23 листопада 2017, четвер

Що відбувається в Польщі

коментувати
Через чверть століття після падіння комуністичного режиму в Польщі знову гостро постало питання про майбутній розвиток країни, а також зближення з Євросоюзом

Почнемо з хорошого. 7 травня десятки тисяч поляків вийшли на вулиці Варшави під девізом: «Ми були і будемо Європою». Величезний натовп виступав проти політики партії «Права і Справедливості», яка прийшла до влади в результаті парламентських виборів у жовтні 2015 року.

Протестуючі незадоволені тим, що правляча партія має намір просувати свій націоналістичний та патріотичний порядок шляхом призначення потрібних їй суддів, зміни принципів роботи конституційного суду, а також обрання директорів державних теле - і радіостанцій, готових виконувати партійні накази. Можна сказати, що мітингувальники сумніваються в подальшому розвитку Польщі.

Проурядові сили провели меншу за розмахом контрдемонстрацію. Їх слоган - «У Польщі є мужність». Прихильники чинної влади закликали ПіС не дозволити «клікам», що зібралися навколо правоцентристської Громадянської платформи, залякати себе. Останні, за їх словами, досі не усвідомили, що програли вибори 2015 року після дев'яти років у владі.

Незважаючи на різницю в масштабі, ці дві демонстрації показали, що громадянське суспільство Польщі нікуди не зникло. Це важливо не тільки для країни, але і для більш широкого контексту – для всієї Європи та Східної Європи зокрема.

Нинішні чвари в Польщі почалися ще з часів Солідарності

В Україні громадські активісти відіграють ключову роль у спробах приборкати згубний вплив олігархів, глибоко вкорінених у державному апараті. У Румунії громадянські рухи по боротьбі з корупцією сприяли обранню президентом країни Клауса Йоханнеса. Корупція в Румунії, як і раніше, існує, однак суди (нехай і з запізненням) починають вершити правосуддя над тими, хто зловживав своїми посадовими повноваженнями. Це доводить, що громадянське суспільство дійсно може змінити політичну культуру країни.

В останніх антиурядових демонстраціях у Польщі брали участь не тільки члени урядової опозиції, але і представники широкого ряду незалежних рухів, які не бажають, щоб держава зазіхала на їхнє приватне життя.

Зрештою, саме жінки змусили прем'єр-міністра Польщі Беату Шидло відмовитися від планів щодо посилення законодавства в сфері проведення абортів, яке і без того досить суворе. Її засипали критикою і сарказмом в соціальних мережах.

А тепер про погане. Те, що сьогодні відбувається в п'ятій за величиною країні Євросоюзу, називається політикою помсти.

Право і Справедливість", очолювана Ярославом Качиньським, виправдовує свої кадрові та політичні нововведення тим, що називає їх скасуванням тих заходів, які за час свого перебування при владі (з 2007 по 2015 рік) зробила Громадянська платформа, попередниця ПіС. Тим не менш, раніше (з 2005 по 2007 рік), будучи при владі, ПіС намагалася спрямувати країну консервативним, євроскептичним шляхом розвитку – тим шляхом, від якого відмовилася Громадянська платформа.

Поляризація політики помсти йде корінням в діяльність руху «Солідарність», якому в 1989 році вдалося поставити на коліна комуністичний режим, який перебував тоді при владі в Польщі. Згодом обидві сторони домовилися проводити переговори для продовження мирного переходу країни до демократії. В ході переговорів виявилися глибокі ідеологічні розколи, що існували всередині Солідарності.

В одному крилі домінували ліберальні, світські інтелектуали. Вони вважали, що період транзиту повинен проводитися на основі інклюзивної політики. Їх «шокова терапія» реформування польської економіки була націлена на модернізацію країни в максимально стислі терміни, щоб покінчити з впливом старої комуністичної номенклатури.

Інше крило Солідарності, де домінували антикомуністи і консерватори, хотіло повного розриву з минулим, що передбачало застосування політики виключення певних сил з політичного життя. З того часу ці два крила однієї сили продовжували боротися за майбутнє і минуле Польщі, незважаючи на те, що комуністи давно стали пережитком минулого, а Солідарності як руху більше не існує.

За фактом, через чверть століття після падіння комуністичного режиму розбіжності в Польщі виникають у питанні майбутнього розвитку країни, а також зближення з Євросоюзом. Особливо сильні розбіжності в думках навколо цінностей. З точки зору ПіС, цінності Європейського Союзу – такі як гендерна рівність і секуляризм, які применшують християнські традиції Європи, небезпечні і руйнівні як для європейської, так і для польської ідентичності.

Ще одна проблема – натиск глобалізації, яка позбавила прихильників ПіС, особливо представників консервативних сільських громад, їх ключових стовпів – всіх, крім католицької церкви. Громадянська платформа ігнорувала цю частину польського суспільства, а ПіС хоче змінити ситуацію.

Серед інших причин, які сприяють збереженню політики помсти в Польщі, можна назвати відсутність культури незалежної державної служби. Професійних і компетентних чиновників з варшавських міністерств за бажання міняють або знижують на посаді. (Те ж відбувається в Угорщині). Це позбавляє міністерства наступності, інституційної пам'яті та лояльності. Позбавляє їх амбіцій та незалежності.

Можливо, прийшов час громадянського суспільства, зокрема, нової і швидко зростаючої політичної партії на чолі з Ришардом Петру – почати кампанію в підтримку того, що вислизало від Польщі, починаючи з 1989 року: добре оплачуваної, незалежної державної служби, не обтяженої політикою помсти. Це під силу громадським активістам. Вони – молоде покоління, сподіваюся, вільне від ідеологічних диспутів Солідарності.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.