24 лютого 2017, п'ятниця

Як не дозволити перетворити Україну на Сирію

коментувати
Якщо ми не приділимо достатньо уваги технологічному прогресу, то в майбутньому на нас чекає такий самий хаос, як і той, що охопив Близький Схід

У своїх попередніх колонках я вже писав про важливість прогнозування майбутнього, як один з основних елементів діяльності держави, яка відбулася. Дуже важливо, щоб у держави був орган, що займається прогнозуванням майбутнього на якісній і системній основі. Ні того, ні іншого в Україні зараз немає, а, отже, в уявленнях сучасної науки, немає і держави Україна, як формування, яке моделює себе, і на підставі цих моделей транслює себе в майбутнє, як це роблять всі розвинені держави світу. І які, крім справжніх високих показників економічного розвитку, саме цим відрізняються від нерозвинених і невдалиих держав, такого уявлення про себе не мають.

Дональд Рамсфельд, колишній міністр оборони США, в 2002 році виголосив, фразу, що стала знаменитою: "Є відоме відоме - це речі, про які ми знаємо, що знаємо їх. Є відоме невідоме - це речі, про які ми знаємо, що не знаємо їх. Але є також і невідоме невідоме - речі, про які ми не знаємо навіть того, що саме про них ми не знаємо". Остання пропозиція в наведеному вислові Рамсфельда стало потім предметом детального обговорення в міжнародному бестселері 2007 року - книзі "Чорний лебідь" американо-ліванського інтелектуала Нассіма Талеба, який стверджував, що в майбутньому містяться елементи (абсолютно неймовірні події - "чорні лебеді"), які роблять його (майбутнє) непередбачуваним в "якомусь абсолютному сенсі".

Чи варто після таких заяв займатися пророкуванням майбутнього, запитає читач. Звичайно, варто, просто потрібно розуміти обмеження таких передбачень. Так, як робимо ми, наприклад, із прогнозом погоди. Незважаючи на сприятливий прогноз, дивлячись на похмуре небо, ми беремо з собою парасольку.

Сьогодні я хотів би обговорити ймовірність настання в майбутньому "технологічної сингулярності2 і те, чому це важливо для українців. Технологічна сингулярність - це гіпотетичний момент у майбутньому (експерти відносять його до 2030-45 рр.), по закінченні якого технічний прогрес стане настільки швидким і складним, що виявиться недоступним для розуміння. Відбудеться це, ймовірно після створення штучного інтелекту і машин, що самовідтворюються, інтеграції людини з обчислювальними машинами, або значного стрибкоподібного збільшення можливостей людського мозку за рахунок біотехнологій.

Близький Схід свого часу був одним з найрозвиненіших регіонів світу

Дані висновки були зроблені вченими на підставі дії "закону прискорення віддачі", від експоненціального (попросту, дуже і дуже швидкого ) закону "зростання ціни - продуктивності обчислень", який діє протягом 110-ти річного періоду, включаючи дві світові війни, Велику депресію, холодну війну, розпад СРСР, розквіт китайської економіки. Швидкість обчислень - найважливіший приклад дії закону прискорення віддачі. Це пов'язано зі значною кількістю даних, повсюдним застосуванням комп'ютерів та їх головною роллю в оновленні всіх технологічних процесів у промисловості та інших сферах людської діяльності. Безліч технологій сьогодні стають інформаційними, і цей процес безумовно продовжиться в майбутньому, відповідно до наведеного мною експоненціального закону.

Той факт, що сьогодні ми може дістати з кишені прилад, за допомогою якого отримуємо доступ до знань, накопичених усім людством, просуває нас далеко за межі уяви більшості людей, що жили лише кілька десятиліть тому. Цей прилад - смартфон - у мільйон разів дешевший і в тисячі разів потужніший за той комп'ютер, за допомогою якого американці здійснили Місячну програму. Це відповідає збільшенню показника "ціна - продуктивність" у кілька мільярдів разів за останніх 40 років, і просування цієї тенденції ми спостерігатимемо ще протягом наступних 15-25 років.

