28 червня 2017, середа

День П. Що сталося з Приватбанком

коментувати
Занадто велике значення банку. Країні була потрібна дружня націоналізація

Занадто велике значення банку. Країні була потрібна дружня націоналізація

Українська влада чи не вперше поставила економічну необхідність вище за політичну доцільність

Українська держава чи не вперше прийняла складне рішення. Український уряд чи не вперше взявся вирішувати проблему, а не залишився осторонь, чекаючи поки вона сама розсмокчеться. Українська влада чи не вперше поставила економічну необхідність вище за політичну доцільність.

Необхідно відзначити, що немає нічого хорошого в націоналізації, експропріації або реприватизації. Це погано. Немає нічого хорошого в тому, що українські платники податків заплатять 150 млрд грн (120,130 - не важливо) зі своїх кишень. Немає нічого хорошого в тому, що український державний борг виросте майже на $5 млрд. Націоналізація - це погане рішення. Але воно найкраще з усіх можливих у тій ситуації, куди нас завела жадібність і неприйняття важливих рішень.

Коли банк стикається з проблемою недостатності капіталу, існує кілька рішень. Банк може бути ліквідований або націоналізований, власник може внести необхідний капітал або ж можна нічого не робити. Так як Приватбанк - це системоутворюючий банк, то ліквідувати його не можна. Занадто великий соціальний ефект і дуже сильний удар по фінансовій системі і довірі до неї. Від такого удару оговтуються не скоро. І зовсім інші управлінці. Докапіталізація власниками - була б найкращим рішенням. Якби власники на нього були здатні. Ми прекрасно знаємо, хто стоїть за банком. І прекрасно знаємо, як вони ставляться до власних боргів - запитайте у тренерів і гравців футбольного клубу Дніпро. Та й самі вони не приховували, що повертають борги тільки боягузи. Тим більше, в плані докапіталізації вони повинні були поступово вносити в капітал мільярд за мільярдом. Віддаючи свої гроші, лише знижуючи ризики націоналізації. За нинішнього рівня довіри один до одного осіб, котрі приймають рішення в Україні, це просто неможливо. Навіть якби у власників і було бажання.

І так, держава не забирає актив Коломойського і Боголюбова. Держава забирає пасив. Держава забирає на себе борги

У підсумку, залишаються два підходи. Нічого не робити або націоналізувати банк. Класичний приклад безвідповідальності і вольового рішення. Хто знає, що б обрали в черговий раз українські політики, якби не МВФ. Якби не залежність від кредиторів, які не дозволяють закривати очі на проблему, лише збільшуючи її.

Звідки ж виникла проблема з капіталом? На настільки катастрофічну суму. Національний банк уклав з усіма банками в Україні угоду. На тлі кризи регулятор обіцяв банкам підтримку в ліквідності, що забезпечувало їх поточну роботу, в той час як власники банків зобов'язувалися компенсувати втрати капіталу, які, треба сказати, у всіх банків були значні. Хто не виконував програму або не хотів її виконувати спочатку, виводилися з ринку. Так не стало більше 80 банків, серед яких банки-зомбі, відмивання і банки-пилососи, які забирали гроші з ринку і видавали їх пов'язаним особам. Для таких було встановлено дуже жорстке правило: необхідність сформувати 100-відсоткові резерви, тобто, наростити капітал під всі кредити пов'язаних осіб. І це цілком логічно, так як власники не поспішали повертати гроші, виведені з банків.

Приватбанк був найбільшим українським пилососом. Якщо вірити публікації в пресі, а не запевненням банку, то кредити пов'язаним особам становили 80%-90% кредитного портфеля юридичним особам. При цьому треба розуміти, що дуже часто, якщо не завжди, кредити бралися на безрідне ТОВ «Іванов, Петров, Коваленко», яке, в свою чергу, кредитувало працюючий актив групи. Таким ТОВ нічого не варто зникнути за одну ніч, що робило портфель банку вкрай ризиковим. А сам портфель до моменту націоналізації досяг 182 млрд грн. Усе інше, як то кажуть, підрахуйте самі. Саме тому в меморандумі з МВФ і з'явилася цифра в 166 млрд грн, зарезервованих для потреб капіталізації. Так що МВФ, як і Нацбанк, теж не схильний був вірити банку. Та й в принципі важко зрозуміти, чому люди продовжують вірити українським олігархам, яких одночасно так не люблять як клас. В результаті Приватбанк отримав підтримку ліквідності і зобов'язання усунути дірку в капіталі. Але він їх не виконав.

