25 лютого 2017, субота

Марсельське побоїще. Хто винен у бійках на Євро

коментувати
Статус – нехай і застарілий – англійських хуліганів, мабуть, частково мотивував російських фанатів

Ледве встиг початися турнір Євро-2016, як у французькому місті Марселі англійські фанати зіткнулися з супротивниками-росіянами і поліцією. На думку мимоволі приходить сумно відома поведінка англійських хуліганів в порту під час Кубка світу 1998 року у Франції.

Освітлення чотирьох днів насильства, в результаті якого 35 осіб були поранені, а 63 – затримані, було більш сповнене нюансів, ніж в старі погані дні 1970-90-х років. Англійські фанати подавалися як один з факторів, що призвели до насильства – поряд з російськими хуліганами, мешканцями Марселя і недостатніми заходами безпеки.

І все ж меседж медіа був однозначним – «англійська хвороба» повернулася. Або, як сформулювали в The Guardian, «старий ворог піднімає свою потворну голову: англійські фанати зітнулись з поліцією». Хоча УЄФА погрозила дискваліфікувати дві країни, з того часу виникли проблеми і після матчу між Німеччиною та Україною в Ліллі.

Чия хвороба?

Причина, через яку англійські хулігани отримали прізвисько «хвороба» - те, що фанати клубів подорожували по Європі і билися з супротивниками з Нідерландів, Німеччини, Скандинавії та Польщі, які у відповідь перейшли на подібний агресивно-маскулінний стиль. Фанати Англії, як і раніше вважаються «королями» такої поведінки – ті, на кого рівняються противники. Це незважаючи на те, що в Британії вживалися заходи проти футбольного хуліганства, і тепер статус за звичкою переноситься вже на нових фанатів.

Це росіяни кинулися на штурм англійських трибун під час зіграного внічию матчу 11 червня

Статус – нехай і застарілий – англійських хуліганів, мабуть, частково мотивував російських фанатів. Це росіяни кинулися на штурм англійських трибун під час зіграного внічию матчу 11 червня. Згідно з повідомленнями, росіяни були добре організовані, багато з них були в чорному одязі, яка нагадувала форму, і носили капи і бойові рукавички; і що деякі з них планували напасти на англійських фанатів після матчу з Уельсом 16 червня.

Спогади про насильство в Марселі в 1998 році могли послужити ще одним спонукальним чинником; тоді конфлікт був викликаний тим, що англійські фанати насміхалися над членами африканської громади міста. Не має значення, що багато хто з сучасних фанатів нічого спільного з тим, що трапилося у 1998 році не мали нічого спільного – цього разу в пресі з'явилися повідомлення про сцени насильства після того, як стало відомо, що англійські фанати скандували: «ІДІЛ, де ти?».

Я передбачаю бунт

Не варто забувати і про поліцію. У мене є особистий досвід взаємодії з французьким спецназом в Кале. Вони спочатку готові до бунту – як тільки починається протистояння. Вони носять спеціальну форму і не бояться застосовувати сльозогінний газ для розгону натовпу. Вони – класичний приклад сторони, яка відчуває, що насильство неминуче, і намагається зупинити його, завдавши удару першою. Але такі заходи дуже мало допомагають у врегулюванні ситуації.

Сльозогінний газ посилює емоції і приводить до хаосу. Невинні перехожі губляться і панікують. В результаті вони починають сприймати хуліганів як своїх захисників, оскільки їм здається, що поліція нападає на них, а не намагається захистити. Це формує установку «ми проти них», яка посилює колективну ідентичність групи і робить насильство більш імовірним.

Міжнародні турніри дають групам фанатів можливість проводити різноманітні націоналістичні ритуали на противагу противнику, але в більшості випадків ці ритуали обмежуються піснями та маркуванням своєї території національними прапорами. Лише малий відсоток їде на турніри в пошуках бійки, і групи фанатів рідко бувають організованими, не завжди маючи можливість зустрітися заздалегідь.

Саме тому поліція повинна відігравати ключову роль у врегулюванні фанатських протистоянь на міжнародних турнірах. Якщо поліцейські ставляться до всіх фанатів, як до хуліганів, вони підвищують загрозу насильства. Схоже, саме це відбулося в Марселі. Це не вибачає поведінку англійських фанатів, але розглядати ситуацію потрібно в контексті. Говорити про дискваліфікацію легко, але французькій владі варто було б замислитися над своєю поведінкою.

Переклад НВ

Вперше опубліковано на The Conversation. Републікування повної версії тексту заборонено.

Більше точок зору тут

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Марк Дойдж   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.