Те, що колись встановлювалося в будівлях (величезні комп'ютери 1950-х років), на думку американського футуролога Рея Курцвейла, буде міститися в одній клітині крові, за допомогою нанороботів, введених в наші організми. Нові можливості людський розум зможе отримати за допомогою цих нових нанокомп'ютерів, які дозволять досягти якісно іншого, ще вищого рівня розумової абстракції. Це відкриє абсолютно дивовижні можливості і у виробництві, і в охороні здоров'я, і в освіті та інших галузях людської діяльності.

Все це досить складно для розуміння, але, я переконаний, що читачам НВ в цьому необхідно розібратися і зрозуміти (це критично важливо для їх виживання в майбутньому і для підвищення якості їх життя), що "майбутнє в майбутньому" буде змінюватися в значно більш вищому темпі (експоненційному темпі), ніж це відбувалося, скажімо, у ХХ столітті, який також характеризувався небаченими за всю історію людства змінами. І це буде відбуватися не в якомусь там далекому майбутньому, а протягом наступних 15-30 років: ось про що говорить теорія технологічної сингулярності. Багатьом з нас, навіть тим, кому за 50 років, ще належить пожити в цьому дивовижному і навіть дещо страхітливому світі, де швидкість технологічних змін буде перевершувати швидкість змін, які передували нашому часу в останні 30 років, як мінімум в тисячі разів, а, швидше за все, в мільйони разів. Чи готові українці до цього?

Враховуючи той темп, з яким ми, українці, позбавляємося від залишків здорового глузду, знищуючи свою промисловість, освіту і здоров'я, доводиться сказати, що місце українців у цьому майбутньому буде, швидше за все, серед тих народів світу, які не зможуть вписатися в нову технологічну парадигму - парадигму технологічної сингулярності. Так само, як не змогли вписатися в минулому в індустріальну парадигму (у якій, до речі, українці були успішні - в ХХ столітті) країни колись розвиненого ісламського світу, де тепер йде перманентна громадянська війна ось вже більше 100 років. Так, безумовно, якась частина українців зможе стати частиною нової технологічної реальності. Але сенс моєї колонки в тому, що ми повинні всією нацією, а не частинами, туди перейти, як переходять туди країни розвиненої Європи і Південно-Східної Азії.

Якщо ми не хочемо, щоб у нас відбувалися такі ж події, як зараз в Сирії, ми повинні уважно розібратися в такому складному соціальному і науковому явищі, як технологічна сингулярність, щоб увійти до числа країн, які отримають всі вигоди від цього явища, будуть готові до його настання, а не стануть "покинутими країнами", такими, як Сомалі чи Судан, в яких навряд чи щось змінить ту гуманітарну катастрофу, яка у них сталася і відбувається в даний час.

Необхідно зрозуміти, що прекрасне майбутнє саме по собі не приходить, його потрібно домагатися і готувати, а відсутність інтересу українців до свого технологічного майбутнього, якщо ця тенденція збережеться й надалі, не дозволяє нам сподіватися на те, що ми опинимося в розвиненому світі майбутнього, а не поруч з такими країнами, як Ірак і Сирія, як би неймовірно це зараз не здавалося нинішнім українцям. Але експоненціальні закони розвитку технологій в майбутньому говорять саме про це. Сирія і в цілому Близький Схід у періоді від III століття до нашої ери і до XIII століття нашої ери, були одним з найрозвиненіших, економічно і культурно, регіонів світу. Значно розвиненішим, ніж Західна Європа того часу. Те, що сталося з ними - наслідок того, що вони припинили цікавитися технологіями. Боюся, щоб українців не спіткала така ж доля. Тому я і б'ю на сполох, постійно попереджаючи про ризики, які чекають на український народ.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.