5 грудня 2016, понеділок

Земля виживе, а ми – ні

коментувати
Планета, яка раніше поглинала промислові надлишки без видимих наслідків, скоро почне надсилати нам рахунки до оплати

Китай та Індія нещодавно зробили заяви про те, що планують скоротити викиди вуглецю. Напередодні саміту ООН з питань клімату, який відбудеться в Парижі в грудні цього року, найбільші промислові економіки світу почали всерйоз сприймати тему кліматичних змін. Те ж відноситься і до США, за винятком кількох твердолобих кандидатів у президенти. І це серйозна проблема.

Коли під час президентських дебатів республіканської партії на телеканалі CNN модератор Джейк Таппер зачитав слова перебуваючого при Рейгані держсекретарем Джорджа Шульца (який водить електрокар і заряджає його від сонячних панелей, встановлених на даху будинку) про те, як Рейган змусив промисловість зайнятися питанням виснаження озонового шару і чому Шульц вважає, що зараз нам потрібно серйозно поставитися до загрози зміни клімату, у відповідь він почув традиційно неосвічені коментарі.

Сенатор Марко Рубіо заявив: «Ми не збираємося знищувати свою економіку, як того хоче лівий уряд, який зараз керує країною», а губернатор Кріс Крісті сказав про Шульца: «Послухайте, всі ми іноді помиляємося».

Це вірно, от тільки вони помиляються, а не Шульц, якому вистачило хоробрості та мужності, щоб сказати республіканцям, що зараз правильним буде убезпечити себе від змін клімату, в іншому випадку результати можуть бути катастрофічними. Ураган "Сенді", ймовірно, посилений потеплінням океанських вод, у 2012 році завдав Нью-Джерсі, рідному штату Крісті, збитків на $36 млрд.

Якщо США оберуть президента, якому плювати на питання клімату, людство саме підпише собі смертний вирок

Але республіканці вважають, що це не важливо – мало що трапляється.

Був час, коли ми могли миритися з цим навмисно дурним мисленням. Але цьому час покласти край. Наступні вісім років стануть критичними для світового клімату і екосистем, і, якщо ви збираєтеся голосувати за людину, яка скептично ставиться до теми кліматичних змін, спочатку поговоріть зі своїми дітьми, адже саме перед ними вам згодом доведеться пояснюватись.

Щоб допомогти вам розібратися в питанні, я порекомендував би книгу «Великий світ, маленька планета», написану Йохаом Рокстромом, директором Центру сталого розвитку в Стокгольмі, і чудово ілюстровану Маттіасом Клумом.

Рокстром нагадує, що більшу частину 4,5 мільярдів років історії Землі, її клімат був не дуже сприятливий для людських істот, оскільки коливався від льодовикових періодів до періодів потепління, через що люди були змушені вести напівкочовий спосіб життя.

Тільки в останні 10 000 років настав період кліматичної стабільності, який дозволив розвинутися аграрним цивілізаціям та побудувати перші міста. Цей період, відомий як Голоцен, відрізнявся «неймовірно стабільною кліматичною рівновагою, яка являє собою єдиний стан нашої планети, при якому може існувати сучасний світ у такому вигляді, в якому ми його знаємо». Ми, нарешті, здобули «стабільне поєднання лісів, саван, коралових рифів, полів, ссавців, бактерій, якості повітря, льодовиків, температури, доступної води та родючих грунтів».

Рокстром додає, що ми живемо у власній версії Едемського саду, а тепер опинилися перед загрозою його позбутися. Ця загроза вперше виникла в середині 1950-х, коли промислова революція охопила майже весь світ, а населення Землі і відсоток представників середнього класу різко зросли. Це призвело до «великої акселерації» зростання промисловості і сільського господарства, що стало великим стресом для екосистем Землі. Тепер наслідки помітні неозброєним оком: «зміна клімату, забруднення хімікатами, забруднення повітря, води та грунту, стрімке вимирання різних видів тварин і знищення ареалів існування».

Хороша новина в тому, що за цей період багато бідних країни змогли вирватися з убогості. Але от погана новина, як зазначає Рокстром, в тому, що продовжувати такими ж темпами більше не можна. Земля чудово вміє пристосовуватися до стресів: океани і ліси поглинають зайвий вуглекислий газ; екосистеми, такі, як долина Амазонки, пристосовуються до вирубки лісів і досі є джерелом свіжої води; льодові шапки в Арктиці зменшуються, але не зникають. Але рано чи пізно ми можемо виснажити захисний потенціал планети.

Ми вже підійшли впритул до цієї межі, доводить Рокстром, і, якщо ці стабільні системи перейдуть з одного стану в інший – Амазонка стане саваною, Арктика позбудеться свого льоду і замість відображення сонячних променів почне притягувати їх, якщо всі льодовики розтануть і не зможуть більше живити річки, Земля все одно виживе, а от ми – ні.

«Планета продемонструвала неординарне вміння зберігати баланс, використовуючи будь-які методи для того, щоб залишитися у своєму нинішньому стані», - пояснює Рокстром. Але все більше знаків вказують на те, що ми досягли точки виснаження. Ліси почали поглинати менше вуглекислого газу. Океани, поглинаючи CO2, стрімко окислюються, а це шкодить рибі та коралам. Середньорічна температура продовжує підніматися.

Саме з цим доведеться зіткнутися наступному президенту – витривала планета, яка раніше поглинала всі надлишки без видимих наслідків для нас, раптово почне надсилати нам рахунки до оплати, які з кожним роком будуть лише зростати. Бійтеся, якщо планета вирішить обернутися проти вас.

«Нам вперше потрібно проявити мудрість, - каже Рокстром, - і підготуватися до кризи до того, як вона розпочнеться». До того, як ми виведемо планету з себе. В іншому випадку буде вже пізно що-небудь робити. Якщо ми оберемо президента, якому плювати на питання клімату, ми самі підпишемо собі смертний вирок.

Переклад НВ

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.