26 червня 2017, понеділок

Президентські вибори в США: переможця не буде

коментувати
Час однозначних і легких перемог у зовнішній політиці минув. Тепер завдання США – зупинити розповзання хаосу

Сміятися над знаннями Трампа у сфері зовнішньої політики легко. Але лише тому, що він нещодавно сказав, ніби атака на Всесвітній торговий центр сталася одинадцятого липня, а не одинадцятого вересня, або заявив, що «добре знає Росію», бо проводив там два-три роки тому «серйозний захід – конкурс Міс Всесвіт, це був великий, дивовижний захід», – не можна стверджувати, що йому бракує кваліфікації.

Я впевнений, що у міс Аргентини можна відмінно навчитися брехати. А в Міжнародному будинку млинців можна навчитися професійно їсти. Я ніколи до кінця не розумів арабську політику, поки не спробував хумус – чи правильно говорити «ХАМАС»?

І, до речі, тільки те, що велика мова Трампа із зовнішньої політики була сповнена фальшивок (наприклад, "ІД заробляє мільйони доларів в тиждень, продаючи лівійську нафту") не робить його некваліфікованим.

The New York Times тільки що склав профіль на одного з віце-радників президента з національної безпеки, Бена Родеса, повідомивши, як він і його помічники хвалилися, що використовують соціальні медіа і те, що автор назвав «податливою пресою», для того, щоб обдурити країну і змусити її підтримати ядерну угоду з Іраном. Дональд не єдиний кому властиві відверте вихваляння та помилки у сфері зовнішньої політики.

Зараз життя імітує Twitter.

Дійсно, критикувати Трампа за непослідовність, коли йдеться про зовнішню політику, трохи лукаво, якщо ви знаєте, що і Демократична, і Республіканська партії розглядали Пакистан в якості союзника, добре знаючи, що його спецслужби зналися з терористами та підтримували Талібан – людей, які вбивали американських солдатів в Афганістані. Вони обидві обробляють Саудівську Аравію, щоб вона залишалася союзником США, оскільки країна потребує саудівської нафти, добре знаючи, що експорт салафітского ісламу з Саудівської Аравії підживлює джихадистів. Обидві підтримали обезголовлення Лівії, а потім не залишили там військ, щоб підтримати новий порядок і безпеку, тим самим відкривши зяючу діру на африканському узбережжі, дозволяє мігрантам потрапляти в Європу. Обидві підтримали розширення НАТО до російських кордонів, а потім почали дивуватися, чому лютішає Володимир Путін.

Сміятися над знаннями Трампа у сфері зовнішньої політики легко

Ні, якби я критикував Трампа та його погляди у зовнішній політиці, то не за непослідовність, лицемірство або брехню. Проблема в тому, що явно так і не поставив собі головне питання: «З якими геополітичними проблемами зіштовхнеться наступний президент США насправді?». Я не думаю, що він собі це уявляє, оскільки якщо уявляв би, то не захотів йти в президенти. Зараз найгірший час для того, щоб займатися зовнішньою політикою Америки.

Зверніть увагу на кілька питань, якими належить зайнятися наступного мешканця Білого дому. Для початку, що робити президенту, коли необхідне неможливо, а неможливе необхідно? Так, ми показали в Іраку і Афганістані, що не вміємо займатися державним будівництвом в інших країнах. Але те, що ми залишили Лівію, Сирію та частині Іраку та Ємену некерованими, призвело до хвилі біженців, яка тепер захльостує Європу і може призвести до виходу Великобританії з ЄС.

Президент Обама багато хвалив себе за те, що уникнув інтервенції в Сирію. Я щиро співчував тому, як складно це було – поки не почув, що президент і його радники хваляться, яким розумним було їх рішення і які дурні всі інші. Людські та геополітичні наслідки Сирії все ще тривають, дестабілізуючи ЄС, Ліван, Ірак, Курдистан і Йорданію. Вибір жахливо складний. Я не хотів би опинитися в такій же ситуації. Але на переможні танці Обами дивитися неприємно, як і на простацькі заяви Трампа.

До того ж, на нас чекає ще більше проблем: падіння цін на нафту, зміна клімату та зростання населення – бомби, які вибухнуть в слабких країнах і призведуть до нових хвиль біженців.

Ще є питання Росії та Китаю. Вони повернулися до традиційної геополітики сфер впливу. Але обидві країни стикаються з серйозними економічними труднощами, які будуть спонукати їх лідерів відволікати увагу населення від внутрішніх проблем націоналістичними авантюрами за кордоном.

Дні однозначних, безпроблемних перемог у зовнішній політиці, таких як відкриття Китаю або руйнування Берлінської стіни, залишилися позаду. Тепер політика США повинна бути зосереджена на тому, щоб не допустити подальшого поширення хаосу. І це повна протилежність проведенню конкурсу краси. Переможців немає, і кожен новий учасник гірший за попереднього.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.