26 лютого 2017, неділя

Неповноцінна держава-імпотент. Це про Україну

коментувати
Сьогодні перед нашими очима таке, що очі ці хочеться закрити. Не мої слова, їм – сто років. Тут, у Києві, їх записав Михайло Булгаков

Деякі західні політологи стверджують, що наша українська держава не склалася. Зокрема, аргументуючи наступним: одночасна втеча президента, прем'єр-міністра, генерального прокурора, міністра оборони та голови СБУ (список може бути продовжений) свідчить про те, що держави як функціонуючої системи влади не було. А була територія, населена дуже різними людьми, які не зуміли скористатися раптово і незаслужено отриманими атрибутами демократії.

Я, зовсім не вчений-політолог, смію заперечити ці зауваження зовнішніх спостерігачів. Держава у нас відбулася. Але – неповноцінна, імпотентна. Можливості демократії не були нами запліднені. Група чоловіків, які страждають спінальною (тобто невиліковною) імпотенцією, намагається наздогнати на вулиці ефектну, сексапільну жінку з метою надати їй знаки сексуальної уваги та бажання. Це ми, не здатні ні до фрикцій, ні до еякуляції.

Все продовжується. Вільна (або напіввільна) преса періодично називає імена людей, яких давно і з нетерпінням чекають тюремні нари. Але вони – в парламенті, чи в уряді, чи губернатори і мери. Вони – недоторканні. Вони – влада, обрана нами влада.

Вільна преса періодично називає імена людей, яких давно і з нетерпінням чекають тюремні нари

Так, нами, в процесі демократичних, нехай і брудних, виборчих кампаній. Ось зовсім скоро ми знову приведемо до влади чергових пройдисвітів і негайно почнемо їх засуджувати, обзивати, вимагати відставки. Їх, а не себе. Замкнуте коло: лінь, зневіра у власні можливості і тотальна громадянська імпотенція. Тисячі, десятки тисяч вигодуваних штучно громадських організацій і... майже повна відсутність громадянського суспільства.

У вересні познайомився з відомим професором фізики з Харкова. Довго пили чай, говорили про різне. Я посмів, запитав: «Чому більшість харків'ян підтримує Кернеса? Брудне минуле, специфічна  особа, та і етнічне походження...» Відповідь був надзвичайно проста та лаконічна: «Поки Аваков залишатиметься міністром, люди будуть голосувати за Кернеса. Ми вміємо порівнювати...» Маловідомі слова великого Гете: несправедливість краще, ніж безлад. Ми не любимо безлад, відштовхуємося від нього. Тому так швидко пішла з політичного життя тягнибоківська «Свобода». Тому піде в небуття «радикальний» Ляшко, як тільки стабілізується наша економіка.

А покищо... сьогодення перед нашими очима, воно таке, що очі ці хочеться закрити. Не мої слова, їм – сто років. Тут, у Києві, їх записав Михайло Булгаков. Мудрий, щирий і дуже невподобаний деякими нашими професійними патріотами. В 1923 році в Москві відбувся суд над повією Заборовою, яка заразила червоноармійця сифілісом. Ймовірно, повія грубо зґвалтувала чепуруна-червоноармійця. Втім, суд не розглядав таку версію подій. Правові аспекти цього давнього суду нагадують мені день сьогоднішній: люстраційні «суди» в Україні. Шкода, що наш президент не наклав вето на це цілком середньовічне правове нововведення, на цю стрімку втечу геть від правової держави.

Параметри свободи змінюються. Сьогодні її у нас значно більше, ніж у Росії та Білорусі. І неймовірно більше, ніж у тоталітарному СРСР. Треба цим пишатися, радіти цьому? Без сумніву. І добре б навчитися користуватися нею. Інакше – вона піде, назавжди піде. І буде тоді з того ж Михайла Булгакова: поки там на Заході будуть стукати машини творення, у нас від краю і до краю країни будуть стукати кулемети.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.