26 вересня 2017, вівторок

Українська економіка пішла на зліт

коментувати
Але в умовах бездіяльності влади це зростання може виявитися нетривалим

Сумні аналогії спадають на думку, коли аналізуєш перші статистичні дані поточного року. Українська економіка, як нам і обіцяли, взяла курс на зліт, але ризики розбитися ще на зльоті лишаються вкрай високими. Причиною цьому є невірно задана (або загалом не зрозуміла) траєкторія руху, про що свідчить хвилеподібний зліт.

Що ми мали за підсумками січня:

- Продовження, хоча і повільнішими темпами, ніж у минулому році, падіння обсягів виробництва, зокрема, у промисловості – на 1,7%, сільському господарстві – на 2,5%, вантажообігу – на 3,8%, оптового товарообороту – на 7%, обороту роздрібної торгівлі – на 1,4%, будівництва – на 11,4%;

- Продовження падіння попиту, як зовнішнього, так і внутрішнього. Зокрема, обсяги експорту товарів та послуг скоротились на 28,1%, реальна середньомісячна заробітна плата зменшилась на 13,2 %, при цьому упродовж січня загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилась на 11,3% і станом на 01.02.2016 становила 2092,5 млн грн.

Оскільки попит впав сильніше, ніж виробництво, на ринку збереглася відносна рівновага – інфляція на рівні 0,9% за місяць та девальвація на 4,8%.

За підсумками лютого ми маємо вже кардинальну зміну динаміки:

- Різке зростання обсягів виробництва в цілому за два місяці промисловості – на 2,9% (в тому числі у лютому до лютого на 7,6%), вантажообігу – на 2,5%, уповільнення падіння будівництва до 2%;

- В умовах, вочевидь, триваючого скорочення попиту (динаміка роздрібної торгівлі погіршилась – падіння на 1,7%) ми спостерігаємо дефляцію на рівні 0,4% за місяць і, навпаки, прискорення девальвації - офіційний курс гривні відносно долара США на кінець лютого 2016 року порівняно з січнем 2016 року девальвував на 7,6 % до 27,0544.

Якщо виробники вирішили самі шукати шляхи виходу з економічної кризи – це добре

Логіки в цій «кардіограмі» мало. Незрозуміло, чому виробники раптом почали різко нарощувати обсяги виробництва в умовах, коли попит продовжує падати. І відколи це в Україні під час девальвації відбувається дефляція? Поки ці питання лишаються без відповіді, оскільки ми не маємо повної статистичної картини цього періоду, і сам період для аналізу є замалим. Проте головне, що випливає з цих даних, – економіка взяла курс на зліт на свій страх і ризик у негоду, яка вирує на зовнішніх ринках, не маючи при цьому зрозумілих сигналів від влади.

Якою буде наша внутрішня політика у найближчій перспективі, ми маємо здогадатися з 379 пунктів програми уряду. Правду кажуть, що стислість – сестра таланту. І наш уряд цим талантом, вочевидь, не наділений. Саме тому нами керує МВФ, оскільки він здатний коротко викласти у меморандумі свої вимоги. Останні заганяють економіку України у пастку недорозвиненості, оскільки в них не має стимулів для розвитку, в них є лише утиск попиту. Можливо, нарешті, зрозумів це, виробники вирішили, як кажуть, взяти штурвал у свої руки і не чекати від влади жодних координат. Які ризики все це нам несе, час покаже.

Загалом, якщо виробники дійсно вирішили самі визначати пріоритети, шукати шляхи виходу із затяжної економічної кризи – це добре. За таких умов у України з`являються хоч якісь шанси на розвиток. Оскільки вся попередня історія нашої незалежності показала, що українська влада не здатна розробити дійсно ефективну програму модернізації і послідовно впроваджувати її в життя. Тому ми її часто підміняли різними програмами співпраці з МФО.

І сьогодні, коли у черговий раз нам пророчать технічний уряд, ми розуміємо, що порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Не буде стимулів для розвитку з боку бюджету та податкової політики, фінансового ринку. Все буде зроблено так, аби в умовах триваючої політики фінансової консолідації і відповідно дефіциту внутрішніх фінансових ресурсів до України зайшов ефективний іноземний інвестор.

І тут постає питання: чи справді іноземний інвестор є більш ефективним, ніж вітчизняний. Мушу констатувати, що, так само як із урядом, до сьогодні вітчизняний інвестор не зарекомендував себе як ефективний господар: знос основних засобів досяг 83,5%.

Не факт, що вітчизняні виробники самотужки без чіткої програми та підтримки з боку влади здатні і зможуть вивести економіку України з кризи.

У ефективність іноземних інвесторів я теж не вірю, якщо цю ефективність розглядати не як ефективність окремого бізнесу, а як конкурентоспроможність країни. Ми вже мали невтішні приклади високоефективного приходу іноземних інвесторів: 1) у банківському секторі – бум споживчого кредитування, яке стимулювало імпорт, в той же час розширення інвестиційного  ми не спостерігали; 2) у реальному секторі інвестиції заходили в основному у сировинні галузі, торгівлю, де швидкий обіг і низькі затрати. Були також приклади і проявів недобросовісної конкуренції, зокрема, у нафтопереробній галузі.

Всім відомо, що не завжди інтереси бізнесу збігаються з інтересами країни. У своїх публікаціях я вже зазначав, що за період незалежності Україна з індустріальної країни перетворилась на деіндустріалізований сировинний придаток.

Отже, одним з головних ризиків започаткованого економічного відновлення в Україні є відсутність чітких сигналів від влади, а також її бездіяльність. Ми боремося за макроекономічну стабільність, пригнічуючи попит, але ми не визначаємо наших пріоритетів, в які мали б заходити як іноземні інвестори, так і вітчизняні.  Якою за таких умов буде кінцева точка нашого польоту – нікому наразі не відомо.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.