9 грудня 2016, п'ятниця

Нове випробування для України

коментувати
Загроза з боку Росії не зникне, тому Україна повинна довести Кремлю, що вона не збирається зникати

Розуміння приходить з часом. Через два роки очевидно: весна 2014-го стала вирішальною в сучасній історії української держави. Мета гібридної війни Росії - ні багато, ні мало - стерти незалежну країну з карти Європи. Ще до нападу на Україну Володимир Путін кілька разів говорив, мовляв, це не справжня країна. На початку 2014 року він, нарешті, вирішив перевірити своє переконання на практиці. Неважливо, чи планувала Росія анексувати вісім українських областей (названі Кремлем «Новоросією») чи збиралася створити на цій території маріонеткову державу, Україна не пережила б шок від такої ампутації ні в першому, ні в другому випадку.

Але несподівано серйозна відповідь українців на виниклу екзистенціальну загрозу дозволила уберегти країну від руйнування і створила потужний основний наратив нової, інклюзивної України. Це була не спущена зверху, санкціонована державою спроба створити видимість народної небайдужості до долі країни - це звичайні українці взяли долю країни у свої руки. Тисячі добровольців, котрі відправилися на фронт, або були мобілізовані для забезпечення армії необхідним екіпіруванням - воістину легендарний розвиток подій. Вони не дозволили російським гібридним силам вирватися з їх донбаських плацдармів в травні 2014 року, піднімаючи дух відчайдушного опору по всій країні. До липня Кремлю довелося перекидати все більше сил для запобігання повного знищення. До вересня конфлікт зайшов у глухий кут, затягнувшись до сьогоднішнього дня.

Звичайні українці взяли долю країни у свої руки

На лінії розмежування в Донбасі продовжують гинути люди, кожна смерть нагадує українцям, що війна не закінчилася. Але загроза існуванню країни знята. Втім, не варто розраховувати, що найближчим часом все стане на свої місця, а україно-російські відносини будуть демілітаризовані. Якесь життєздатне, короткострокове перемир'я з Росією можна уявити, але відмову Кремля від ворожого ставлення до демократичної трансформації України і її європейської інтеграції - ні.

Москва вже показала, що готова платити більшу дипломатичну й економічну ціну, щоб не допустити виходу України із зони свого впливу. Зрозуміти надвойовничу позицію Кремля щодо України нескладно: в разі успіху, поворот України на Захід стане прецедентом пострадянської демократизації і прямою загрозою для російської авторитарної моделі. Більшість росіян дійсно впевнені, що Україна є частиною історичної Російської держави, і тому успішна демократична трансформація українського суспільства неминуче призведе до виникнення запиту на аналогічні зміни всередині самої Росії. Тому провал європейських амбіцій України - головний пріоритет Кремля.

Сьогодні Росія будує цілий ланцюжок військових баз уздовж кордону з Україною, і в цілому готується до більш масштабної військової конфронтації. Україна повинна діяти відповідно. Мова йде не про дурні піар-трюки в дусі будівництва «Великої української стіни», підбурювання антиросійської риторики і безглузду показуху в парламенті. Країна повинна перейти на військові рейки, а населенню варто звикнути до нових реалій життя: російська загроза не зникне, потрібно бути постійно напоготові.

Це означає, що потрібно провести справжні реформи - не для того, щоб поставити галочки в списку побажань ЄС і МВФ, а щоб залучити інвесторів і створити сприятливий клімат для ведення бізнесу, забезпечивши тим самим майбутнє незалежної України. Потрібно чинити опір спокусі стрибнути в ліжко з окремими російськими бізнес-групами на тимчасово вигідних умовах, а також скоротити двосторонні культурні зв'язки, що слугують лише для того, щоб зміцнити їхнє небезпечне сприйняття України як частини «русского мира».

Жити в умовах постійної російської військової загрози - не для малодушних. Але Південна Корея, Ізраїль і Кіпр, які живуть зі схожими перманентними військовими погрозами, показали, що це можливо. Україна витримала велике випробування на державність в 2014 році. Сьогодні вона повинна навчитися процвітати в тіні російської ворожості. Загроза з боку Росії явно не зникне. Україна повинна довести Кремлю, що і вона не збирається зникати.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікація повної версії тексту заборонена

Спочатку опубліковано на Business Ukraine

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.