9 грудня 2016, п'ятниця

Поховання героїв. Як допомогти сім’ям загиблих

коментувати
Людині в біді, яка не здатна самостійно прочитати всі постанови та порядки на сайтах органів влади, потрібна додаткова увага та супровід. І це повинні робити не волонтери, а держава

Пам’ятаю, як на курсах англійської мови ми розбирали поняття «Державний похорон». Я тоді так до кінця і не зрозуміла, кого потрібно ховати за окремою процедурою, крім керівників держав. І викладач, і студенти не змогли знайти відповіді, хто в нашій країні «заслуговує» на такі проводи. Але ж питання актуальне. Вже третій рік ми ховаємо героїв. Але досі не розроблена процедура, як це має бути.

Ці пропозиції щодо державної турботи та піклування про родини загиблих учасників антитерористичної операції з’явились на основі гіркого досвіду нашої родини.

Більшість із запропонованих дій не потребує додаткового бюджетного фінансування та призведе до якісних позитивних змін - знизить рівень негативу в суспільстві, дасть членам сімей загиблих відчуття державної турботи та поваги, можливо, зменшить образу та біль втрати.

Сподіваюсь, хоч щось з цих простих кроків будуть використані тими, хто приймає непрості рішення.

Для підтримки морально-психологічного стану членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції та забезпечення потреб у соціальному обслуговуванні, до родини загиблих повинні бути закріплені відповідні спеціалісти – психологи, соціальні працівники та юристи (за потреби). За аналогією, як до родини, яка має новонароджену дитину, протягом першого місяця постійно приходить медична сестра, так само родині загиблого потрібен супровід та підтримка професіоналів в перші два-три місяці після смерті рідного.  

1. Родичам військовослужбовців потрібно обов’язково надавати чіткий та зрозумілий перелік виплат, пільг та послуг, які належать родинам поранених (загиблих) військовослужбовців (з прописаними процедурами та термінами їх надання). Така інформація повинна автоматично видаватися  разом з іншими документами/довідками в місцях, куди звертаються родичі після трагедії (військові комісаріати, військові частини, органи РАГС, які видають свідоцтво про смерть). В ідеалі вся відповідальність за збір необхідних документів повинна лежати на військовій частині (в межах повноважень).

2. Виплата одноразової грошової допомога членам сімей загиблих учасників АТО може виплачуватися не за місцем реєстрації члена родини, а за місцем звернення людини, яка має право на отримання цієї виплати.

3. В разі смерті бійця до родичів повинно звернутися керівництво загиблого – особисто чи в телефонному режимі з подякою, пропозицією допомоги та висловлюванням співчуття.

4. Кожна родина загиблого повинна отримати від Верховного головнокомандувача Збройних сил України офіційного листа зі словами подяки та моральної підтримки.

5. У разі нагородження загиблого, повідомлення про нагородження повинно бути максимально гласним та публічним як на рівні держави, так і на рівні місцевої громади, де проживають рідні загиблого. Члени родини повинні отримувати інформацію про рішення щодо нагородження не з засобів масової інформації, а персонально з Генерального штабу чи Адміністрації президента України. Процедура подачі документів на нагороду має бути максимально прозорою та містити чіткий перелік заслуг та підстав для того чи іншого виду нагородження.

В разі смерті бійця до родичів повинно звернутися керівництво загиблого – особисто чи в телефонному режимі

6. Не родичі загиблого повинні бігати по кабінетах для оформлення довідки, а до них повинні прийти соціальні інспектори чи інші уповноважені (можливо, працівники центрів соціальних служб для сім’ї та молоді), які допоможуть оформити документи на виплати. Бюрократична процедура з отримання статусу сім’ї загиблого дуже важка. Для того щоб зібрати усі необхідні документи щодо смерті,  дружинам, матерям і дітям, які щойно перенесли важку втрату, потрібно ходити самостійно збирати документи, доводити, що їхні близькі загинули, захищаючи нашу країну. Це ганебно й принизливо для родин героїв, а для держави це соромно. Людям у траурі дуже важко впоратися з усіма цими виснажливими процедурами, бюрократією, збором довідок, більшість з яких можуть бути передані за внутрішніми каналами Міністерства оборони.

7. В день похорон учасника антитерористичної операції в місті, де відбувається процесія, потрібно забороняти/відміняти будь-які розважальні заходи.

8. Важливо провести чіткий інструктаж з міськими головами, керівниками обласних адміністрацій та затвердити порядок процедури поховання загиблих (можливо повинна бути людина, яка в цей же день, коли стало відомо про трагедію, приходить до родини, і бере на себе усю відповідальність за організацію поховання: підготовка тіла покійного до поховання, процедура прощання, місце на кладовищі, розселення тих, хто приїхав попрощатись, похоронна зала, морг, виступи представників влади та військових, поліцейський супровід на кладовище тощо).

9. Речнику Адміністрації президента України з питань АТО під час оприлюднення інформації про втрати називати прізвища та імена загиблих, бо за цифрами завжди губляться конкретні реальні люди, членам сімей яких потрібно публічно висловлювати співчуття та слова подяки. Також намагатись давати інформацію не лише про втрати, а й про перемоги.

10. Забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців житлом не за місцем прописки, а за місцем їх фактичного проживання.

 Окремої підтримки потребують члени родини пораненого. Потрібно пришвидшити процес нарахування коштів на лікування, зменшити бюрократичне навантаження,  безкоштовно надавати членам пораненого місця для тимчасового перебування в госпіталі, де знаходиться поранений. Як правило, важкопоранені бійці потребують допомоги та опіки рідних, яким нема де зупинитися. І люди в складному психологічному та фінансовому стані повинні шукати собі житло біля госпіталю, щоб мати можливість готувати їжу, прати тощо.

Частину з запропонованого, можливо, робить Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Однак, людині в біді, яка не здатна самостійно прочитати всі постанови та порядки на сайтах органів влади, потрібна додаткова увага та супровід. І це повинні робити не волонтери, а держава.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.