8 грудня 2016, четвер

Гібридна війна Кремля і сліпота Європи

коментувати
Гібридна війна Кремля і сліпота Європи
Кремль перетворює на зброю все на своєму шляху

У червні європейські лідери проведуть зустріч, на якій буде обговорюватися питання продовження санкцій проти Росії, введених у відповідь на гібридну війну Кремля в Україні. Нинішній режим санкцій, судячи з усього, збережеться. Тим не менше, сам факт, що це питання стане предметом обговорення, є тривожним сигналом: Європа відмовляється визнати нову реальність. Здається, багато хто в ЄС не розуміє, що щасливий 25-річний період миру та процвітання в Європі добіг кінця. Вони чіпляються за ідею повернення до колишнього порядку речей і, судячи з усього, вірять, що російська агресія стосується лише безпосередніх сусідів Москви. Така політика впертого заперечення не тільки морально неспроможна, але й зміцнює Кремль в його наміри ескалувати кампанію гібридної війни, задуману їм заради перегляду результатів Холодної війни і розвалу Європейського Союзу.

З безпечної відстані історія здається зрозумілою і конкретною, залишаючись низкою конкретних століть і дат. Але при найближчому розгляді все виглядає куди заплутаніше. Багато хто не відразу зрозумів, але сьогодні вже очевидно, що вторгнення Росії в Криму в лютому 2014 року позначило закінчення ери, яка почалася після Холодної війни. Вдершись в іншу країну і захопивши його територію, російський президент Володимир Путін зруйнував архітектуру безпеки сучасної Європи.

Озираючись назад, можна сказати, що тоді був вдалий момент для рішучої міжнародної реакції на дії Росії. Але замість цього лідери ЄС висловили своє звичне «глибоке занепокоєння», нічого не роблячи по суті. Не дивно, що це лише зміцнило Кремль в його наміри. Чорнило на документах про анексію Криму ще не висохло, а Путін вже запускав куди більш амбіційний проект «Новоросія», відправивши «маленьких зелених чоловічків» на Східну Україну. Починалася епоха гібридних військових дій, а Брюссель закликав до діалогу.

Ми знаходимося на критичному роздоріжжі європейської історії

Розбудити ЄС змогла лише загибель 300 пасажирів і членів екіпажу малазійського лайнера MH17. Але санкції, введені в результаті цієї катастрофи, не змогли змусити Росію радикально переглянути свою стратегію. Військові плани Кремля в Україні не втілилися в повній мірі, і причиною тому стало сильніший, ніж очікувалося, військовий опір України і слабша, ніж очікувалося, підтримка ідеї Путіна про «русский мир» серед місцевого населення.

Україна залишається головною сценою бойових дій, але це лише один з активних фронтів. Кремль веде гібридну війну по всій Європі, перетворюючи на зброю все – від кризи сирійських біженців до багатомільйонної іммігрантської діаспори Росії в Європі. Праворадикальні політичні партії країн ЄС отримують фінансову підтримку з РФ, а тактика дезінформації, вперше відточена в Україні, тепер застосовується в Берліні і Парижі. Російські літаки постійно порушують повітряний простір НАТО, а Кремль тим часом займається ядерною хвастощами і викрадає людей в країнах Балтії.

Реакція ЄС на нарощування російської агресії являє собою дивну суміш колективного рішення та індивідуального пристосування. ЄС випускає офіційні заяви про необхідність підтримувати санкції до тих пір, поки Росія не залишить Україну в спокої, але це не зупинило Францію від того, щоб прийняти у себе російських міністрів, що перебувають під санкціями. Німеччина, тим часом, відстоює збільшення залежності від постачань російських енергоносіїв, Іспанія обслуговує російські військові кораблі, а Греція звеличує самого Путіна з неприхованою імперської помпезністю. Зіткнувшись з таким активним ентузіазмом прихильників миру та примирних супротивників, навряд чи можна звинувачувати Кремль у тому, що він вважає єдиний фронт Європи тимчасовим відхиленням, і чекає, що незабаром справа знову обернеться на користь Москви.

Ми знаходимося на критичному роздоріжжі європейської історії. Обговорення питання санкцій у найближчі тижні дасть зрозуміти, чи готова Європа визнати нові реалії безпеки, що виникли на тлі російської агресії. Навіть якщо існуючі санкції залишаються в силі, обговорення питання їх продовження проллє світло на те, як російську загрозу сприймають у різних європейських столицях.

Будь-які спроби компромісу Кремль інтерпретує як ознаку слабкості, що дасть зелене світло подальшим гібридним військовим діям. Російська тактика гібридної війни виходить з припущення, що сучасні європейці не здатні на геополітичне протистояння і завжди будуть відступати, зіштовхнувшись з необхідністю заплатити певну ціну за свої принципи. Українці вже платять її, причому щодня. Якщо інша Європа не візьме на себе хоча б частину пред'явленого рахунку, результати можуть бути катастрофічними для всього континенту.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Пітера Дікенсона. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал опубліковано на Atlantic Council

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.