18 грудня 2017, понеділок

Навіщо насправді влаштовано блокаду Донбасу

коментувати
Коли тільки починали блокаду, головною метою називали звільнення заручників. Але зараз про це майже не згадують

Торгова блокада так званих сепаратистських республік - суперечливе і неоднозначне явище. З одного боку, сама ідея блокади не нова. Якщо трохи поритися в оперативній пам'яті, то згадаємо, що тема блокади Донбасу активно обговорювалася в 2015 році як державна політика. Пізніше ця ідея відійшла вбік з різних причин. І тепер знову розгорнулася у вигляді активних протестних дій.
Але блокада - це відображення досить поширених войовничо-патріотичних настроїв, характерних для частини українського суспільства. Не всього суспільства і навіть не більшості, враховуючи дані соціології. Це відображення настроїв меншості, але активної, особливого активної в соціальних мережах. У цих настроях також велика частка настроїв, пов'язаних із запереченням сепаратистського Донбасу, вираженого відомою формулою «Такий Донбас нам не потрібен»: відрізати цей Донбас, відгородитися від нього, закрити. Хтось за допомогою блокади Донбасу хоче відгородитися від проблеми і таким чином її начебто вирішити. Такі настрої є, вони щирі. І частина організаторів, і переважна більшість виконавців і рядових учасників цієї акції - носії таких настроїв. Тому їх потрібно сприймати як частину суспільних настроїв.

Ще один важливий настрій - це моральне неприйняття будь-яких економічних відносин з неконтрольованими територіями. Неприйняття самої формули «і воюємо і торгуємо», заперечення цієї амбівалентності щодо донбаських сепаратистів. Вирішення цієї моральної дилеми, цієї подвійності - теж частина настроїв, пов'язаних з блокадою, і це одна з головних причин появи блокади як активних протестних дій.

Але в чому проблема? У тому, що ці настрої використовуються в політиканських, а іноді - в суто егоїстичних цілях. До речі, коли тільки починали блокаду, анонсували її в кінці грудня 2016 року, головною метою називали звільнення заручників. Але зараз про це майже не згадують, забули про це. І мені здається, що тоді це була маніпулятивна мета. З одного боку, відображення наївно-романтичних очікувань, що блокада - це дуже сильний метод тиску на сепаратистів: ось закриємо всі шляхи взаємодії, і вони здадуться або віддадуть нам заручників. Такі настрої були. Але дуже наївні, неадекватні. І вони були винесені як формальна мета. Але реальні завдання були інші.

Аморальність цих дій - така ж, як і аморальність дій сепаратистів, які призвели до ризику гуманітарної катастрофи в Авдіївці

На жаль, друга, темна сторона блокади пов'язана з політиканськими цілями деяких організаторів. Почну з феномена Парасюка-Семенченка. Це феномен політико-психологічний, але дуже показовий. Він відображає логіку дій частини організаторів блокади. Це люди конфлікту, люди війни. Вони були породжені суспільним конфліктом і війною. Парасюк став відомий в останні дні Майдану своїми войовничими закликами не йти на компроміси, що зробило його дуже відомим і навіть популярним. Семенченко став фігурою першого етапу війни на Донбасі - такий комбат в балаклаві. І чому важливий феномен цих людей? Коли конфлікт, війна - вони в центрі уваги, про них всі говорять. А коли ситуація стабілізується, коли вона відносно спокійна, про них забувають. Парасюк намагався нагадувати про себе бійками різними, якимись політико-побутовими конфліктами. А про Семенченка майже забули. І ось для них блокада Донбасу - це спосіб повернуться на політичну авансцену.

Справедливості заради зазначу, і Парасюк, і Семенченко, так само, як і інші депутати серед організаторів блокади - теж войовничі патріоти за своїм світоглядом. Але одночасно, як мені здається, це типаж політичних авантюристів, які можуть розвиватися тільки в атмосфері конфлікту. Атмосфера навіть відносного миру для них згубна.

Інший мотив, присутній серед частини організаторів блокади - мотив самозахисту. Серед організаторів - частина колишніх комбатів батальйону «Айдар», які перебувають під слідством, їх звинувачують в тяжких злочинах під час воєнних дій. І для них блокада - це спосіб самозахисту. Вони ніби перемикають увагу суспільства на позитив, із засудження їх дій. Будь-який злочин нічим не може бути виправданий. А тепер вони виступають в ролі патріотів, захисників Вітчизни. Це перемикання дуже важливе з моральної точки зору. Це може спрацювати і юридично - це можуть використовувати їх адвокати.

