28 травня 2017, неділя

Важкі часи. Чи впорається Україна?

коментувати
Аналітичний центр Carnegie Europe попросив міжнародних експертів відповісти на питання, чи зможе Київ пройти точку неповернення

Карл Більдт, колишній міністр закордонних справ Швеції

У ключових аспектах Україна вже подолала найскладніше. Питання тепер у тому, чи зможе вона не зійти з наміченого шляху.

У 2014 році стояло два великі питання: чи зможе країна вистояти перед наполегливими дестабілізуючими діями Росії і чи готовий Київ заради досягнення макроекономічної стабілізації скоротити дотації, переважно в енергетичному секторі. Ніхто не знав точної відповіді ані на перше, ані на друге питання.

Сьогодні ми знаємо, що в обох випадках відповідь була позитивною. Скорочення дотацій в енергетичному секторі склало близько 7% ВВП. Це виявилося непросто, але українці зробили це і досі дотримуються плану, незважаючи на крики популістів.

Ще чимало доведеться пройти. Україні належить проводити реформи роками. Країна вже пройшла точку неповернення, але слід продовжувати в тому ж дусі.

Томас де Ваал, старший науковий співробітник Carnegie Europe 

Не варто очікувати радикального перелому в Україні. Тут буде багато поворотів і помилкових надій.

Минулого тижня я був у Києві, і сказав би, що країна проходить два випробування на виживання.

Перше – між Україною і Росією. Мирний процес на сході країни хисткий. Український президент Петро Порошенко не зможе або просто не подасть пакет законопроектів щодо політичної децентралізації, передбаченої другими Мінськими угодами – головним чином тому, що Верховна Рада не прийме їх. Росіяни, тим часом, здається, не хочуть виконувати свої зобов'язань у галузі безпеки, адже в такому разі їм доведеться відмовитися від важелів дестабілізації України. І кожна із сторін сподівається, що протримається довше: одні – що зможуть зняти з себе санкції, інші – що збережуть їх.

Україна – країна романтиків: ідеї перш за все

Друге випробування – тристороння битва на внутрішньому фронті між прозахідними реформаторами, моральний дух яких залишає бажати кращого, старими елітами, що розраховують вимотати інших за рахунок війни на виснаження, і населенням, не налаштованим на революційні зміни, однак його терпіння щодо правлячого класу, безсумнівно, рано чи пізно лусне.

Напевно, найбільше, на що можна сподіватися, це так званий ефект троянського коня: що заради фінансової стабільності правляча еліта погодиться на поступові реформи, і ці реформи повільно змінять систему зсередини.

Балаш Ярабик, науковий співробітник Програми Carnegie Europe з питань Росії і Євразії

Так, Україна може подолати цю кризу – якщо українці готові змінюватися. Незважаючи на розмови про олігархів, відсутність реформ і російську агресію, зміни робив і буде робити український народ. Українці вже продемонстрували несподівану стійкість – згадайте протести на київському Майдані в 2013-14 роках або те, як вони відповіли на російську агресію. Незважаючи на війну в Донбасі та економічні труднощі, українська столиця переживає культурне відродження.

Водночас, суспільство в більшості своїй стає більш консервативним, а настрої людей, як і раніше, похмурі. Багато українців не чекають на зміни, проявляють високу толерантність до корупції і не надто налаштовані на дії. Економічні та соціальні труднощі стали головною причиною розчарування у новій владі, при цьому в неї немає політичної альтернативи, яка заслуговує довіри . Радикалізація населення робить жорстокішими, а не відкриває, серця і уми.

Україна – країна романтиків: ідеї перш за все. Тим часом, зміни вимагають концентрації уваги на практиці. Захід повинен, врешті, прийняти довгострокову стратегію щодо України, її потреб і викликів. ЄС варто було б звернути увагу на статтю Володимира Горбуліна, радника президента Петра Порошенка з питань національної безпеки. Стратегія, яку пропонує Горбулін, передбачає, що країна чітко зберігає західну орієнтацію, але шукає при цьому власні рішення. Фокус на середньому класі, створення робочих місць, економічному розвитку та модернізації може дати необхідний поштовх. Не варто мріяти про план Маршалла для України – треба терміново розробляти власну стратегію.

Ендрю Міхта, професор Військово-морського коледжу США та науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень

Україна все ще може пройти точку неповернення, захистивши основи свого суверенітету, однак труднощі продовжують збільшуватися. Це дуже складне завдання, оскільки російська агресія нікуди не зникла, а Українська держава залишається слабкою. Корупція – головна проблема, з якою потрібно впоратися Києву, проте ніякого рішення поки не запропоновано. Разом з тим, є молоде покоління українців, готове робити все по-своєму і відмовитися від старих методів ведення бізнесу.

Російський президент Володимир Путін як і раніше налаштований підірвати позиції київської влади і перетворити Україну на свого васала – наріжний камінь його проекту зі створення сфери впливу Росії вздовж своїх кордонів. Після анексії Криму Москва домагалася успіху в різних напрямках, не маючи козирів на руках. Відносний успіх Путіна пояснюється, зокрема, нездатністю Заходу адекватно відповісти на його геостратегічну напористість, і це стосується не тільки східного флангу НАТО, але і Близького Сходу, Північної Африки тощо.

В Україні успіх або провал Москви будуть залежати, насамперед, від самих українців, від того, чи зможуть вони створити необхідні умови для функціонування держави. Зрештою, Україна зможе протистояти політичному і військовому тиску Росії, якщо зміцнить державні інститути.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі. Републікування повної версії тексту заборонено.

Повну версію колонки Джуді Демпсі читайте на Carnegie Europe.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.