9 грудня 2016, п'ятниця

Інша Європа. Хто винен у проблемі біженців

коментувати
Польща зайняла позицію обложеної фортеці в питанні біженців. І з нею згодні багато країн Центральної та Східної Європи

Коли польська ліберальна щоденна газета Gazeta Wyborcza підняла дискусію про те, чому Польща повинна прийняти біженців з Сирії, це спровокувало бурхливу реакцію серед читачів видання. Більшість були дуже негативно налаштовані.

Інтернет-сайт газети обложили користувачі, які писали, що мусульманам немає місця в Польщі, переважно католицькій країні, що Польща для поляків. Інші пропонували відправити біженців у колишній німецький концентраційний табір Аушвіц, куди на вірну смерть були відіслані десятки тисяч євреїв. Тон розмов був настільки расистським і ксенофобським, що на якомусь етапі Gazeta Wyborcza закрила свій сайт.

Польський прем'єр-міністр Копач, чия правоцентристська Громадянська Платформа, схоже, може зазанати великої поразки на парламентських виборах 25 жовтня, доклала дуже мало зусиль для того, щоб сприяти іншому, більш співчутливому тону дискусії. І це сумно.

В останні роки Польща розробила досить впевнену зовнішню політику, в Європейському союзі її почали розглядати як серйозного гравця. Відсутність лідерства ставить цю репутацію на карту.

Всі країни-члени ЄС внесли свою лепту в нинішню слабкість Євросоюзу

Дійсно, Польща практично зайняла позицію обложеної фортеці щодо проблеми біженців. І цю позицію поділяє більшість країн Центральної та Східної Європи. В цьому регіоні негативно ставляться до планів Єврокомісії розподілити шукачів притулку по всіх країнах-членач ЄС.

Але нещодавно низка інтелектуалів регіону вирішили заявити, що не згодні з позицією лідерів їхніх країн. 18 вересня сто письменників та істориків, артистів і журналістів, театральних режисерів і правозахисників написали відкритий лист, оприлюднений польським аналітичним центром Фонд імені Стефана Баторія.

Центральна і Східна Європа, написали вони, «не повинна відмовлятися» від допомоги біженцям. «На жаль, багато жителів нашого регіону не згодні з такою думкою», - йдеться в листі.

Цей лист є показовим з трьох важливих причин. По-перше, здається, що західні європейці досі не розуміють жителів Центральної і Східної Європи. Більше того, вони навіть не були впевнені, чи зможуть колишні комуністичні країни стати частиною ЄС.

«Після 1989 року, - пишуть автори, - в Європейському союзі були сумніви щодо здатності центральноєвропейських країн – від Балтії до Румунії і Болгарії – інтегруватися в західну цивілізацію з огляду на особливості історії, політичних традицій і стану наших економік». Відчуття того, що вони інші або навіть другокласні не можна недооцінювати.

Другий аргумент авторів звучить наступним чином: «... наша частина Європи не була основним джерелом загроз для Євросоюзу протягом цього важкого десятиліття».

Це нещирий аргумент. Одинадцять країн регіону є членами ЄС, і вони разом не тільки підтримували у свій час авторитарні режими в Північній Африці і на Близькому Сході, але і не змогли виробити спільної стратегії щодо «Арабської весни» і повстань услід за нею. У Євросоюзу досі немає довгострокової стратегії щодо його східних і південних сусідів. Варто також нагадати, що більшість країн Центральної Європи підтримали очолюване вторгнення США до Іраку в 2003 році.

Дистанціюватися від загальної провини; вірити, що Центральна і Східна Європа не повинні нести якої-небудь відповідальності за той хаос, який панує в Євросоюзі сьогодні – це самоусунення від проблем. Стоїть питання про нездатність ЄС передбачити кризу і боротися з нею. Так що всі країни-члени ЄС внесли свою лепту в нинішню слабкість Євросоюзу.

Третій важливий аспект викладеного листа показує глибинну суть сприйняття біженців жителями Центральної та Східної Європи.

Автори пишуть про те, що «на відміну від колишніх колоніальних та імперіалістичних держав, які після Другої світової війни прийняли велику кількість іммігрантів, країни Центральної та Східної Європи мають мізерний досвід співіснування з представниками інших культур з далеких країн». Тим не менше, продовжують вони, «ми зобов'язані виявляти співчуття і надавати їм допомогу. Це також наш обов'язок, як європейців».

Автори говорять саме про те, за що стоїть Європа: про солідарность і відповідальность. «Відмовляючись допомагати їм, ми відмовляємося від самої ідеї європейської солідарності... Ми підриваємо ту солідарність, яку інші народи колись проявили по відношенню до наших країн».

Автори відкривають давно назрілу дискусію щодо ідентичності цієї особливої частини Європи. До Другої світової війни тут була какофонія мов – велика різноманітність різних культур, релігій, етносів. Однак радянська і нацистська окупація значною мірою зруйнувала цей світ, закривши регіон для всього іншого.

Подібні речі міняються повільно. Десятки тисяч молодих людей, вихідців з цього регіону, працюють або навчаються в Західній Європі. Але цих змін недостатньо, щоб спонукати політиків-популістів Центральної та Східної Європи згадати минуле і стати на захист європейських цінностей. Саме тому цей лист настільки важливий.

Більше думок тут.

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.