24 вересня 2017, неділя

Українські реформи мають починатися з мікроекономіки

коментувати
Якщо у нашого бізнесу відсутнє розуміння, як створювати висококонкурентні продукти, ніякі інвестиції та кредити йому не допоможуть

Нобелівський лауреат з фізики Маррі Гелл-Манн якось сказав, що макронауки визначаються більш фундаментальними науками про мале. І вони всі схожі, як і їхній математичний апарат. Макроекономіка не є винятком. Не може бути сильної макроекономіки в країні, в якій дуже мало або зовсім немає сильних компаній, здатних конкурувати на світовому рівні.

Мені бачиться, що нашими сучасними українськими економістами ця істина зовсім не усвідомлюється. Звідусіль ми тільки й чуємо, що Україні дуже потрібні кредити від МВФ, іноземні інвестиції, вжиття радикальних антикорупційних заходів. Але практично нічого не говориться про реципієнтів цих кредитів та інвестицій - українські компанії, які мають розквітнути, отримавши ці кошти, перебуваючи в суспільстві, в якому відсутня корупція.

Говорячи тільки про макроекономічні заходи, ми уявляємо собі українську економіку своєрідним «чорним ящиком», в якому майже все чудово, от тільки бракує ресурсів-інвестицій і кредитів, і як тільки ми їх отримаємо, та ще й паралельно з цим подолаємо корупцію, все відразу стане добре. А що відбувається у «чорному ящику», де «живуть» українські компанії, наших економістів і політиків не особливо цікавить. Ми віримо заявам українських підприємців, що їм бракує тільки кредитів та інвестицій, добрих господарських законів, щоб відразу досягти екстраординарних результатів у міжнародній конкуренції.

Але тоді як пояснити, наприклад, той факт, що у Фінляндії, в якій є і інвестиції, і дешеві кредити, і немає корупції, фактично зовсім недавно, по суті, збанкрутував колишній лідер високих технологій - компанія Nokia? Хіба ж не правда, є привід задуматися і піддати ревізії деякі погляди, прирівняні мало не до аксіом?

Або як поставитися до того факту, що канадська компанія BlackBerry - теж лідер, але у виробництві смартфонів - перестає їх випускати. Що завадило компанії досягати екстраординарних результатів? Адже в Канаді теж все добре і в сенсі боротьби з корупцією, і в питаннях інвестицій, та і кредити там недорогі.

Якщо людина не вміє плавати, то навряд чи вона попливе навіть за наявності абонементу, плавок, окулярів і води в басейні

У мене є відповідь. І тим, і іншим завадила міжнародна конкуренція, а саме підривні технологічні інновації. Стів Джобс і його компанія Apple зробили приголомшливу «лінійку» креативних технічних продуктів-тачскрінів: iPod, iPhone і iPad, які і привели до краху виробничі і маркетингові стратегії вищевказаних фірм. Тобто справа не у відсутності кредитів та інвестицій, а в чомусь іншому. І це «інше» - правильне маркетингове та товарно-виробниче мислення керівників бізнесу та команд, якими вони керують.

Чи є в Україні такі підприємці та їхні команди? Чи знайомі вони з прогресивними стратегіями створення нових продуктів і сучасними стратегіями керування фірмами? Є, але їх явно недостатньо. Знайомі, але також явно недостатньо. І якби сталося диво, і нам би дали і кредити, і інвестиції, і враз зникла корупція, навряд чи ми тут же помітили істотне підвищення продуктивності і збільшення випуску нових технологічних товарів українського виробництва. Найімовірніше, ми просто побачили б на українських шляхах ще більше елітних автомобілів, вироблених у Німеччині і Японії, збільшення кількості модних бутиків і більшу кількість авіарейсів в зони іноземного елітного відпочинку.

Чому я так думаю? А тому, що наша країна являє собою «незаймане поле» щодо мікроменеджменту компаній, революційного промислового інжинірингу та промислового ж дизайну. І за винятком дуже небагатьох фірм національного технологічного сектора, зосереджених переважно в кластері програмного забезпечення, інший український бізнес з точки зору володіння сучасними управлінськими технологіями перебуває «десь на Марсі».

Ось тому головний чинник майбутнього ймовірного промислового ривка у нас відсутній. Якщо людина не вміє плавати, то навряд чи вона попливе навіть за наявності абонементу, плавок, окулярів і шапочки для плавання (навіть якщо інвентар буде від найелітнішого виробника), а також за наявності в басейні води. Так і наш бізнес, отримавши бажані засоби до розвитку, навряд чи зміг би підвищити свою конкурентоспроможність, і, найпевніше, все закінчилося б плачевно. Тому в нинішній відсутності інвестицій я бачу для української економіки не так вже й багато недоліків.

У попередніх колонках я вже наводив слова відомого американського бізнес-консультанта Майкла Портера про те, що саме в таких же умовах - відсутність інвестицій - після Другої світової війни італійські підприємці зверталися до технологічних управлінських і маркетингових інновацій. Їхнє зростання, загалом, мало неінвестиційний характер і тому було повільнішим і органічнішим. Зосередившись передусім на створенні інноваційних товарів, вони спочатку були сконцентровані виключно на задоволенні потреб споживачів, і тільки потім, значно пізніше, зміцнившись у невеликих ринкових нішах, але на глобальному, а не національному ринку, вони переходили до масового виробництва. У більшості фірм на це йшло більше 10 років.

