7 грудня 2016, середа

«Син Саула» – нове кіно про стару війну

коментувати
Це незатишний фільм, такий навряд чи вибереш для сімейного перегляду на уїк-енд, але ми живемо не в найбільш затишні часи в не найбільш затишному місці

Я розумію, що з військовою темою цього тижня, м'яко кажучи, передоз. Та і як обговорювати такі фільми в країні, що веде свою війну в дану секунду? Тим не менш, треба. Тим більше сьогоднішня картина отримала визнання, оповідаючи про добре знайому нам війну без обридлого пропагандистського пафосу, а, тому, нам по дорозі.

Угорський фільм «Син Саула» відхопив крайній «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою». Угорці взагалі люблять поговорити про те, що вони заснували Голлівуд, натякаючи на Адольфа Цукора з Paramount Pictures, ніби його не шанують в Ізраїлі. Але цей фільм свою премію отримав справедливо: і тематика і стилістика, і виконання на досить високому рівні.

Отже, концтабір Аушвіц, кінець Другої світової, команда в'язнів працює в обслузі, допомагаючи фашистам знищувати євреїв. Наближається визволення, в таборі зріє повстання, а головний герой шукає рабина. Йому дуже треба. Решта буде спойлером, чого ми традиційно не допускаємо.

До цього фільму складно звикнути, навіть якщо спробувати абстрагуватися від тематики. Тут і старомодний формат 4:3 (із закругленими куточками, як в одному з фільтрів Інстаграму), і операторська робота з суб'єктивною камерою, «розмивками» і довгими переходами без склеювань в стилі Любецьки. Втім, до расфокусів і відсутності великих планів швидко звикаєш. Виконання авторське і вибір кіноакадеміків зрозумілий – вони цінують оригінальне кіно, особливо в цій номінації.

«Син Саула» – незатишний фільм, такий навряд чи вибереш для сімейного перегляду на уїк-енд, але ми живемо не в найбльш затишні часи в не найбільш затишному місці. Творці не сунуть тебе обличчям в кров і не лякають масштабами, навпаки – ми бачимо тільки побут команди прибиральників і кожен кадр потенційно страшний, тому що за будь-яким поворотом може виявитися гора тіл. А ці люди намагаються нічого не відчувати і просто вижити ще годину, а якщо вийде, ще один день. За них все відчуєш ти – це не повинно повторитися. Ніколи. Ніде. І ні з ким.

Сім з десяти з тегом #ПМН – Потрібні Міцні Нерви. Військове кіно важке, якщо, звичайно, це не «Велика прогулянка». Але воно необхідне, як щеплення. Особливо любителям поговорити про «повторити», а також шукачам в дзеркалі представників обраної нації. Дивитися до того часу, поки не виросте мозок, аж до появи власної думки.

P.S. У старинках пригадався блискучий фільм Роберто Беніньї «Життя прекрасне», який, серед іншого, отримав такий самий «іноземний» «Оскар» в 1999 році. Дуже близькй по духу твір і дуже близько до геніальності. Великий антивоєнний фільм, унікальне поєднання жанрів комедії і трагедії. Якщо пропустили або призабули – обов'язково наверстайте, але виберіть настрій і момент.

Кінопошук з Фоззі – по четвергах

Читайте тематичні колонки на НВ:

Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня

Момент в історії з Олександром Пасховером – по понеділках

Особисті фінанси з Іваном Компаном – по вівторках

Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – по п'ятницях

Відкриття з Олексієм Бондарєвим – по п'ятницях

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.