20 листопада 2017, понеділок

Індуїст, мусульманин і єврей грають в Дубаї в гольф

коментувати
На цей раз я зроблю перерву від Трампа і напишу про гольф у Дубаї

За перші сто днів президент Трамп уже багато разів грав у гольф. Він говорить, йому потрібна перерва. Згоден. Мені теж потрібна перерва – від нього, від колонок про нього і його нескінченних нападів на правду і науку. Це отруює. Тож на цей раз теж зроблю перерву і напишу про гольф у Дубаї, куди я подався на освітню конференцію.

Дубай аж ніяк не демократичний і живиться дешевою робочою силою. Але це й не Дамаск. З його міністерствами толерантності, щастя, молоді (на чолі якого стоїть 23-річна дівчина) ОАЕ зробили Дубай антиіділівським, місцем, де араби можуть жити і при цьому відігравати глобальну роль. Це найцікавіше перехрестя арабського світу. Тут ви стикаєтеся з несподіваними персонажами – особливо на полі для гольфу. Тут і розпочинається моя історія.

Так от, індуїст, мусульманин і єврей грають в Дубаї в гольф...

Звучить як початок анекдоту, правда? Взагалі-то це перший рядок прекрасної історії, які трапляються, коли ви граєте у гольф в іншій країні. Мене запросили пограти в Emirates Club з експертом з освіти в ОАЕ і знаменитим індійським містиком, поетом і йогом на ім’я Джаггі Васудев, якого варто називати шанобливим звертанням Садгуру.

Простота цієї гри змушує спробувати в неї зіграти, але майже всі засмучуються через її тонкощі

Коли я дістався до першої мітки, зрозумів, що це буде незвичайний раунд. Садгуру – засновник "Іша", індійського гуманітарного та екологічного руху з мільйонами послідовників (і деякими критиками) – деякі з яких, по-моєму, були на курсі, тому що я бачив, як співробітники клубу просили Садгуру сфотографуватися з ними і зверталися до нього "Ваша Святосте".

Було здорово, що Садгуру одягнений не в свій традиційний багатобарвнийі одяг, а у сіру футболку для гольфу Under Armour, вузькі гетри для гольфу і гольф-капелюх. Єдине, що вказувало на його роботу, був браслет на щиколотці, що виглядав з-під взуття і найдовша біла борода, яку я коли-небудь бачив. Я думав: може, він був Боббі Джонсом в минулому житті?

Садгуру підсів на гольф, коли приїжджав до своїх послідовників в Америці.

Ну і не дивно, що він думав про більш глибокий сенс гр: "Простота цієї гри змушує спробувати в неї зіграти, але майже всі засмучуються через її тонкощі", - якось зазначив він в інтерв'ю. Ще він додав, що гольф – як життя (і йога): "У людей нічого не виходить, коли їх внутрішній стан нестабільний".

А ще він жартував про Ісуса і Мойсея, коли ми грали разом. Тож, поки ми чекали звільнення мітки, я розповів йому і його мусульманському партнеру улюблений єврейський жарт про гольфі: "Ці троє знаходяться на одному полі, стартер підходить і каже: "Ви не проти, якщо раббі пограє з вами?". Вони відповідають, що немає проблем. Рабин підходить до позначки зі зламаними ключками, порваною гольф-сумкою і в ярмулці замість звичайного капелюха для гольфу. І вибиває 69. В кінці раунду всі його питають: "Раббі, як у вас так добре вийшло?". Він відповідає: "Вам потрібно перейти в іудаїзм". Через роки ті ж хлопці влаштовують гру з рабином знову. Він знову вибиває 69, а вони все ще потрапляють в 90. В кінці раунду, один каже: "Ребе, я не розумію. Ми всі прийняли іудаїзм, як ви й сказали, але у вас досі 69, а у нас – 90. Що не так?

"У якій синагозі ви стали юдеями?" – запитує рабин.

"Храм Бет Шалом", – в унісон відповідають ті.

"О ні, – каже рабин. – Вона ж для тенісу!".

Садгуру жарт сподобався і кожен раз, коли йог промахувався, він дивився на мене і говорив: "Не той храм!".

Ми провели матч, і я дав йому кілька додаткових ударів, щоб компенсувати різницю в наших недоліках. В якийсь момент все стало складатися не дуже вдало для мене, і я спробував залізти йому в голову, прошепотів: "Як святий чоловік, хіба ви не відчуваєте себе винуватим, роблячи удар від цієї лунки?".

"Аж ніяк", – усміхнувся він. Але коли він промахнувся, то сказав, що втрутилася вища сила, повернувши мені мій удар.

Через два дні, я зіткнувся з Джебі Черіаном, який працював у підрозділі IBM Global Business Services в Індії, але пішов у 2015 році, щоб побудувати Академію лідерства Садгуру. Я запитав його, що сказав йог молодим лідерам.

"Садгуру вважає лідерство великою жертвою, а не силою керувати", – відповів він. Кращі керівники "спочатку працюють на себе, щоб досягти необхідних внутрішніх здібностей, тому що їх дії можуть вплинути на мільйони людей. Якщо ти сам змінився, тоді й твоя поведінка буде прийнятною для всіх. А якщо ти такий, то зможеш змінити суспільство, в якому ти живеш, а потім – і весь світ".

Я подумав, що знаю одного любителя гольфу, якому варто було б про це подумати. Але обіцяв же на цей раз не писати про Трампа.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Вперше надруковано в The New York Times

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.