9 грудня 2016, п'ятниця

Самотність Надії Савченко

коментувати
Якщо хтось нам не подобається, не вдався лицем або словом, це зовсім не означає, що цей хтось є рука Москви. Рука Путіна

Я не хотів про це писати. Не повинен був. Дружний хор коментаторів-викривачів міцніє що не день. Заважати йому, гучному і впевненому, немає сенсу. Їх сьогодні не переспіваєш. Слід було чекати, поки хор втомиться, розпадеться. Знаю, слід було. Але я не зміг. З однієї лише причини: якщо хтось нам не подобається, не вдався лицем або словом, це зовсім не означає, що цей хтось є рука Москви. Рука Путіна.

Минулого року я намагався захистити в'язня Надію Савченко від загрози зловживання психіатрією. Це був банальний, традиційний вихід з непростої для російського правосуддя ситуації: визнати її неосудною. Цього не сталося, або російські психіатри вирішили не брати гріх на душу, або якась верховна політична воля змінилася. Надію Савченко судили як цілком здорову людину. Якою вона і є поза всякими сумнівами. Сьогодні вона з нами, в Україні. У нашому парламенті, від якого погано тхне. З нею не просто, вона – самотній вовк, який категорично не бажає годуватися і вити хором у зграї.

Савченко не прагнула стати законодавцем. Вона має право говорити і робити те, що вважає необхідним і корисним для країни. Необхідним і корисним в її, Савченко, розумінні. Зрештою, адже ж може робити те, що вважає необхідним і корисним для себе депутат Ляшко. Кілька тижнів тому щиру та розкуту поведінку Надії Савченко терпіли. Мовчки терпіли. Сьогодні – засуджують. Мають і на це право, на те вони політики, політологи, політтехнологи. Але не мають вони права називати Савченко керованою з Москви. Бридко, огидно слухати, як зовсім молоді всезнаючі експерти впевнено називають Савченко спеціальним агентом Кремля.

Мерзенна виходить конспірологія, бездоказова і ненауково фантастична

Багатьом з нас Надія Савченко сьогодні не подобається. Мовляв, міг пан Путін вибрати собі іншу головну жертву, спокійнішу, чемнішу. Вже яку обрав. Така ситуація – не перша. В далекі радянські часи в 70-ті роки минулого століття влада СРСР несподівано (насправді, під тиском західної громадськості) випустила з політичного табору особливого режиму українського зека Валентина Мороза. Українська діаспора, яка живе в Північній Америці, тоді раділа, вітала та вшановувала вчорашнього в'язня-дисидента різними способами. Недовго, тому що Валентин Мороз виявився, ну, скажімо так, не зовсім дисидентом у розумінні культурної північноамериканської громадськості. Були й публічні скандали, і екстремістські заклики. Багато чого було. Не знаю, чи живий сьогодні Валентин Мороз, але в будь-якому разі – він забутий. До речі, і сидів у камерах він, конфліктуючи з цілком спокійними і толерантними співкамерниками.

Було й інше. У горбачовські, несподівані для всіх нас часи вийшли на волю всі радянські політв'язні. На Заході нас тоді називали в'язнями совісті. Дюжина наших потрапила у Верховну Раду. Незабаром виявилося, що моральний і публіцистичний опір тоталітарному режиму, мужність довго голодувати в карцерах, не додало більшості з нас таланту чи, хоча би, середніх здібностей будувати демократичну державу. А ще виявилося, що писати викривальні документи в Самвидав легше, простіше, ніж публіцистику, цікаву вільній людині. Тому нас, колишніх політзеків, до парламенту більше не обирали, виключення - не беруться до уваги.

Деякі експерти (політичні, природно) часто вживають модне слово «конспірологія». Мовляв, ми не звинувачуємо Савченко у прямому підпорядкуванні кремлівському ляльководу, це лише версія, конспірологічна версія. Мерзенна виходить конспірологія, бездоказова і ненауково фантастична. Абсолютно ясно, що за своїми особистісним особливостям (прямолінійність, щирість, різкість тощо) Надія Савченко не знайде місця в українському політикумі. Її виштовхнуть, тим чи іншим чином. Як і будь-яку щиру людину в цьому клубі хитрунів та брехунів її довго терпіти не будуть.

Далі буде особиста трагедія. І майже цілковита самотність. Шкода її, що перш створила високий рейтинг нашій газовій принцесі. Адже ми досі живемо за принципом «добро має бути покараним».

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.