Зазначу ще один неявний мотив - це прагнення дестабілізувати політичну ситуацію. І тим самим наблизити дострокові вибори. Хтось в цьому може бути зацікавлений безпосередньо з депутатів. Думаю, є закулісні ляльководи, тому що такі акції потрібно фінансувати, допомагати організовувати і ті, хто фінансує цю акцію - це люди, можливо політичні сили, зацікавлені в дострокових виборах і думаю не тільки в парламентських. Тут логіка така: спочатку енергетична криза, потім - соціальна і політична. І чим швидше, тим краще. Тому цей політичний мотив дестабілізації і наближення через політичну дестабілізацію дострокових виборів, на мій погляд, теж присутній.

Підтвердження саме політичних мотивів пов'язано з тим, що блокується не контрабанда, а залізничні магістралі - поставки вугілля. Саме через блокування поставок вугілля можна спровокувати енергетичну кризу, соціальні проблеми і, можливо, політичні протести. Якби хотіли боротися з контрабандою, з якою дійсно потрібно боротися, то це б і робили.
Може єдиний можливий позитивний наслідок цієї блокади - прискорення вирішення проблеми надмірної залежності від донбаського антрациту. В іншому - це може викликати дуже серйозні негативи.

Перш за все, провокування енергетичної кризи. У нас цілий ряд електростанцій, що працюють на великі міста, саме на антрациті. І якщо трапляться перебої в умовах сильних морозів, це спровокує замерзання Харкова, Києва, ряду міст на Донбасі. Чим це відрізняється від замерзання Авдіївки? Там в результаті обстрілів, а тут - в результаті цілеспрямованих політичних дій. І там, і там ризики гуманітарної катастрофи. Причому всередині підконтрольної Україні території ризики можуть бути вищі. Тому аморальність цих дій - така ж, як і аморальність дій сепаратистів, які призвели до ризику гуманітарної катастрофи в Авдіївці.

Другий важливий мінус - спрощений метод вирішення дуже складної проблеми. На розділеному Донбасі працює єдина інфраструктура. Маріуполь отримує електроенергію з окупованих територій. Електростанція в Щасті подає електроенергію в Луганськ. До речі, за домовленостями, досягнутими два місяці тому, тепер за цю електроенергію сепаратисти стали платити вугіллям. Тут, звичайно, є дуже сильний бізнес-інтерес Ахметова і ця проблема деформує сприйняття самого феномена блокади, і її теж доведеться вирішувати. Але єдину інфраструктуру треба враховувати і просто так цю проблему не вирішити.
Фактично, блокада послаблює нас перед Росією. В умовах чергової, нехай локальної, але ескалації конфлікту, нової ситуації з Трампом і відновлення переговорів - провокується конфлікт. Україна через цю блокаду виступає в ролі агресивної сторони, мало не провокативної. Нагадаю, першими вугільну блокаду використовували самі сепаратисти. Вони намагалися так впливати на Україну взимку 2014-2015 років під час боїв під Дебальцевим. А тепер те саме роблять наші войовничі патріоти. І ось ця схожість методів дій мене насторожує.

Ще один важливий негатив - через блокаду посилюється політичне і соціальне напруження в зоні конфлікту. Провокуються антиукраїнські настрої серед жителів Донбасу. І якщо будуть відключати від електроенергії і тепла деякі міста Донбасу, кого будуть звинувачувати? Україну - ось в чому біда. Якщо почнуться віялові відключення в Харкові, такого роду настрої теж працюватимуть на користь сепаратистів.

Як вирішувати проблему? Після закінчення опалювального сезону зробити все, щоб модернізувати хоча б частину наших генеруючих енергетичних потужностей, знизити залежність від донбаського антрациту. І через модернізацію, переведення інших видів палива та закупівлю вугілля в інших країнах.
Друге: не допустити енергетичної кризи. Зараз є надзвичайні заходи, але немає надзвичайного стану.

Потрібно активно працювати з блокадниками. Потрібен і діалог з прагматичною частиною учасників: їм варто на пальцях пояснювати негативи і намагатися шукати з ними компромісне рішення. З тими ж, хто заражений цим політиканством і егоїзмом, кому потрібно загострення ситуації, і тими, хто порушував закон, наприклад, підривав залізничні магістралі - пора застосовувати закон.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.