бажаючи пояснити походження своїх «суто партійних» фінансових коштів, що надходять до них у «касу» від панів Григоришина, Ахметова, Коломойського, Льовочкіна і т. д. і т. п. Добре, що в Україні (і в Росії) доларових мільярдерів безліч.

А в результаті хтось когось вбиває. Отруєний люттю вбиває безвинного. Чи інакше: один отруєний люттю вбиває іншого отруєного люттю. Отруту навколо нас розсипають політики. Всі. Або майже все. Незалежно від кланової, ох, перепрошую, партійної приналежності. Тим більше більшість з них змінюють свою партійну приналежність частіше, ніж шкарпетки.

Ех, були б у мене гроші, організував би пізнавальний тур до руандійських в'язниць для панів Ляшко і Тягнибока

Дозволю собі і таке історичне зіставлення. Зовсім нещодавно, 20 років тому, в одній африканській країні місцеві політики і журналісти спровокували різанину, жертвами якої стали сотні тисяч людей. Так, саме в Руанді це було. Люті, ідеологічно підковані насильники і вбивці сьогодні живуть у в'язницях. Та, як стверджують експерти, дуже часто покінчують з собою. Там же, у в'язницях. Те ж – і з політиками і журналістами, нашпиговуючи люттю міжплемінний конфлікт. Ех, були б у мене гроші, організував би пізнавальний тур до руандійських в'язниць для панів Ляшко, Тягнибока і їх лютих соратників. Нехай би зазирнули у своє майбутнє. Зрештою, в конфлікті та братовбивстві на сході України винні не тільки Царьов з Єфремовим, але і мадам Фаріон. А заодно послав би ознайомитися з результатами цього канібальського сафарі все тих же панів Григоришина, Коломойського, Ахметова і Льовочкіна. І, обов'язково, нашого всенародно (і мною) обраного президента з Турчиновим і Ко.

Повинен пишатися тим, що в моїй країні з'явилося міністерство інформації. Родинне (і безпосередньо) Адміністрації президента України. Кажуть, що працює успішно. Тобто успішно забезпечує об'єктивною інформацією вельмишановних Обаму, Меркель, Оланда. Ймовірно до цього, до появи у нас цього міністерства, всі наші західні партнери користувалися виключно суб'єктивною інформацією від своїх послів, резидентів, військових розвідників і т. д. Радий за них, наших партнерів.

Але я, звичайне бидло, хочу інформації! Щоб не бути бидлом! Оскільки ні президент, ні його оточення інформувати мене ні про що не хочуть, прошу створити Внутрішнє міністерство інформації. Де мені пояснять, в числі іншого, чому нам слід модернізувати Конституцію. І я, цілком можливо, повірю. І повірить мій юний сусід по будинку, студент, екстремістськи налаштований гучними закликами депутата Ляшка. Повірить, і не піде кидати вибуховий пакет або бойову гранату в іншого студента, який вирішив служити батьківщині на фронті, а не на мітингу, але розподіленого керівництвом в Національну гвардію.

Виявляється, таке можливо. Відразу після кривавого конфлікту на парламентській площі депутат Юрій Луценко за дві хвилини пояснив причину протистояння. І я повірив. Йому, а не Ляшко з Тягнибоком.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.