4 грудня 2016, неділя

Путін, Трамп та ІДІЛ. Чому світ любить поганих хлопців

коментувати
Російський президент та подібні до нього лідери на Заході обіцяють повернути впевненість і добробут, захистившись стінами від змін

Подивившись всі дебати і вивчивши всіх кандидатів, що претендують на пост президента США, я не можу позбутися думки: навіщо їм зараз потрібна ця посада? Вони не розуміють, що відбувається в світі? Обама рано посивів не без причини. Президентський літак – це, звичайно, чудово, але тепер до нього додаються Афганістан, ІДІЛ та республіканці, і я вже не кажу про величезну кількість людей, місць і речей, які раптово стали нестабільними.

Почнемо з самої страшної новини року. 16 жовтня The Washington Post повідомила, що Міністерство юстиції звинуватило малазійського хакера в розкраданні особистих даних військовослужбовців США і передачі їх терористичній групі ІДІЛ, яка підштовхувала своїх спільників напасти на них. У статті говорилося, що в червні Ардіт Ферізі, лідер групи хакерів-етнічних албанців, які називають себе Kosova Hackers Security, «зламав сервіс, який використовувався американською компанією-рітейлером, і отримав дані 100 000 чоловік».

Ферізі, як зазначається в тексті, звинувачується в передачі даних члену ІДІЛ Джунаіду Хуссейну, громадянину Великобританії, який у серпні опублікував на своїй сторінці в Twitter посилання на імена, адреси і номери телефонів 1 351 американського солдата та інших держчиновників. Він додав попередження, що бойовики ІДІЛ «завдадуть вам удару на вашій же землі». Агенти ФБР відстежили Ферізі до комп'ютера, зареєстрованого в Малайзії, де й заарештували хакера. Тим часом Хуссейн був убитий у Сирії від удару американського безпілотника.

Нічого собі: албанський хакер в Малайзії співпрацював з джихадистами з ІДІЛ в Twitter, щоб загрожувати американським солдатам в інтернеті, а потім джихадист був вбитий за допомогою нашого безпілотника.

«Гарантія взаємного знищення» для ІДІЛ – не стримуючий фактор, а квиток у рай

Ласкаво просимо в майбутнє воєн: супердержави проти суперозброєних розгніваних людей за підтримки кіберзлочинців та кібертерористів. Всі вони – побічний продукт глибокого технологічного перегину, з якими доведеться розбиратися наступному президентові, і завдяки якому чотири роки потому нинішні теми дебатів здадуться нісенітницею.

Я народився в період Холодної війни. Це були тяжкі часи: дві ядерні наддержави з пістолетами, приставленими до скронь один одного, яких стримувала тільки доктрина взаємного знищення. Але ми знаємо, як диктатори, яких як Америка, так і Росія виростили на Близькому Сході, придушували спалахуючі конфлікти між сектами.

Перші десятиліття після закінчення Холодної війни були періодом відносної стабільності. На місце диктатур в Східній Європі і Латинській Америці прийшли демократичні уряди і вільний ринок. Російський президент Борис Єльцин не заперечував проти розширення НАТО, а інтернет і глобальні ланцюжки поставок сприяли зростанню прибутків, а також падінню вартості праці і товарів. Процентні ставки були низькими і, хоча доходи людей, які не мали університетського диплому, знижувалися, це до пори до часу маскувалося зростанням цін на житло, субстандартними іпотечними кредитами, доступним кредитуванням, зниженням податків і приєднанням жінок до робочої сили, так що доходи багатьох домогосподарств продовжували зростати.

«Аж до 2000 року понад 95% представників нового покоління жили краще, ніж попереднє покоління», - сказав Річард Доббс, директор Глобального інституту Маккінзі. Тому, незважаючи на те, що багаті багатіли набагато більше, ніж ті, хто стояв нижче їх в піраміді доходів, це не призводило до політичного неспокою, так як середній клас теж ріс, а діти були впевнені, що стануть багатшими своїх батьків.

Але останнє десятиліття ми живемо в період пост-пост-Холодної війни. Комбінація технологічного, економічного та кліматичного тиску в буквальному сенсі зриває дах державам на Близькому Сході і в Африці, породжуючи конфлікти, яких не придушити навіть самому жорсткому диктатору. Погані хлопці стають все сильнішими, а «гарантія взаємного знищення» для ІДІЛ – не стримуючий фактор, а квиток у рай. Роботи вчаться доїти корів, а випущений комп'ютер IBM Watson може обіграти вас у телевізійній вікторині і розбирається в рентгенології краще вашого лікаря, тому кожна робота вимагає все більше спеціалізованих навичок і постійного навчання. На Заході менша група молодих людей з величезними кредитами за навчання буде змушена забезпечувати соціальні виплати бебі-бумерам, які зараз йдуть на пенсію і проживуть довше.

«Раптово, - зазначає Доббс, - кількість людей, впевнених, що зможуть жити краще за батьків, зросла з нуля до 25% або більше».

Коли ви розвиваєтеся, система вас влаштовує; вам все одно, у кого на рахунку мільярди, оскільки ваше життя стає краще. Але, коли розвиток зупиняється, стверджує Доббс, ви втрачаєте віру у систему, чи то це глобалізація, вільна торгівля, імміграція, республіканці або демократи, тому що ця система більше не працює на вас.

Саме тому в Америці набирає популярність Дональд Трамп, у Франції Марін Ле Пен, в арабському світі – ІДІЛ, а в Росії – Володимир Путін. Всі вони обіцяють повернути впевненість і добробут часів після Холодної війни, позбувшись від традиційних еліт і побудувавши стіни проти змін і проти збройних злих людей. Всі вони – неправдиві пророки, але катастрофа, яку вони обіцяють, дуже реальна.

Переклад НВ

Оригінал

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.