22 сiчня 2017, неділя

Що думають про ЄС в Сирії, Єгипті та Палестині

коментувати
Після Арабської весни стабільність для ЄС стала більш важливою, ніж відстоювання цінностей та демократії

Аналітичний центр Carnegie Europe попросив авторів з сусідніх з Європою південних держав (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Марокко, Палестина, Сирія та Туніс) дати неупереджену оцінку зовнішній політиці Євросоюзу щодо їхніх країн. Крім того, аналітиків попросили оцінити політику ЄС за шкалою від «недоречна» до «корисна».

У всіх випадках, крім двох – Палестини та Лівії, де політику Європейського Союзу назвали «неконструктивною», ЄС вважають «непослідовним».

Це має стати сигналом для Брюсселя та всіх країн Євросоюзу. Потрібно чітко розуміти, яку політику ЄС може використовувати стосовно даного регіону, а яку - ні. Адже за такими показниками, як розмір, економічний потенціал і стратегічне значення даний регіон не менш важливий, ніж східні сусіди Європи.

Однак війна в Сирії, величезний наплив біженців і мігрантів, а також нещодавні терористичні атаки в Брюсселі та Парижі призвели до того, що Європа дивиться на країни, розташовані по той бік Середземного моря, зі змішаними почуттями.

Будівництво стін проти мігрантів та перекладання проблеми біженців на плечі Греції та Туреччини не змінять довгострокової або короткострокової політики щодо Північної Африки та близькосхідних країн. Це також не виправдовує попередніх і нинішніх короткозорих підходів Європи до даного регіону.

ЄС вважають непослідовним

Аналітики з різних країн мали схожі точки зору на політику ЄС в їх країнах. Автори з Йорданії, Палестини, Марокко й Алжиру відзначили, що Євросоюз дуже боязкий в питанні просування прав людини та справжніх політичних реформ. Ахмад Масадех з Аммана нарікав на те, що «в області політичного розвитку і реформування, включно зі створенням належної системи політичних партій і демократизацією, програми ЄС не дуже досягли успіху. Їх вплив був незначним».

Це ж стосується і Палестини. Європейський Союз направив мільярди євро палестинській адміністрації, але ці засоби навряд посприяли розвиткові демократії, яка корумпованим владі просто не потрібна. Що стосується зростаючої експансії ізраїльських поселень на Західному березі річки Йордан, то тут політика ЄС виявилася повністю неефективною. На сьогоднішній день підтримка ЄС ідеї створення незалежної Палестинської держави поруч із Ізраїлем обмежується лише риторикою.

Також розкритиковано підхід ЄС до розподілу матеріальної допомоги та ставлення до громадянського суспільства в цих країнах. Кілька авторів відзначили, що після Арабської весни 2011 року стабільність для ЄС, певно, стала більш важливою, ніж примарні перспективи політичного реформування та демократизації цих країн.

Єгипет – головний гнітючий приклад наслідків такої політики. Лідери «закривають очі на зростаючі репресії та порушення прав людини в Єгипті, припускаючи, що уряд в Каїрі зможе підтримувати стабільність, дотримуючись твердої політики безпеки», зазначила Ненсі Окаиль. Іншими словами, «ЄС у своїй підтримці Єгипту робить акцент на безпеці та військових». Не такий підхід Євросоюз використовував до Арабської весни, підтримуючи диктаторські й авторитарні режими, шкодячи відстоюванню прав людини?

Абубакр Жамей з Рабату розповів про дилему, з якою ЄС стикається в його країні. Марокканська монархія - «хороший командний гравець в питаннях безпеки, зокрема боротьби з тероризмом, а також демонструє деякі ознаки переходу до демократії». Європейським країнам, які підтримують Марокко, зокрема Франції, цього, здається, досить.

Що стосується сусіднього Алжиру, ЄС повинен усвідомити крихкість нинішнього режиму президента Абделя Азіза Бутефліка, який обіймає цю посаду з 1999 року. Президент хворий, його спецслужби стурбовані тим, щоб не допустити дестабілізації країни так званою " Ісламською державою. Для Франції стабільність цієї держави теж пріоритетна. Тим не менш, Далія Ганем-Язбек зазначила, що активісти громадянського суспільства чекають від ЄС сприяння у політичних реформах, чого Брюссель сьогодні не робить. «ЄС не тільки ігнорує недержавних гравців... але і віддає управління фінансами до рук владної політичної еліти, яка визначає, кого вважати законними представниками громадянського суспільства», - написала алжирський аналітик.

З усіх відповідей можна зробити два головних висновки. По-перше, Євросоюз був погано підготовлений і занадто повільний у реакції на Арабську весну. Там, де демократія намагається пустити коріння, Євросоюз, м'яко кажучи, занадто обережний. Адже перехід до демократії – дуже складний процес, що доводить досвід східних сусідів ЄС.

По-друге, тероризм і міграція впливають на сприйняття Євросоюзом цього регіону настільки сильно, що він готовий захищати стабільність і закривати очі на репресії борців за права людини.

В цілому політику ЄС тут вважають вкрай недалекоглядною, якщо не регресивною.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Саrnegie Europe

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.