10 грудня 2016, субота

Гавел проти Згурського або декомунізація по-українськи

коментувати
Чому нам не потрібне повторення помилок реформ 1990-х

В Україні зараз дуже багато символічного. Або, може, ми просто не звертаємо на це уваги. І в рамках декомунізації зараз йде дуже символічне протистояння, яке відображає не тільки те, таблички з чиїм ім'ям будуть висіти на будинках. Це протистояння відображає ту боротьбу, яку веде активна частина суспільства проти пасивної меншості, проти "совка" в голові.

Фабула така. Є в Києві бульвар Лепсе. Бульвар як бульвар, не в центрі і не на околиці. Лепсе цей (не плутати з Лепсом) був теж комуністом, не з перших, але й не останній. І тепер вирішили в рамках декомунізації викреслити його ім'я зі скрижалей граду Києва. Це справа корисна, майже благородна. Але вулиці потрібно дати іншу назву. І ось тут найшла коса на камінь.

Зараз два претенденти на те, щоб бульвар носив їхні імена. Це літератор і колишній президент Чехії Вацлав Гавел і Згурський, колишній директор заводу імені того самого Лепсе. Згурський, який був директором заводу, такий собі міні-Богуслаєв - відданий солдат партії, потім став мером Києва і закінчив свій шлях партнером братів Суркісів. Зокрема, став одним з акціонерів Динамо Київ.

Серце Гавела вже не б'ється, але боротьба триває

І в цьому протистоянні і є прекрасний символізм.

З одного боку, воно відображає боротьбу, яку веде зараз Україна і українське громадянське суспільство. Боротьбу з совком, корупцією та олігархами. Бо все це легко знаходить відображення в біографії шановного товариша Згурського. І все те, що так важко відпускає інфантильне українське суспільство. І те, що не дає нам стати по-справжньому успішними.

А з іншого, це - продовження боротьби дисидента і, згодом, президента Чехії Вацлава Гавела, який все своє життя боровся з лицемірством і бюрократами, а потім зробив з Чехії ту країну, до якої багато українців хотіли б втекти. Серце Гавела вже не б'ється, але боротьба триває. Його боротьба. Яка повинна стати і нашою боротьбою.

Зрештою, це просто красиво.

А в рамках декомунізації поміняти Лепсе на Згурського - це як реформи в Україні в 1990-х. Назвемо радянську номенклатуру демократами, але дамо їм красти. А суть та сама. Така декомунізація нам не потрібна.

У тексті представлено точку зору авторів статей, яке може відрізнятися від офіційної позиції компанії. Відповідно, представлена інформація не може трактуватися одержувачами розсилки і представниками ЗМІ як публічна та офіційна.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.