3 грудня 2016, субота

Найгірша ідея української влади

коментувати
Чому не варто бездумно об'єднувати міністерства заради зменшення їх кількості

Є такий анекдот: «Рабінович, чому ви не любите простих рішень?» «Тому що вони призводять до складних наслідків». Його я згадав, коли почув про ініціативу уряду провести скорочення кількості міністерств і відомств шляхом їх об'єднання. Пропонується, по-перше, об'єднати Мінагрополітики з Міністерством екології; по-друге, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ ліквідувати, передавши його повноваження частково МВС, частково - Мінінфраструктури; по-третє, Мінкульт, МОЗ і Мінспорту злити воєдино. Виходить, що ми знову хочемо за старою звичкою стати на ті ж граблі.

У 1920-ті роки саме ми, українці, підтримали соціалістичний експеримент в нашій країні. Тому що ніяка диктатура, навіть більшовицька, року не протрималася б, якби більшість народу була проти. Це особливо зрозуміло зараз, коли в Росії, незважаючи на опір меншини, 89% населення, відповідно до тамтешніх соцопитувань, підтримує всі безумства свого «фюрера». І це особливо вражає тому, що відбувається на тлі значного погіршення матеріальних умов життя населення.

У 1920-1930-ті роки ще не всім економістам було ясно, що ефективна соціалістична економіка неможлива в принципі. Теоретичне обгрунтування неможливості ефективного функціонування в довгостроковому періоді планової соціалістичної економіки майбутній лауреат Нобелівської премії з економіки Фрідріх фон Хайєк виклав у своїй книзі «Дорога до рабства» тільки в 1944 році. До цього така оцінка соціалізму розумілася інтуїтивно небагатьма, і цього було мало, щоб та чи інша нація, час від часу, не вставала на цей хибний шлях. Навіть після опублікування книги Хайєка бажаючих випробувати «принади соціалізму» не зменшувалось аж до кінця 1980-х років.

Тепер ми знову хочемо поекспериментувати на цей раз вже з вченням «австрійської школи економіки», один з постулатів якої говорить, що втручання держави в економіку країни має бути якомога меншим. Виходить, наш національний шлях - це постійно кидатися з однієї крайності в іншу крайність. Спочатку - соціалізм, тепер - лібертаріанство. Вибрати «золоту середину» ніяк не можна?

Бокс та нейрохірургія - це дещо різні види діяльності

Так, і я про це вже писав, австрійська школа економіки шанована у світі, чимало економістів-теоретиків дотримуються поглядів цієї школи, у тому числі і нобелівські лауреати. Але ніяка країна в світі в XX столітті і на початку XXI століття у своїй реальній економічній політиці не бажає керуватися головним постулатом цієї школи про те, що роль держави в економіці повинна бути мінімальна.

Напевно, психологічно з'ясовно те, що нинішнє покоління українських держуправлінців, яке прожило значну частину свого життя в СРСР, під час панування планового господарства і товарного дефіциту, не бажає знову займатися регулюванням національної економіки, надивившись на жахи соціалістичного держрегулювання. Але, таким чином, вони знову не вирішать ніяких нагальних проблем сучасної української економіки, вирішення яких від цих управлінців вимагає суспільство. Тому що немає сучасних прикладів, коли відсутність кваліфікованого держрегулювання призводила до економічних успіхів.

Адже детально описано істориками економіки, що самозародження сучасного ринкового господарства на Заході розтягнулося в часі більш ніж на 700 років. Приблизно з XIII століття по кінець XIX. Це і був приблизний час природного становлення західноєвропейського капіталізму. Громадяни України теж приречені на те, щоб 7 століть чекати поліпшення економічних показників свого життя?

Нобелівським лауреатом з економіки Дугласом Нортом доведено, що в цілому держави розвинені, «держави відкритого доступу», мають більші держапарати, ніж держави нерозвинені. Саме завдяки високій якості управління в економіці з боку порівняно великих і кваліфікованих держустанов, ці країни і домагаються екстраординарних результатів.

На відміну від «австрійської школи», яка, як я сказав, ніде не була застосована в чистому вигляді, теорія Норта є повсякденною практикою країн Заходу (США і ЄС), Південного Сходу Азії (Китаю та інших «азіатських тигрів»), Ізраїлю . Чому ж ми не хочемо переймати успішний досвід реформ країн, що досягли найвищих рівнів економічного розвитку?

Звичайно, наші міністерства потрібно реформувати. Це мають бути інші міністерства: більш «плоскі» і такі, що носять мережевий характер, більш професійні. Але міністерства, при цьому, повинні бути, звичайно, спеціалізованими. Адже ніхто з нас не піде до окуліста для того, щоб лікувати зуби. Чому ж уряд вважає, що можна об'єднати функції МОЗ та Мінспорту в одному відомстві? Бокс та нейрохірургія - це дещо різні види діяльності.

Уявіть собі, що охороною здоров'я у нас, в об'єднаному міністерстві культури, спорту і здоров'я рано чи пізно керуватиме колишній чемпіон Європи з настільного тенісу або знаменитий оперний співак (при всій до них повазі), і жахніться тому, яке буде тоді управління в країні такою важливою справою, як охорона здоров'я людей. Та ми просто не зможемо контролювати розвиток і підвищення якості нашої охорони здоров'я.

Таким шляхом можна створити таких «урядових монстрів», що потім наступним поколінням довіку не вдасться з ними розібратися. Але не менша небезпека в тому, що країна може позбутися тих небагатьох фахівців, що працюють в міністерствах, які, через такі реформи, виїдуть з країни або підуть у приватний бізнес. Хто встане тоді на їхні місця?

Не можна у всьому спиратися на нехай і шановані в академічних колах, але абстрактні лібертаріанські теорії «австрійської школи», які ніде у світі в чистому вигляді не були застосовані, а там, де були застосовані, не дали значних результатів, а то й зовсім провалилися. І це, панове міністри, потрібно знати, раз ви займаєте настільки високі пости в країні, в якій живуть десятки мільйонів ваших співгромадян. Досить нам і одного соціалістичного експерименту і його слідства - голодомору 1930-х років, а був же ще й крах початку 1990-х років.

Пане президенте, зупиніть ці шкідливі дії уряду. Державні кошти слід економити, але не ціною втрати управління в державі. Відновлення керованості державної системи потім обійдеться значно дорожче. Ви повинні мене зрозуміти - адже нам обом подобаються роботи Дугласа Норта, великого вченого і, головне, видатного практика світової політики та економіки.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.