4 грудня 2016, неділя

Росія, біженці і цигани. Навіщо в Європі будують нові паркани

коментувати
Чим більше європейських держав ставлять загородження, тим більше вони підривають Європейський Союз, як відкритий, демократичний і вільний простір

Свобода пересування була мрією мільйонів людей, що жили під владою комуністичних режимів Східної та Центральної Європи. І ця мрія збулася влітку 1989 року, коли угорський уряд зрізав паркан з колючого дроту, який відокремлював країну від Західної Європи.

Тисячі східних німців на шляху до Угорщини перетнули кордони Австрії. Це був початок кінця розділеної Європи. Через кілька місяців впаде Берлінська стіна, яка символізувала розділ Європи на два ідеологічних і політичних блоки. Європа стала єдиною.

Потім почалося впровадження Шенгенської системи, яка скасувала прикордонний контроль для більшості країн Європейського Союзу. Це дало жителям Східної, Центральної і Південно-Східної Європи реальне відчуття того, що вони живуть в єдиному суспільстві без кордонів.

Однак ця відкрита Європа сьогодні знаходиться в небезпеці, оскільки уряди різних країн будують стіни проти біженців, проти Росії і проти ромів. Чим більше держав ставлять загородження, тим більше вони підривають Європейський Союз, як відкритий, демократичний і вільний простір. А адже саме ці якості і цінності зробили Європу настільки привабливою для інших.

Прямо зараз Угорщина будує чотириметровий паркан уздовж 175 кілометрів кордону з Сербією

Чим більше урядів країн-членів ЄС будують бар'єри, тим сильніше вони грають на руку авторитарним режимам у Східній Європі і біля південних меж Союзу. Закрита і розділена кордонами Європа може втратити привабливість для тих людей, які найбільше цінують свободу пересування, роботи та навчання.

Прямо зараз Угорщина будує чотириметровий паркан уздовж 175 кілометрів кордону з Сербією, щоб зупинити потік біженців, що рятуються від війни в Сирії і Іраку. Великобританія будує новий захисний паркан у французькому порту Кале з тих самих причин. У 2014 році Болгарія почала будівництво металевого паркану вздовж кордону з Туреччиною, щоб зупинити контрабандистів, які возять мігрантів в Європу. У 90-ті роки Мадрид побудував масивні стіни навколо іспанських міст-ексклавів Мелілья і Сеута, що межують з Марокко.

Разом з тим, деякі європейські уряди готуються оборонятися не тільки від біженців. Так, Естонія 28 серпня оголосила, що будує паркан на східному кордоні з Росією. Речник Міністерства внутрішніх справ Тоомас Вікс заявив, що ця огорожа спроектована для захисту Шенгенської зони.

Але на практиці паркан покликаний захистити Естонію, яка у 2004 році приєдналася до НАТО і ЄС, від Росії. Російське вторгнення у Східну Україну в 2014 році і анексія Криму змусили Естонію та інші балтійські країни занепокоїтися щодо намірів Росії в цій частині Європи.

І це не дивно. Близько року тому Росія викрала офіцера Поліції безпеки Естонії Естона Кохвера, який розслідував злочини групи контрабандистів на естонсько-російському кордоні. 24 серпня Кохвера засудили до 15 років позбавлення волі.

Також стіни зводяться для того, щоб убезпечитися від громад ромів. Приміром, Словаччина спорудила більше 12 стін, щоб захистити місцеве населення від ромів, які живуть поблизу. Подібні заходи були реалізовані в Чехії та Румунії. Неурядові організації порівняли будівництво подібних загороджувальних споруд з нацистськими часом. "Ідея відділення громади з кількома соціальними проблемами... є узаконеним расизмом", - заявили в Центрі правових ресурсів (Center for Legal Resources).

Тим часом, деякі країни ЄС (особливо Німеччина, очікує близько 800 тис. шукачів притулку тільки у цьому році) відмовляються будувати нові стіни. Більш того, Берлін зняв всі обмеження з сирійців, які рятуються від війни в країні. Німеччина максимально прискорює процедуру надання притулку і має намір якомога швидше інтегрувати тих людей, які залишаються тут жити.

Сусідня Польща відкрила свої двері для українців. У 2014 році Варшава отримала з України 2318 заяв на надання притулку (для порівняння, в 2013 році їх було 46). Крім того, Польща видала 830 553 короткострокових віз для бізнесменів та працівників з України (у 2013 році, згідно з повідомленнями EUobserver, їх було 720 125).

Що ще більш важливо, Польща зіграла важливу роль у наданні особливого статусу російському эксклаву Калінінград, який затиснутий між Литвою і Польщею. З 2011 року жителі Калінінграда мають право в'їжджати в Польщу без віз.

Тодішній правоцентристський уряд Польщі, сформований на основі партії "Громадянська Платформа" (зокрема, колишнім міністром закордонних справ Радеком Сікорським), вірив у важливість надання росіянам з Калінінграда можливості подивитися на те, як функціонують польські політичні, соціальні та економічні структури.

Залишаючи свої двері відкритими, Євросоюз також може сприяти позитивним змінам. Коли в січні 2014 року румунам дали право вільно працювати у будь-якій з країн ЄС, тисячі молодих і літніх людей вирішили скористатися подібною можливістю. Вони переконалися у необхідності реальних змін у своїй країні, яка загрузла в корупції і поганому управлінні.

У тому ж році румуни вирішили проголосувати за борця з корупцією Клауса Йоханніса. Незважаючи на нерівні шанси, саме він був обраний президентом Румунії в листопаді 2014 року. Таким чином, відкрита Європа довела свої переваги.

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.