5 грудня 2016, понеділок

Капітан Фантастік – ножем по серцю

коментувати
Нам розповідають притчу про людей, яким ми з усіма своїми фейсбуками строго перпендикулярні, якщо не сказати неприємні

При побіжному погляді на щотижневі огляди в інопланетянина, який випадково залетів в інтернет, може скластися хибне враження, що нас цікавлять лише два океани – серіали і блокбастери, які живуть своїм паралельним життям, перетинаючись лише в особливих випадках.

Однак зустрічаються і озера – незалежне кіно, якому нема за що та й нема чого «розтискати» до серіалу (історія лаконічна, наприклад), а у великій воді водяться такі акули з цунамі і планктоном, який поїдає попкорн, що потикатися туди немає сенсу. У цьому фестивальному болітці ще спробуй розберися – один фільм куртуазніший від іншого, але інколи там трапляються справжні перлини, обійти які ми не маємо права. Ось який-небудь «Мад», що не заходив у широкий прокат, візьме тебе за зябра, і давай-но змушувати думати.

Наш сьогоднішній піддослідний якраз з цього бюджетного мілководдя – «Капітан Фантастік». Цей повнометражний фільм вийшов ще в січні, але у нас чомусь прописався з першого вересня. Можливо, відповідальні особи подивилися фільм, потім дочекалися призу в Каннах («Особливий погляд» за режисуру) і вирішили, що не коміксами ж єдиними нам харчуватися.

Назва, до речі, не повинна вводити в оману – це не черговий плід супергеройських франшиз, та й фантастики тут ніякої немає. Карти здають сорочкою вниз - в далекій американській глибинці (куди ж без неї) є одна дивна сім'я – побудували собі хатину, живуть натуральним господарством, навчаючи численних дітей усього, що вважають за потрібне: від ножового бою зі скелелазінням і полюванням на оленів до іноземних мов з вищою математикою. Не брешуть при цьому ані крапельки, намагаючись створити з свого потомства людей незашорених і вільних. Але ось сімейству Кешів доводиться покинути свій ліс, щоб відправитися країною...

І знову доводиться бити себе по руках – у нас тут територія, вільна від спойлерів, і будь-який «засвічений» сценарний хід може спростити написання рецензії, але разом з тим позбавити вас свіжості сприйняття при перегляді. Тому не буду описувати зайвих деталей, бо вважаю єдиним допустимим в пристойному товаристві спойлером фразу «обов'язково додивіться титри до кінця». Тут, до речі, з титрами все як зазвичай, зате сам фільм вартий уваги.

Я вирішив, що на нас чекає «Village» на новий штиб, але був тут же осоромлений – за що перше і головне спасибі, адресоване режисерові Метту Россу (мені він відомий за роллю Гевіна Белсона з чудового серіалу «Кремнієва долина»). Це його другий повний метр і відразу успіх – в Каннах правлять бал войовничі естети, але в кіно там розбираються добре.

Друга удача – вибір актора на головну роль, тут панує цілий Вігго Мортенсен. Як для народженого на Манхеттені він дивно органічний в лісах і преріях зі своєю пронизливою худорлявістю Арагорна, тож на суворого батька, який поселив дітей у куточку тайги, тягне з запасом.

Він грає на гітарі (за "Sweet Child O'Mine" окреме мерсі) і дивиться очима толкієнівського героя на своїх дітей, для яких, на його думку, ножі, книги і правда важливіші, ніж комп'ютерні ігри з телевізором. Діти, щоправда, на нього й між собою мало схожі, але цю давню проблему Голлівуд поки не спроможний розв'язати.

Нам розповідають притчу про людей, яким ми з усіма своїми фейсбуками строго перпендикулярні, якщо не сказати неприємні. І, завдяки такому свіжому погляду, можемо подивитися на свої пріоритети під несподіваним кутом. Не факт, що буде приємно, між іншим.

Разом з Кешами нам належить зробити велику подорож до самого себе з досконалими окрім волі відкриттями. Що-що, а цю тему в Америці вміють розкривати, і не треба багатьох мільйонів, достатньо хорошої ідеї і слідування їй. Хороші фабули, адже вони, як прості мелодії, головне – не зіпсувати.

Загалом: вісім з десяти з літерою П – Повага і тегом #ПАЗС – Просто, Але Зі Смаком.

P.S. У старинках Мортенсен наводить на ідею перегляду фільму «Аппалуза», де він склав відмінний дует з Едом Харрісом. Гарний чистий вестерн, без шоу-домішок.

Кінопошук із Фоззі – щочетверга

Читайте тематичні колонки на НВ:

Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня

Момент в історії з Олександром Пасховером – щопонеділка

Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка

Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсов – щоп'ятниці

Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.