21 вересня 2017, четвер

На зло Кремлю. Про розмаїття України

коментувати
Євробачення, яке відбудеться в Києві у травні, – може стати ідеальним майданчиком для переосмислення того, що значить бути українцем в сучасному світі

Celebrate diversity (Хай живе різноманітність - НВ) – така офіційна тема пісенного конкурсу Євробачення-2017, який у травні відбудеться в Києві. Цей слоган було вибрано невипадково – століттями Україна була однією з найбільш мультикультурних частин Європи. Природний мультикультуралізм грав незаслужено малу роль у процесі державотворення незалежної України. Але він повністю відповідає новому, інклюзивному почуттю національної ідентичності, що виникло в країні під час Евромайдану та гібридної війни російського президента Володимира Путіна.

Усвідомивши свою демографічну різноманітність на офіційному рівні, Україна може отримати вигоду з результатів у галузі національної ідентичності, досягнутих за останні кілька років, а також нівелювати один з найбільш потужних пропагандистських інструментів Росії. Аудиторія Євробачення – сотні мільйонів людей по всьому світу. Відповідно, цей конкурс є ідеальним майданчиком для переосмислення того, що значить бути українцем в сучасному світі.

Культурна різноманітність України, що склалася історично, може стати сюрпризом для тих, хто не знайомий з цією країною особисто. Зрештою, за останні три роки Кремль доклав чимало зусиль, щоб представити Україну світові як осередок націоналістичної нетолерантності. Наратив про українську ксенофобію здався дуже переконливим деяким зовнішнім оглядачам, незнайомим з політичною культурою України, в тому числі колоніальним аспектом, що лежить в основі довгого шляху країни до державності і подальшого постмайданного національного пробудження.

Протягом багатьох століть територія сучасної України була розділена між конкуруючими сусідніми державами – від монголів і османців до поляків, Габсбургів і російських царів. У радянські часи Україна була вперше об'єднана в єдине географічне формування, проте залишалася цілком залежною від Москви.

Москва очікувала, що в умовах зовнішнього нападу і під натиском внутрішніх чвар Україна занепадатиме

Довгий час до здобуття незалежності країна перебувала на перехресті імперій. Тут слабшали кордони й перетиналися різні культури. Тут жили греки, татари, грузини, євреї, поляки, росіяни, німці, турки, угорці та шведи. Неймовірний масив мов, релігій і обрядів. Не буде перебільшенням сказати, що це було, можливо, найбільш мультикультурне місце в Європі.

Століття іноземного правління не дозволяли з'явитися всеосяжній українській національній ідентичності, яка б об'єднала численні громади, що живуть тут. Замість цього в свідомості більшості людей закріпилася етнічне, родове розуміння української ідентичності. У цих умовах виділилася етнічна українська громада, навколо якої залишилися безліч інших етнічних, релігійних і національних груп – всі разом вони і сформували незалежну Україну. Не дивно, що багато з тих, хто отримав громадянство України у 1991 році, не вважають себе українцями.

Трансформації, що відбулися за останні кілька років, таким чином, ще більш помітні. З 2014 року Україна переживає безпрецедентний сплеск патріотизму інклюзивного характеру, що сильно контрастує з антимігрантським нативізмом, що поширився в Європі і Америці. Розуміння національної ідентичності в Україні відійшло від вузьких рамок мови та етнічної приналежності, включивши в себе місцеві етнічні та релігійні меншини.

Це нове почуття громадянської ідентичності можна спостерігати по всій країні. Російськомовні українці від півдня до сходу країни в умовах путінської гібридної війни зайняли сторону України. Кримські татари, які за віросповіданням є мусульманами, стали однією з найбільш патріотичних спільнот. Лідери єврейської громади неодноразово припиняли спроби Кремля повісити на Україну ярлик антисемітизму. Інші національні меншини відкрито боролися зі спробами Росії роздути сепаратистські настрої.

Іронії ситуації не могли не помітити у Кремлі. Москва очікувала, що в умовах зовнішнього нападу і під натиском внутрішніх чвар Україна занепадатиме. Але російська агресія створила зворотний ефект. Вона об'єднала численні громади перед обличчям ворога, породивши всеохоплююче почуття ідентичності, якого в іншому випадку довелося б чекати ще десятиліття.

Цей процес є ознакою хорошого майбутнього країни, але він все ще далекий від завершення. Над цим потрібно працювати. Вітати нинішню різноманітність України – означає боротися з демонами минулого. Є багато темних сторінок історії, які вимагають справедливості.

Акцент на історичній різноманітності України – це також хороший антидот від згубного етнонаціоналізму, який відстоюють багато націоналістичних сил в Україні. Нещодавні вибори після Майдану показали, що суспільна підтримка націоналістичних груп невелика; жодна з них не вийшла за межі кількох відсотків у національних рейтингах. Тим не менше, відсутність сильного мультикультурного наративу дозволяє деяким націоналістичним акторам грати непропорційно велику роль у дебатах щодо національної ідентичності України. Настав час помірній, багатокультурній більшості підняти цей наратив.

Київське Євробачення – слушна нагода, щоб зрушити акцент у цих дебатах. У столицю України приїдуть сотні міжнародних кореспондентів, і вони будуть готові висвітлювати не тільки конкурс, але й саму країну, цей відносно незвіданий куточок Європи. Україна повинна скористатися цим шансом, щоб представити себе як різноманітну, а не роз'єднану країну.

Але дискусія про національну ідентичність України не має закінчитися після Євробачення. Усвідомлення різноманітності країни допоможе консолідувати почуття громадянської ідентичності серед усіх українців. Цей процес вже йде повним ходом, на низовому рівні і грає ключову роль у протидії російським імперським амбіціям. Це також може бути ідеальним імунітетом для країни від майбутніх спроб Кремля експлуатувати тему меншин і стравлювати українців один з одним.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікування повної версії тексту заборонене

Оригінал опублікований на Atlantic Council

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.