11 грудня 2017, понеділок

Смілива гра. Що замислив наслідний принц Саудівської Аравії

коментувати
Син короля Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман працює не тільки над реформами в країні, а й над концентрацією влади у своїх руках

Аби зрозуміти потрясіння, що відбуваються зараз у Саудівській Аравії, слід почати з найважливішого політичного факту: основна сила, що формує політику в цій країні останні сорок років – не іслам, фундаменталізм, лібералізм, капіталізм чи ІДілізм.

Це хвороба Альцгеймера.

Чинному королю країни 81 рік. Він прийшов на місце короля, що помер у 90, який, в свою чергу, успадковував престол від короля, який помер у 84. Не те, щоб ніхто з них не проводив реформи. Але поки у сучасному світі змінювалися технології, освіта і йшли процеси глобалізації, ці саудівські монархи були впевнені, що реформування зі швидкістю 10 м/год – це досить швидко. А високі ціни на нафту покривали витрати на низький темп.

Але так більше не працює. Близько 70% жителів Саудівської Аравії молодші за 30 років, і 25% з них – безробітні. Близько 200 тисяч осіб навчаються за кордоном, 35 тисяч з них щорічно повертаються додому з науковим ступенем у пошуках повноцінної роботи, не кажучи вже про те, що їм хочеться більш повноцінного життя – якихось веселощів, окрім походів до мечеті або торгівельного центру. Системі час створювати робочі місця за межами нафтового сектора, де дохід саудитів вже не такий, як раніше, однак влада продовжує проїдати запаси заради стабільності.

Це – причина затіяної цього тижня сміливої і безрозсудної гри 32-річного сина короля Салмана – наслідного принца Мухаммеда ібн Салмана. Я двічі брав у нього інтерв'ю. Він – молода людина, яка дуже поспішає. Його прагнення до реформ здалося мені щирим, а його підтримка з боку молоді в країні дуже висока.

Справді, є дві речі, які я можу сказати про нього напевно: він набагато більшою мірою підприємець, ніж ваххабіт. І якби його не існувало, саудівська система повинна була б його винайти. Комусь потрібно розворушити це місце.

Але ось чого я не знаю напевно: де закінчується його прагнення до швидких реформ і починається авторитарне бажання захопити владу? Після того, як спадкоємець заарештував безліч саудівських принців, медіавласників та мільярдерів за звинуваченням у корупції, президент Трамп висловив йому своє захоплення в Твіттері, написавши: "Деякі з тих, з ким жорстко обійшлися, вже багато років "доять" свою країну".

Чути, що саудівські принци заарештовані за "корупцію" – це як читати, що Дональд Трамп звільнив кілька секретарів "за брехню"

Я міг тільки посміятися над цим твітом. Чути, що саудівські принци заарештовані за "корупцію" – це як читати, що Дональд Трамп звільнив кілька секретарів "за брехню". Повинно бути щось іще, здається мені. Трамп, очевидно, пропустив торішню історію про те, як кронпринц несподівано придбав яхту під час відпустки на півдні Франції – вона просто йому сподобалася – у російського власника за $500 млн. Він узяв ці гроші зі своєї скарбнички? Це дохід його кіоску з лимонадом в Ер-Ріяді? Або гроші з бюджету?

Я піднімаю це питання, тому що коли хтось в один момент проводить такі зміни і наживає собі стільки ворогів, як це зробив Мухаммед ібн Салман, то все повинно бути дуже чисто. Люди повинні повірити, що він справді робив саме те, що говорить і що в нього немає прихованих мотивів, тому що зміни будуть болючими.

Просто подивіться, за що взявся принц.

Щоб прискорити процес прийняття рішень, він перебудовує саудівську державу: від широкої сімейної коаліції, в якій влада розділяється і по черзі переходить від одного до іншого серед членів семи найбільших сімей, а рішення приймаються консенсусом, до управління державою руками однієї династії. Це більше не Саудівська Аравія. Країна стає Салмановською Аравією. Нещодавньою серією арештів ібн Салман ліквідував в основному "молоду стару гвардію" – ключових синів і його основних суперників з інших королівських сімей країни. Крім того, він заарештував власників трьох основних квазінезалежних приватних телемереж – MBC, ART і Rotana.

У той же час, кронпринц змінює основу легітимності режиму, завершуючи "епоху +1979". У 1979, після захоплення найсвященнішого місця ісламу в Мецці ультрафундаменталістським саудівським проповідником, який заявив, що сім'я Аль Сауд була недостатньо ісламською, правляча сім'я Саудівської Аравії для зміцнення своєї легітимності в релігійному аспекті різко накренила країну в бік релігії і почала розвивати свій пуританський ваххабітський сунітський іслам за межами країни, будуючи мечеті і школи всюди: від Лондона до Індонезії.

Це стало катастрофою арабо-мусульманського світу, породивши такі течії як Аль-Каїда та Ісламська держава, загальмувавши освіту і прогрес щодо жінок.

Мухаммед ібн Салман пообіцяв дати життя помірнішому саудівському ісламу: почалося це з обмеження функцій релігійної поліції і дозволу жінкам керувати авто. Це дуже важливо. Він дав людям можливість судити його уряд не за рівнем благочестя, а за його роботою, не за Кораном, а за ключовими показниками ефективності: рівнем безробіття, економічного зростання, умов життя і охорони здоров'я.

Але він замінює ваххабізм як джерело солідарності більш світським варіантом саудівського націоналізму – антиіранським, антиперсидським, антішиїтським. І це веде його в небезпечному напрямку. Щоб протистояти Ірану, ібн Салман змусив сунітського прем'єра Лівану Саада аль-Харірі піти з посади під час візиту останнього в Ер-Ріяд і звинуватив Іран тв місцевих шиїтів у тому, що Ліван залишився без уряду, як і в обстрілі Ємену. Ліван, якому відносно вдавалося балансувати між сунітами, християнами та шиїтами, тепер трясе. Саудівський спадкоємець також очолив спроби країн Перської затоки ізолювати Катар за надто тісні зв'язки з Іраном і позбавити Іран впливу в Сані, в процесі знищивши сам Ємен. Це непосильне завдання, і, мабуть, сказати про це принцеві нікому.

Як зазначив старий саудівський журналіст, говорячи про спадкоємця: "Цей хлопець врятував Саудівську Аравію від повільної смерті, але йому потрібно розширювати базу. Добре, що він звільняє будинок Сауда від впливу духовенства, але він не дозволяє комусь мати відмінну від його власної думку про його політичні та економічні рішення".

Мене турбує, що ті, хто закликає Мухаммеда ібн Салмана бути агресивнішим в протистоянні Ірану (чиєму злоякісному релігійному впливові дійсно потрібна противага) – подібно до ОАЕ, Трампа, Джареда Кушнера і Бібі Нетаньяху – приведуть його до війни одночасно і за кордоном, і вдома. І тоді ми побачимо, як в один момент з-під контролю виходить і Саудівська Аравія, і весь регіон.

Як я і сказав – я стурбований.

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал опубліковано на The New York Times

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.