Наприклад, знаменита італійська текстильна фірма Benetton була заснована в 1965 році. У 1968 році сім'я Benetton відкрила свій перший магазин у Беллуно, а через три роки - в Парижі. Лучано Бенеттон зайняв посаду голови компанії, його брат Джильберто став відповідальним за її адміністративну політику, молодший брат Карло - за керування виробництвом, а сестра Джуліана стала головним конструктором. До 2000 року Benetton Group збільшили кількість магазинів до 6200 у багатьох країнах світу. На те, щоб невеликий сімейний бізнес став міжнародним у сім'ї Беннетон пішло «лише» 35 років напруженої праці. Ми ж хочемо позитивних результатів вже наступного року.

Тільки після того, як у центрі світової моди - Парижі - на продукцію сім'ї Беннетон виник постійний попит, вони отримали і кредити, і інвестиції на розвиток, які їм тоді вже охоче давали і банкіри, і інвестори. Але не навпаки: вони не отримували кредити на розвиток до того, як у них були створені інноваційні товари. Ось які правила ведення бізнесу в Європі і світі. Ми ж хочемо отримувати кредити та інвестиції до того, як створимо щось гідне уваги ринків. Але це ж нонсенс.

Лауреат Нобелівської премії з економіки Роберт Лукас говорить про наївність спроб передбачення наслідків зміни національної економічної політики лише на підставі взаємовідносин макроекономічних показників у наявних історичних даних.

Рекомендації щодо економічної політики, засновані на висновках, що випливають з великомасштабних макроекономічних моделей, будуть марні, якщо в них будуть відсутні «глибокі параметри, пов'язані з проблемами мікроекономічного розвитку: уподобаннями споживачів, технологіями і дизайном продуктів, і обмеженнями ресурсів при їх виробництві, які і визначають індивідуальну поведінку підприємців. Водночас, наявність у цих економічних рекомендаціях «глибоких параметрів» дозволяє згодом передбачати те, як будуть поводити себе окремі підприємці і споживачі продукції, а потім узагальнювати ці рішення окремих підприємців і споживачів для обчислення вже макроекономічних наслідків зміни цієї політики.

Ми ж хочемо поставити віз попереду коня: не займаючись розробкою цих «глибоких параметрів», займаючись тільки макроекономічними заходами, спрямованими на залучення інвестицій та боротьбу з корупцією, ми не зможемо добитися ніяких позитивних результатів трансформації нашої економіки. І, найпевніше, не залучимо не тільки інвестицій, але і не зможемо виграти боротьбу з корупцією.

Як я показав вище на прикладі Benetton, прихід інвестицій в бізнес і відсутність корупції є наслідком, а не причиною правильного розвитку мікроекономічних процесів усередині національної економіки. Інвестиції, які прийшли до позитивних змін у мікроекономічній політиці, просто безглуздо витрачені, а корупція, навіть якщо її вдасться придушити, все одно повернеться.

Зі світової історії економіки та промисловості ми знаємо, що держави, які займалися промисловою та управлінською пропагандою у своїй внутрішній політиці, стали майбутніми переможцями у світовій конкурентній боротьбі. Історично це Англія, країни Бенілюксу, Франція, США, Німеччина, Швейцарія, Австрія, скандинавські країни, Японія, Італія, Південна Корея, Іспанія, Тайвань, Сінгапур. У всіх цих країнах державними органами приділялась надзвичайно високу увагу навчанню підприємців: поширенню в їхньому середовищі ідей кращих консультантів і бізнес-практик кращих підприємців і менеджерів промислових світу. Це було ледь не головним завданням урядів тих країн у момент промислової трансформації.

Україна також не зможе оминути цю стадію розвитку. Це теж повинно стати частиною нашої внутрішньої державної політики. Можна лише вітати ініціативу прем'єр-міністра Володимира Гройсмана щодо створення Національної ради з питань промислової політики. Це, мабуть, перший прем'єр, який розуміє, що без сучасної промисловості не буде майбутнього України. Я б порадив починати зі створення потужного військово-орієнтованого науково-виробничого кластеру.

Якщо ми не зробимо подібного в мікроекономіці зараз, ми можемо забути про будь-яких позитивних макроекономічних зміни в нашій країні, безвідносно до того, скільки інвестицій і кредитів залучимо, і скількох корупціонерів засудимо. Нам необхідно зрозуміти, що ключовим фактором успіху вітчизняної економіки є успіх українських промислових підприємств, який, своєю чергою, залежить в основному не від відсутності корупції в державних органах, а від уміння власників бізнесів і робочих колективів вирішувати виробничі завдання найбільш ефективним і якісним способом з наявних у світі нині, оскільки їм доводиться працювати в дуже конкурентному полі світової економіки. Якщо у команд українського бізнесу відсутнє розуміння, як створювати такі висококонкурентні продукти, ніякі інвестиції та кредити їм не допоможуть. У тих же Nokia і BlackBerry кредитів та інвестицій було більш ніж достатньо.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.