Шанс не допустити цю проблему було втрачено давно, ще в 2005-2008 роках., Коли на тлі зростання банківського сектора будувалася піраміда. З того часу крах піраміди Приватбанку був неминучий. Надалі банк міг тільки постійно нарощувати портфель депозитів, віддаючи старі, тому як з боку активної частини балансу підтримки не було. Гроші пішли і повертатися не збиралися. Тому зволікання з вирішенням проблеми лише збільшувало б її. А креативність менеджменту Приватбанку, який на певному етапі був обмежений в залученні депозитів населення, могла породити історію набагато яскравішу, ніж пригоди псевдовкладників банку Михайлівський.

І так, у банку немає проблем з ліквідністю. Це правда. Але проблема банку абсолютно в іншому. А ліквідність у нього є тільки стараннями держави в особі Національного банку. У Банку проблеми з капіталом. З фундаментальною подушкою безпеки, необхідною кожному банку. Тому що банк працює з чужими грошима. І саме тому банкам необхідно жорстке регулювання. І саме тому Нацбанк змушений брати все в свої руки, коли ризики вкладників занадто великі.

І так, менеджмент банку буде розповідати казки про стабільність банку та інформаційні атаки. Власники банку підуть в політику під гаслом, що у них забрали працюючий банк і це знову Гонтарева всіх обдурила. Вони вже пару місяців готували грунт для такого виходу, не шкодуючи грошей ні на бабусь з прапорами, ні на друковану продукцію, ні навіть на квитки для своїх посланців до Вашингтона і Лондона. Все це пусте. Як і порожній був до приходу держави Приватбанк.

І так, Приватбанк - найбільший технологічний банк в Україні. З цим ніхто не сперечається. Вони просунуті, вони технологічні, вони інноваційні. Вони дуже зручні для клієнта. Іноді, навіть занадто зручні. Але коли вас грабують на вулиці дуже стильні грабіжники, роблячи це з посмішкою і дуже сучасними пістолетами в руках, що ви будете робити? Ви будете розповідати, які вони молодці? Або підете в поліцію, вимагати, щоб їх затримали, навіть незважаючи на їх чарівність і стиль? З фінансовою установою, яка вивела майже $5 млрд вкладників, логіка повинна бути такою ж.

І так, держава не забирає актив Коломойського і Боголюбова. Держава забирає пасив. Держава забирає на себе борги. Держава забирає на себе банк, вартістю мінус 5 млрд. доларів.

І так, на даному етапі держава змушена була домовлятися з власником. Занадто велике значення банку і тому країні була необхідна дружня націоналізація. Коли ніхто не натисне червону кнопку, не відключить систему платежів, що не витре базу клієнтів і інших радощів найтехнологічнішого банку. Власники, напевно, також торгувалися за те, щоб залишитися на волі і не втратити своїх активів. Влада їм, напевно, це пообіцяла. Але не суспільство, яке заплатить зі своїх кишень $5 млрд. Влада може домовиться «по-пацанськи», але не існує такої законної схеми, яка б звільнила власників від відповідальності. І це вже завдання суспільства - вимагати справедливості.

І так, держава поганий власник. Держава власник неефективний, а його менеджери - корумповані. Але держава власник відповідальний. І це те, що зараз найбільше потрібно клієнтам банку.

І так, пройдуть роки, і ми з цікавістю почитаємо мемуари співробітників Нацбанку про те, як це було. За цим сценарієм навіть вийде прекрасний голлівудський фільм. А зараз нам залишається тільки здогадуватися, скільки років життя і нервових клітин коштувала відповідальним людям реалізація цього процесу. Який ще не завершений до кінця. Який буде складним. А іноді будуть і форс-мажори.

На початковому етапі можлива легка паніка, у вигляді відтоку вкладів і купівлі долара. Але за правильної комунікації це все можна погасити. Боятися шаленої інфляції через емісію ОВДП на 150 млрд грн не варто. Ці гроші покликані не забезпечити ліквідність банку, а сформувати ту саму подушку безпеки. Значить, левова частка їх так і залишиться лежати в капіталі. Вкладники банку - взагалі щасливі люди. Замість депозиту в схемному банку вони отримають депозит в банку державному, за тією ж ставкою. На жаль, їх жадібність знову буде заохочена. Але зате прості українці знову відчують батьківську длань держави, яку вони так люблять. А українські платники податків в день Святого Миколая знайдуть у себе під подушкою Приватбанк. В черговий раз, заплативши за помилки, яких можна було не робити, але відповідати за які завжди доводиться.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.