21 липня 2017, п'ятниця

Британський трюк. У що ж ми вляпалися?

коментувати
Вихід Британії з ЄС – програшна ситуація для обох сторін

Голосування за вихід Британії з Європейського Союзу – звичайно, не кінець світу, але точно демонструє, як ми можемо опинитися там.

Одна з найбільших держав Європи, давній захисник ліберальної демократії, плюралізму та вільних ринків впала під натиском декількох цинічних політиків, які вирішили заради просування кар'єри поексплуатувати суспільні страхи на ґрунті імміграції. Вони запропонували людям відповісти «так» або «ні» на вкрай складне питання, масштаб якого усвідомлюють лише деякі – залишитися, або залишити Європейський Союз.

Ці політики впевнені, мовляв, собака ніколи не наздожене машину. Вони думають, що опинилися в дуже вигідному становищі: з одного боку – в опозиції до чогось непопулярного, з іншого – не зобов'язані справлятися з наслідками референдуму. Вони знизили рівень дискусії, опустилися до брехні, залякувань та перекручувань.

Для перемоги на референдумі про вихід з ЄС було достатньо простої більшості, і натовп, спраглий до позбавлення від Євросоюзу, трохи обійшов своїх опонентів. Несподівано собака наздогнав машину. Звичайно, тепер він не знає, що робити. Плану немає. Залишився тільки гавкіт.

Сподіваюся, кампанія Regrexit відверне Brexit, а американці скажуть «ні» Трампу

Як я вже говорив, це не кінець світу. Тим не менш, якщо ще кілька країн Євросоюзу спробують повторити британський трюк, значить, ми, все ж, трохи вляпалися. Увага, прихильники Дональда Трампа: ось, що відбувається з країною, коли вона схиляється перед торгашами, впевненими, що життя може протікати за законами Twitter (а на складні питання завжди знайдуться прості відповіді) і що маленька людина може змінити велику систему одним зведенням стіни. І все буде чудово.

Але я відволікся.

Вихід з ЄС, безумовно, не вирішить проблем Британії. Тим не менш, той факт, що це сталося (нехай і з допомогою брехні), свідчить про глибоку стурбованість, що панує серед населення. Це історія нашого часу: темпи змін в області технологій, глобалізації та клімату почали випереджати здатність політичних систем вибудовувати соціальні, освітні, громадські, робочі та політичні інновації, необхідні деяким громадянам для того, щоб не відставати від прогресу.

Ми глобалізували торгівлю і виробництво, а також створили роботів та системи штучного інтелекту набагато раніше, ніж збудували системи соціального захисту, убезпечили торгівлю і надали освітні можливості для тих, хто опинився в пастці швидких змін. Від цього багато хто розгублений та приголомшений.

У той же час ми навмисно відкрили кордони – іншими словами, зіткнулися з напливом нелегальних іммігрантів з країн, що руйнуються, у безпрецедентних масштабах – і від цього багато людей також перестали відчувати себе в безпеці. Їм здається, ніби вони втрачають свій «будинок» в усіх смислах цього слова.

Реалії імміграції (особливо в Європі) такі, що її масштаб не тільки перевищує можливості приймаючих країн щодо інтеграції новоприбулих, але і перевищує можливості самих іммігрантів з інтеграції в нове суспільство – і перше, і друге необхідно для соціальної стабільності.

Ці стрімкі зміни відбуваються в той момент, коли наші політики здатні відреагувати на виклики. Яскравий тому приклад – уряди, які позичають гроші за повної відсутності інтересу до інвестування в інфраструктурні проекти, які створюють робочі місця і дозволяють нам користуватися існуючими технологіями.

«Починаючи з 2008 року, політична влада Заходу зазнає поразки у власній перевірці на легітимність і довіру. У відчаї вона вирішила ще сильніше підірвати свою легітимність, усунувшись від відповідальності за допомогою референдуму щодо виходу з ЄС», - говорить один з керівників глобальної консалтингової фірми Macro Advisory Partners Надер Мусавізаде.

Ми повинні зрозуміти, що «перед нами стоїть питання не імміграції, а інтеграції», додав Мусавізаде. Живий приклад більшості міст Європи свідчить про те, що в них «виросло плюралістичне, багатонаціональне суспільство, причому досить мирне, що принесло чималі вигоди містам і процвітання. Потрібно змістити фокус проблеми та її рішення – з реалій імміграції до політичного та економічного викликів інтеграції». Школи, лікарні та державні установи не витримають виклику XXI століття, якщо «провалиться процес соціальної інтеграції».

Дійсно, на мою думку, в XXI столітті досягнуть успіху ті країни, які зуміють виховати плюралізм. Саме в таких державах буде стабільна політична ситуація, і саме вони привернуть таланти з усього світу і будуть здатні співпрацювати з більшістю людей. Але це складно.

В епоху, коли технології інтегрують нас куди сильніше, а також формують величезні потоки інновацій, знань, зв'язків і торговельних відносин, майбутнє належить тим, хто будує мережі, а не стіни; тим, хто інтегрує, а не розділяє, хто може вичавити з цих потоків максимальну вигоду. Вихід Британії з ЄС – програшна ситуація для обох сторін. Сподіваюся, кампанія Regrexit відверне Brexit, а американці скажуть «ні» Трампу.

Не забувайте, що проект Європейського Союзу виник на тлі руйнувань Другої світової війни в ім'я «миру, процвітання, демократії та свободи», - зазначив Ерік Бейнхокер, виконавчий директор Інституту нового економічного мислення в Оксфорді. «Це одне з найвеличніших досягнень людства. Замість того, щоб дозволити зруйнувати її, ми повинні використовувати шок на тлі британського референдуму як привід для переосмислення, реформування і відновлення нової Європи», – додає він.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана на The New York Times. Републікування повної версії тексту заборонене

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.