5 грудня 2016, понеділок

Нічого особистого. Як Європа веде бізнес з Газпромом

коментувати
Газові родовища Росії надто прибуткові для енергетичних компаній Європи, щоб від них відмовлятися

Під час Східного економічного форуму у Владивостоці 3-5 вересня Газпром попередньо досяг трьох великих угод з кількома найбільшими європейськими енергетичними компаніями. Складалося враження, що ми повернулися до старих часів, коли Європейський союз ще не запровадив санкції проти Росії.

Однією з найбільш важливих є угода про відродження прибуткового обміну активами між російським енергетичним гігантом і Wintershall - енергетичною філією німецької хімічної компанії BASF. BASF відмовилася від цієї угоди в грудні 2014 року через геополітичні наслідки вторгнення Росії в Східну Україну й анексії Криму.

Угода з обміну активами та інші досягнуті у Владивостоці домовленості показали, наскільки німецькі та австрійські компанії не хочуть залишати Росію. Також вони демонструють, як Газпром хоче прив'язати прибутковий газовий ринок Європи до Росії. Так, у 2013 році РФ забезпечувала 30% газових потреб країн-членів ЄС.

Але що ще важливіше, Росія прагне покінчити з нинішнім станом справ, при якому Україна є основним транзитним шляхом для російського газу в Європу. Половина російського газу, імпортованого Європою, як відомо, проходить через Україну.

Німецькі та австрійські компанії дуже не хочуть залишати Росію

Згідно з умовами угоди між BASF і "Газпромом", дочірня компанії BASF Wintershall отримає частку в розмірі 25% плюс одну акцію від Уренгойського газового родовища в Сибіру. Обидві компанії будуть розробляти родовище.

Wintershall, у свою чергу, передасть Газпрому бізнес зі зберігання газу й торговий бізнес у Німеччині, а також частку в своєму бізнесі в Австрії. Завдяки обміну активами Газпром також отримає 50-процентну частку Wintershall у розвідці та видобутку нафти і газу в Північному морі. Ці заходи оцінюються в більш ніж €12 млрд у 2014 році, згідно з повідомленнями BASF.

Друга угода, яку було попередньо досягнуто у Владивостоці, задіює Газпром і European consortium у будівництві другого трубопроводу в рамках проекту Північний потік по дну Балтійського моря. Це дозволить Росії в обхід України відправляти великі обсяги газу безпосередньо до Німеччини.

Консорціум складається з BASF, німецької енергетичної компанії E.ON, французької електричної компанії Engie, австрійської нафтогазової фірми OMV і Royal Dutch Shell. Газпром буде володіти 51% акцій нової компанії під назвою New European Pipeline AG, яка буде займатися проектом. Інші партнери матимуть по 10% акцій (крім Engie, яка отримає 9%).

«Той факт, що глобальні енергетичні компанії беруть участь у цьому проекті, говорить про значущість його ролі у забезпеченні надійного газопостачання для європейських споживачів», - заявив голова правління Газпрому Олексій Міллер.

Скажіть це Польщі та країнам Балтії, скажіть це Україні. Вони розкритикували проект "Північного потоку", який був узгоджений за часів канцлера ФРН Герхарда Шредера в 2005 році. Тоді Варшава стверджувала, що угода збільшила залежність Європи від російських енергоносіїв.

З тих пір, однак, Європа займалася диверсифікацією енергопостачання, що було викликано газовою кризою 2009 року в Україні, які порушили постачання блакитного палива в Європу через суперечки між Росією і Україною з приводу цін на енергоносії.

Крім того, завдяки Третьому енергетичному пакету Єврокомісія підтримує конкуренцію в енергетичному секторі, не дозволяючи одній компанії володіти активами у виробництві, розподілі та торгівлі газом. Це є однією з головних причин, чому в грудні 2014 року Росія вирішила зупинити проект Південного потоку, який повинен був постачати газ через Чорне море в Південно-східну Європу. Відповідно до пакету умов Єврокомісії, Росія повинна була б відкрити газопровід для конкуренції.

Третя операція, попередньо досягнута у Владивостоці, передбачає участь австрійської нафтогазової фірми OMV в розробці уренгойських родовищ газу і нафти. Коли угода відбудеться, OMV отримає в проекті 24,8-процентну частку в обмін на надання Газпрому деяких активів OMV.

«Ця угода є ще одним кроком до співпраці з Газпромом на всіх рівнях», - сказав головний виконавчий директор OMV Райнер Зеле. - Ми імпортуємо з Росії газ для наших європейських клієнтів. Разом ми інвестуємо в безпеку постачань, реалізуючи другий проект Північного потоку, і розширюючи наше довірливе партнерство на видобуток природного газу в Сибіру».

В сукупності ці угоди означають, що великі енергетичні компанії Європи хочуть повернутися до звичного бізнесу з Росією, незважаючи на конфлікт, що триває в Україні та санкції ЄС, які зберігаються щодо Росії.

У Росії є свої причини, щоб просувати подібні угоди: вона потребує технологій, їй потрібні надійні ринки Європи. І чи хоче вона насправді залежати від Китаю в експорті та торгівлі газом?

З Кремля чути багато націоналістичних заяв. Але, незважаючи на те, що Європа диверсифікує свої джерела енергетики, Європейська комісія наполягає на тому, щоб Газпром грав за правилами конкуренції ЄС; незважаючи на те, діють санкції чи ні, Європа дуже прибуткова для Росії, щоб її ігнорувати. І незалежно від того, є санкції чи ні, нерозроблені газові родовища Росії надто прибуткові для енергетичних компаній Європи, щоб від них відмовлятися.

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.