10 грудня 2016, субота

Годі сидіти на російському газі. Ми можемо стати незалежними

коментувати
Україні потрібно скористатися можливостями, які надає розробка родовищ сланцевого газу

Після того, як компанія Chevron пішла з України, питання видобутку сланцевого газу на Олеському родовищі поступово зійшло нанівець. Як і раніше, в новинах закупівлі газу з Росії (рідше говорять про реверсний газ). Таке враження, що Україна вперто не хоче досягати реальної енергетичної незалежності. Не виключено, що це відбувається в силу зацікавленості достатньої кількості представників владних кіл у корупційних схемах, які традиційно інтегровані в постачання газу від північного сусіда.

Скільки було зламано списів з приводу того, що сланцевий видобуток – не така вже й сучасна технологія. Але це не заважало і не заважає видобувачам США підтримувати його на високому рівні навіть за нинішніх низьких цін на вуглеводні, викликаних уповільненням економічного зростання Китаю, і збільшенням пропозиції нафти і газу, отриманих внаслідок самого сланцевого видобутку.

Видобуток нафти і газу завжди з моменту зародження були дуже інноваційними галузями, які змінювали природу світового промислового виробництва. Залишилися вони такими і зараз. Видобуток на шельфі, горизонтальне буріння сланців і технології гідророзриву пластів настільки технологічні, що країни, які мають такі виробництва, традиційно входять до найрозвиненіших промислових держав.

В силу високого технологічного рівня таких виробництв вони дають роботу безлічі підрядників і субпідрядників, буквально за волосся дозволяючи витягати з болота національних виробників. А країни, які не цікавляться представленими їм самою природою історичними шансами, самі себе виключають з промислового розвитку. Видобуток енергоносіїв на шельфі та сланцевий видобуток є високотехнологічним виробництвом, яке не менш складне, ніж, скажімо, машинобудування. Нафта і газ ще досить довго будуть співіснувати з відновлюваними джерелами енергії, які тільки набирають силу - не менше 40 років.

Шкідливість сланцевої технології видобутку - міф

Саме обрання компанії Chevron, яка була обрана українським урядом головним оператором розробки сланцевих родовищ, схоже на те, як ми б стали на престижному "Лексусі" возити дрова і металобрухт. Справа в тому, що в країні, в якій, власне, і відбулася сланцева революція, вона стала результатом допуску до видобутку величезної кількості малих і середніх виробників, основним профілем яких став саме сланцевий видобуток, а не якийсь інший. На думку Деніела Ергіна, провідного експерта енергогалузі в світі, саме цим компаніям ми зобов'язані сланцевою революцією.

Початок сланцевої революції стався, коли колишній енергогігант - компанія Enron - перетворюючись на трейдингову компанію, вирішила "скинути за борт" суттєві активи і відмовилася у 1999 році від свого підрозділу EOG, а мільярдер-спекулянт Джордж Мітчелл на прикладі сланцевого родовища Барнетт довів життєздатність технології вертикального гідророзриву пласта. EOG вдосконалила техніку горизонтального буріння на газових родовищах і незабаром стала галузевим лідером. Таких супермейджорів, як Exxon і Chevron, це застало зненацька, тому, що вони тоді вважали, що видобуток нафти зі сланців неможливо поставити на комерційну основу. Вони лише пізніше пішли тим шляхом, який для них проклали EOG і "Mitchell Energy & Development".

До речі, шкідливість технології видобутку сланцевої також є міфом. Деніел Єргін говорить, "що технологія цілком безпечна, якщо видобуток буде належним чином регулюватись і керуватись".

Але потрібно не віддавати назавжди видобуток в руки іноземців, а організовувати партнерства, в межах яких вирощувати національні компанії, до яких потім, за якийсь час, перейде це високотехнологічне виробництво. А наслідком цього процесу стане те, що Україна побудує свою розвинену національну промисловість у сфері видобутку енергоносіїв. Потім нашій країні, вже маючи розвинений технологічний сектор сланцевого видобутку, буде значно легше побудувати національне виробництво засобів виробництва відновлюваної енергії, за якою майбутнє, хоч ще й не зовсім близьке.

Звичайно, це значно важче завдання для наших еліт, ніж "сидіти" на газово-грошових потоках з Росії, але доведеться-таки зайнятися цим. Безробіття українського населення для них, може, небезпечніше, ніж втрата "енергетичної ренти" від корупційних схем з російських газових угод. Тому, встановлюючи контакти з малими і середніми компаніями США (до речі, вони малі за мірками американського бізнесу, але гіганти за мірками українського), лідерами високотехнологічної сланцевої галузі, піднімаючи при цьому свої національні компанії в цьому співтоваристві, постійно роз'яснюючи населенню вигоди від розміщення на територіях залягання сланців промислового виробництва, які будуть полягати у створенні робочих місць і залишенні на місцях істоної частини податків, сплачених виробниками сланцевого газу, ми, будемо сподіватися, що років за 10 досягнемо енергетичної незалежності і, нарешті, зможемо припинити купувати газ в Росії за дискримінаційними цінами.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.