18 серпня 2017, п'ятниця

Корозія Європи. Що роз'їдає ЄС зсередини

коментувати
Уряди країн-членів ЄС стають сильніше і впливовіше, ніж Брюссель. Це не обіцяє Європі нічого хорошого

Якщо ви хочете зрозуміти, що не так з Європейським Союзом, вам варто прочитати промову Жана-Клода Юнкера, виголошену ним 3 березня в Гаазі. Президент Єврокомісії не з тих, хто рубає з плеча. Але з того моменту, як він зайняв нову посаду, його постійно критикують країни-члени ЄС і євроскептики, що звинувачують Комісію у всіх проблемах Союзу.

«Комісія перетворилася на об'єкт безперервної критики з боку різних держав, і це зрозуміло, - зазначив Юнкер. – Вона – зручний козел відпущення для політиків, які не можуть виконати свої обіцянки перед виборцями».

Юнкер не намагався виправдати Комісію. Його гіркий опис ситуації в Європі покликаний показати, що держави-члени вступили на шлях руйнування ЄС. Створюється враження, вважає він, що ті сприймають мир, що запанував після Другої світової війни, як само собою зрозуміле, хоча зовсім поруч у Східній Україні триває гібридна війна.

Але є і більш фундаментальний фактор, який згубно впливає на ЄС – зростаюча сила країн-членів. Звичайно, національні інтереси окремих держав постійно конфліктують з пріоритетами Комісії, але не до такої міри. На даний момент все склалося таким чином, що амбіції ЄС стати серйозним стратегічним гравцем будуть поховані, якщо члени ЄС не залишать свої егоїстичні інтереси на стороні.

Таким лідерам, як Володимир Путін, слабка і роз'єднана Європа грає лише на руку

Наприклад, говорить Юнкер, в листопаді 2015 року країни-члени ЄС приймали рішення, як довго повинні горіти різдвяні свічки: яким має бути полум'я, як свічки фіксувати і де їх можна розміщувати. Можна подумати, в розпал кризи біженців урядам європейських країн більше нічого обговорювати.

Після прийняття такого абсурдного рішення, що є тепер частиною законодавства ЄС, ті, хто агітує за вихід Британії з Євросоюзу, отримають додатковий аргумент. А Комісію, безумовно, звинуватять у тому, що вона доводить регуляцію до абсурду. Хоча, нагадує Юнкер, чи піднімати таке питання, не вирішувала Комісія. «Ініціювали голосування 28 країн-членів ЄС, що діяли з подачі виробників свічок. Тільки Великобританія і Нідерланди утрималися».

Звичайно, лобі і різні інтереси не є чимось новим, оскільки кожна країна намагається захистити свої позиції. Але на сьогоднішній день склалася ситуація унікальна: саме в той момент, коли Євросоюзу необхідна єдність, зростає вплив окремих урядів. Це не Єврокомісія, а країни-члени ЄС набирають силу, причому більшими темпами.

Погляньте, як влада Польщі вирішила на свій розсуд обмежити свободу судової системи і медіа. Фінляндія, тим часом, розкритикувала Єврокомісію за те, що та виступила проти прийнятих у Польщі змін, стверджуючи при цьому, що «Європа не повинна втручатися, оскільки це внутрішня справа поляків». Але, як зазначив Юнкер, «Угода чітко вказує Комісії слідкувати за такими речами».

Крім того, все частіше в європейських країнах проводяться референдуми, покликані дистанціюватися від Брюсселя або іншими словами – від Комісії. Угорщина збирається провести референдум щодо того, чи повинна країна приймати біженців за квотою ЄС чи ні. Нідерланди проголосують, чи приймати Угоду про Асоціацію України і ЄС. А британці у червні вирішать, чи залишатися їм у Євросоюзі.

Брюссель стає все менш популярним, а референдуми можуть стати ефективним інструментом легітимації дій урядів, які відрізняються своїм євроскептицизмом. Причому вони діють так, як хочуть, вже зараз, не проводячи жодних плебісцитів. Щоб не допустити біженців в свої країни, кілька урядів повернули прикордонний контроль всередині Шенгенської зони, і при цьому впевнилися, що зможуть і далі користуватися перевагами членства в ЄС.

Така недалекоглядна позиція країн-членів вже завдала великого удару по репутації Європи. Таким лідерам, як російський президент Володимир Путін, слабка і роз'єднана Європа грає лише на руку. Німецький канцлер Ангела Меркель прекрасно це розуміє.

Складно собі уявити, що змусить членів ЄС позбавитися від ілюзії, начебто захищаючи власні національні інтереси (якщо тривалість горіння свічки можна назвати національним інтересом), вони служать Європі.

Терористичні атаки у Франції в листопаді 2015 року, а також рішучість, з якою біженці і мігранти готові дістатися до Європи, повинні були переконати країни ЄС у тому, що їм необхідна сильна загальна політика у сфері безпеки і дієве законодавство щодо надання притулку. Але все відбувається з точністю навпаки. І стабільного майбутнього Європі це не обіцяє.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Сarnegie Еurope

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.