17 серпня 2017, четвер

Чому Україні варто стати країною капіталізму

коментувати
Якщо ми хочемо хоча б наблизитися до успіху, який має Європа, ми маємо почати поважати бізнес

Де б я не обідав в своєму місті, до мене всюди доноситься гул ділової Одеси. Це розмови щодо реклами, про домовленості, логістику, відсотки, знижки, ділові пропозиції та партнерство. Я бачу підприємців на кожному кутку цього міста, чую їх у кафе, на вулицях, в парках, поки вони купляють продукти на Привозі чи відпочивають на морі. Де б вони не знаходилися, вони завжди думають про свою справу, про ризики та можливості, ведуть перемовини, закладають власність, ризикують на шукають нові виклики.

Це сміливі і відважні люди, яких ми навіть не помічаємо. Ми не робимо різниці між тим, де і що краще купити, шукаючи низькі ціни замість якості, ігноруючи умови праці та впроваджуючи правило «якщо українське – значить, неякісне».

Підприємництво дуже часто асоціюють з тими, хто біжить від сплати податків, ховається в тіньову економіку, порушує закони та шукає прибутків, але не з тим, що є основоположною платформою для українського розвитку. Ділові курси навчають праву та бухгалтерії, рекламі та прямим продажам замість того, щоб навчати якісній та відданій праці та створенню цінностей, які чогось варті.

Ми тяжіємо до Європи, яка стала символом добробуту та безтурботного життя через величезні соціальні видатки. Але саме ці видатки сьогодні руйнують Європу. Європа для мене – це перш за все економіка, середні промислові та креативні виробництва, які створюють інновації, інтелектуальні власність, яку бажають мати громадяни з усього світу. Коли ми говоримо про Францію ми говоримо про моду та парфуми, коли говоримо про Італію згадуємо одяг чи їжу, коли говоримо про Німеччину – маємо на думці машини та різні технічні прилади. Все це не заслуга держав, а результат величезної роботи підприємців. Заслуга талановитих інженерів, дизайнерів, модельєрів, архітекторів та інше.

Ми рухаємося не в Європу, ми стали на шлях прогресу, вчення та розвитку

Якщо ми хочемо хоча б наблизитися до успіху, який має Європа, ми маємо почати поважати бізнес, бачити у успіхах українських підприємців спільний успіх, не розраховуючи на відсотки.  

Соціальне підприємництво, яким я його знаю, це не благодійність бізнесу; це бізнес-моделі, які працюють, щоб змінити світ не зраджуючи економіці, не перетворюючи ідеали на тягар для держави, допомагаючи людям знайти свій хист, а не сплатити за них рахунки.

Асоціація з ЄС є викликом для України в тому плані, що для успіху потрібно буде боротися, шукати власні конкурентні переваги, конкурувати за кращих працівників, будувати власні системи мотивації. Ті, хто вважають, що вільна торгівля може пошкодити нашим підприємцям, бояться змін, бояться розвитку, не вірять в себе.

Я чудово розумію, чому сьогодні в Україні такий низький запит на інноваційні розробки, чому занепадають університети та дослідні лабораторії. Але це тимчасово. Ми рухаємося не в Європу, ми стали на шлях прогресу, вчення та розвитку. І підприємництво – це єдиний шлях, який принесе реальні зміни, створить інфраструктуру для людей, які здатні будувати компанії, здатні подвоювати та потроювати інвестиції, які вміють управляти людьми та капіталом. Саме вони, а не політики чи журналісти, можуть змусити всі системи в цій державі почати працювати, як належить. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.