10 грудня 2016, субота

Імперські штампи. Що потрібно знати про незалежність України

коментувати
Ми досі не говоримо прямим текстом, що 24 серпня у нас не проголошення, а відновлення незалежності

Нам важко дається усвідомлення, хто ми є і ким були. Сімдесят років амнезії. Прірва безпам’ятства, коли побитий-поламаний народ волів не згадувати, ким є, аби не вбивали і було що їсти. Все це дарма не минає. 25 років нібито незалежної країни, а ми досі в тенетах імперських штампів.

От взяти 24 серпня. Це у нас що? Дата проголошення незалежності. Але чому «проголошення», хіба лише в 1991 році українська держава вперше відбулася як така? А як же визвольні змагання 1917-21 років? Тоді ж була держава, армія, міжнародні взаємини? Були. Де воно все поділося? Було знищене через агресію Росії. 
Українська незалежна держава вже була і загинула (в силу різних обставин) внаслідок війни Росії проти нас. В 1921 році в Києві фактично було встановлено владу маріонеткового уряду зі складу колаборантів, і почалась окупація із розстріляним відродженням, голодоморами, придушенням усього українського. Завойовану країну окупант перетворив на колонію, муляж, симулякр, котрий було названо УРСР.

Багатьох шокує сама постановка питання, що період СРСР - це окупація. Дивно. От коли німці захоплюють Чехію чи Польщу – усі погоджуються, що це окупація. Коли Москва руйнує державу Литву, Латвію і Естонію – окупація. Коли Німеччина, завоювавши Францію, створює там маріонетковий уряд Віші, це окупація і колаборанти, логічно? А коли Росія шляхом війни захоплює Україну – страшно зізнатися, що це те саме – окупація і колаборанти? Усі ми, хто пам’ятає СРСР, народилися в окупації. Порівняти не було із чим. Тішилися тим, що мали.

Так, виходить, зі смертю імперії в 1991 році ми повернули те, що у нас було? Так. Тоді чому ми досі не говоримо прямим текстом, що 24 серпня у нас не проголошення, а відновлення незалежності?

Зі смертю імперії в 1991 році ми повернули те, що у нас було

Важливо розуміти, що війна 1917-21 років проти України була така ж гібридна, як і нинішня. Це взагалі російський стиль: створюєш сепаратистський осередок, він імітує власну державність, Росія постачає «добровольців» і зброю, а потім маскує під армію сепаратистів свої війська і так знищує жертву. Тактика паразита, котрий живиться вбиванням і висмоктуванням сил із жертви.

Так було у Фінляндії (вийшло не до кінця), так було в Україні на початку ХХ століття. Цю карту розігрують і зараз. Як вистояти і не повторити помилок минулого – окрема тема. Зараз про інше – про те, як називати речі своїми іменами. Як відмовитися від дат, подій, символів, звичок, нав’язаних окупантом, і віднайти себе?

Перш за все - увімкнути пам’ять. Час і історія тут на нашому боці – наступного року починається низка ювілеїв: сторіччя визначних рішень, блискучих боїв, перемог і трагедій – сторіччя державності, котра у нас була, але котру ми не змогли захистити.

– 13-14 грудня 2017 року – 100 років бою біля станції Лозова. В нічному бою українські підрозділи вибили московито-більшовиків з Лозової і змусили тікати. В бою були потужно і грамотно використані кулемети.

– 13 квітня – 24 квітня 2018 року – 100 років Кримського походу Петра Болбочана. 

– 29 квітня 2018 року – 100 років як вперше український прапор піднімається над Чорноморським флотом. До слова, саме 29 квітня, а не щось там в липні, має бути днем українських військово-морських сил. Це дуже важливо.

– 15 квітня 2020 року – 100 років бою за Вознесенськ. Тоді із критичного становища практично без набоїв Чорні Запорожці змогли контратакувати переважаючи сили більшовиків. Підбили один бронепоїзд, другий змусили відійти, а московитів чорношличники порубали в кінній атаці. 

– 26-27 липня 2019 року – 100 років боїв за Вапнярку. За вдалу операцію під командуванням полковника Удовиченка 3 (третя) дивізія УНР отримує назву «Залізна». 
І так далі.

До слова, найближчі роки - ювілеї не лише для подій Перших Визвольних. Якщо копнути глибше, можна знайти інші, не менш важливі дати, про котрі треба говорити, чітко вимовляючи кожне слово.

У 2018 році 11 жовтня буде 400 років, як україно-польске військо потрощило армію московитів і взяло в облогу Москву. До того козаки під орудою Сагайдачного кілька разів громили усі наявні у царя війська. Бутурлін і Волконський, від котрих цар вимагав зупинити просування Сагайдачного , були биті так, що в лавах царського війська почалось дезертирство. По фіналу тієї війни було укладено Деулінське перемир’я, 29 міст України та Білорусі були звільнені від московської влади. Шкода, тоді Москви так і не взяли – козаки ніби хотіли завершити справу, але полякам було краще укласти вигідний мир. 

28 вересня 2021 року буде 400 років, як Сагайдачний фактично врятував Європу від нашестя Османів. Перемога українсько-польського війська примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. 

А в 2019-му буде 360-річчя битви під Конотопом. Це коли армія українців під орудою гетьмана Івана Виговського та армія кримських татар поставила на місце московитських князів Пожарського, Бутурліна, Трубецького і жменьку інших. Тоді було знищено щось біля 30 тисяч царського війська. Москалів гнали до кордону, аж курява йшла. Гідна дата для відзначення на державному рівні? Ще б пак.

Це лише частина знакових ювілеїв, котрі стосуються слави української зброї і чекають на нас у найближчі чотири роки. Кожна з цих дат - це удар по ворожій пропаганді (що виставляла українців гречкосіями), це підстава навести лад в наших датах (щоб нарешті професійні дні військових не вели свій початок від радянської армії), це та сама інформаційна політика країни, котрої досі чомусь немає.

Але головне - це ліки від безпам’ятства. Ідентифікація самих себе. Бо «встановлення» незалежності і «відновлення» - це таки дві великі різниці. В 100 років крові, боїв, боротьби, поразок і перемог.

Краще пам’ятати, щоб не пережити все знов.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.