24 червня 2017, субота

Війна ножів. Ізраїль і Палестина знищують один одного

коментувати
Близькосхідній дипломатії США не вистачає прямоти, яка могла б зрушити ізраїльсько-палестинський конфлікт з мертвої точки

Читаючи в Times рецензію на книгу близькосхідного парламентера Денніса Росса про історію американо-ізраїльських відносин «Приречені на успіх», я звернув увагу на яскравий момент, що передував Мадридській мирній конференції 1991 року. Палестинська делегація в останній момент спробувала вимагати деяких правок від тодішнього держсекретаря, Джеймса Бейкера. Бейкер зблід і заявив палестинцям, перш ніж піти: «З вами, хлопці, базар ніколи не закривається. Але в моєму випадку він закритий. Приємного вам життя».

Я був вражений, оскільки останнім часом близькосхідній дипломатії США не вистачає цієї прямоти. Ізраїльтяни і палестинці, які воюють вже надто довго, самі себе загнали в глухий кут, не в змозі вийти з практичною позитивною пропозицією і відчайдушно потребують дози здорового глузду від не втягнутої в конфлікт сторони.

Почувши недавню заяву прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаніягу про те, що верховний палестинський муфтій Амін Аль-Хуссейні, який зустрічався з Гітлером на початку 1940-х, подав Гітлеру ідею почати масове вбивство євреїв, можна зробити тільки один висновок: ізраїльський прем'єр живе в герметичному міхурі, в якому нікому сказати йому «знаєш, Бібі, адже це, швидше за все, історично неправильно. Отже, не озвучуй краще цю думку нікому».

Ми забуваємо, скільком сторонам іноді потрібно, щоб Америка іноді повертала їх до реальності і ламала параліч у їхній внутрішній політиці. Іноді лідерам потрібно дати можливість сказати своїм урядам: «Я б у житті на це не пішов, але кляті американці викрутили мені руки. Бачите, як висить моя рука? Вона зламана! У мене не залишалося вибору, довелося погоджуватися!». Внутрішня політика Ізраїлю і Палестини буває дуже жорсткою. Як дізнався Бейкер, якщо не стрибати їм в обличчя регулярно, вони будуть дрімати на ваших зустрічах.

Як сьогодні повинна звучати головна ідея США? Потрібно почати з того, що публічно заявити президенту Палестини Махмуда Аббаса: «У 2008 році ви відмовилися від безпрецедентної пропозиції прем'єра Ізраїлю Ехуда Ольмерта створити дві держави, в якій, за даними The Jerusalem Post, Ольмерт погодився відмовитися від суверенітету над Храмовою горою, найсвятішим місцем іудаїзму, і запропонував, щоб управління територією, на якій знаходяться релігійні пам'ятки, здійснювалося спеціальним комітетом, до якого входили б представники п'яти держав: Саудівської Аравії, Йорданії, Палестини, США і Ізраїлю».

Я щиро боюся, що Ізраїль учиняє повільне самогубство

Також у Post було сказано, що «Ольмерт розклав перед Аббасом велику карту, на якій провів кордони майбутньої Палестинської держави». Палестинці отримали б частину ізраїльських земель, а в обмін віддали б рівноцінні ділянки території на Західному березі.

«Аббас, Ольмерт все ще чекає відповіді. Зрозуміло, що палестинці зараз розділилися між Газою, якою управляє ХАМАС, і вашим західним берегом, і що не існує офіційного політичного керівництва, яке мало би достатні повноваження для укладання повноцінного мирного договору. Також ви уникали застосування насильства, і спасибі вам за це. Але де ваш оригінальний план для проміжного рішення, яке дозволило б принаймні зрушити процес з мертвої точки? Чому ви просто сидите, мов Будда, і відкидаєте всі рішення, включаючи нещодавню пропозицію держсекретаря Джона Керрі?»

Що стосується Нетаніягу, то йому США повинні сказати таке: «Ви станете історичною фігурою: вас запам'ятають, як лідера, який не залишив Ізраїлю ніяких варіантів, окрім ідеї однієї держави, внаслідок чого Ізраїль потроху перестане бути як єврейським, так і демократичним. Ми прекрасно знаємо, до чого призведе ваша ідея однієї держави. Досить глянути у вікно: палестинець заколює ізраїльського єврея кухонним ножем, а потім месники в масках приходять уже до нього».

У понеділок я бачився з міністром оборони Ізраїлю Моше Яалоном, людиною вельми достойною. Від того, як він описує стратегічний театр Ізраїлю, волосся стає дибки: в країні є недержавні гравці, переодягнені в цивільних, озброєні ракетницями, і такі, що ховаються серед цивільних, на чотирьох з п'яти кордонів – Сінай, Газу, Ліван і Сирія – і він не хоче ризикувати появою п'ятого, евакуювавши Західний берег. Я можу це зрозуміти.

Але повинна бути якась альтернатива як занадто радикальним діям, так і повній бездіяльності. Повинна бути альтернатива, яка дозволить хоча б перевірити, чи в змозі палестинці дійсно контролювати свої території, і дасть надію, що дві нації зможуть безпечно пройти через процес поділу. І для цього Ізраїлю потрібно як мінімум припинити будівництво поселень у серці Західного берега, на територіях, дуже давно призначених для Палестинської держави. 70 000 з 400 000 ізраїльських поселенців вже живуть там, і це робить будь-який поділ практично неможливим.

В Ізраїлю є стільки креативної енергії – в науці, технологіях, медицині. Але в дипломатії цієї енергії зараз не вистачає. Так, Ізраїль може пережити цю війну ножів. Але чи стане він успішним? Чи залишиться він місцем, куди людям, як і раніше, буде хотітися приїжджати, де їм захочеться ростити дітей?

Можливо, в Ізраїлю немає вибору.

Але Ізраїль – по-справжньому сильна країна. Це не роззброєна Коста-Рика. Ніхто не чекає, що Ізраїль відмовиться від усього. Але все менше і менше людей розуміє, чому він витрачає стільки енергії на пояснення, чому зробити нічого не можна, чому палестинці невиправно жахливі і чому ніякі дії Ізраїлю не вплинуть на їх поведінку. Я щиро боюся, що Ізраїль учиняє повільне самогубство.

Переклад НВ

"Новое время" володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.