28 березня 2017, вівторок

Нові ватажки. Кому вигідні перестановки в ДНР

коментувати
Тертя в ДНР викликані ідеологічним конфліктом навколо реалізації Мінських домовленостей, а також банальною боротьбою за владу та ресурси

Конфлікт у так званій ДНР – майже дзеркальне відображення конфлікту в Києві з приводу конституційних змін і ставлення до Мінських домовленостей. Фабула одна і та ж, та й реакція схожа, ось тільки виражалася по-різному: у нас все відбувалося публічно, це був гучний політичний, ідеологічний і навіть вуличний, на жаль, конфлікт, то у бойовиків він мав характер конспірологічних розбірок.

В цьому конфлікті поєдналися дві обставини. По-перше, він пов'язаний зі ставленням до Мінських домовленостей (що стосується Андрія Пургіна). Це припущення, не більше того, але, схоже, що у справі є ідеологічне підгрунтя. Пургіна вважають ідейним сепаратистом, українофобом і русофілом. За деякими даними, саме Пургін останнім часом просував ідею проведення чергового референдуму про приєднання до Росії. Цей референдум абсолютно не потрібен Москві, що, можливо, і стало спусковим гачком для того, щоб прибрати Пургіна. Той, схоже, також критично відгукувався про реалізацію Мінських домовленостей, особливо в частині реінтеграції сепаратистських республік до складу України.

Ну а Денис Пушилін, який зайняв його місце, це, як відзначають навіть російські ЗМІ, слухняний виконавець планів Суркова. Він працює за правилами, на відміну від Пургіна. Тому некерованого, ідейного сепаратиста замінили на керованого Пушиліна, який не буде створювати перешкод формальної реалізації Мінських домовленостей в сепаратистських республіках.

Пургін – тактична заміна. Замість некерованої фігури поставили слухняну

Це ідеологічна сторона конфлікту, пов'язана з Пургіним. Але там є ще пан Александров, і тут все набагато простіше та банальніше: Александров – не політик, він чиновник, апаратник. У нас його чомусь назвали мало не керівником Народної ради, але це не так. Він всього лише керівник апарату.

У ДНР, мабуть, йде боротьба за владу, і Александров, діючи через Пургіна і не тільки, намагався розширити свій вплив – як у політичній сфері, так і в бізнесі. В результаті цього у нього виникли тертя з "керівництвом республіки". В результаті сплелися дві лінії – ідеологічний конфлікт навколо реалізації Мінських домовленостей, а також банальна боротьба за владу і ресурси.

Але я б не говорив про переворот. У нас популярно міркувати про те, як це вплине на Україну, але це ніяк не вплине: адже рішення все одно приймаються в Москві. Якщо б мова йшла про заміну Захарченко, як в минулому році, коли поміняли Бородая та Гіркіна, а також керівництво ЛНР – це було б більш серйозно. Якби представників партії війни замінили на представників партії бізнесу, якій все одно, під яким прапором робити гроші – проте Захарченко поки залишається на місці, а Пургін – не більше, ніж тактична заміна. Замість некерованої фігури поставили слухняну.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.