24 червня 2017, субота

Як навчити дітей жити в майбутньому

коментувати
Ніхто в нашій країні не починає готувати майстрів-друкарів для 3D-принтерів, операторів дронів, фахівців з краудфандінгу та фінтеху

Будучи викладачем кількох вузів, в тому числі і зарубіжних, я протягом тривалого часу намагаюся помічати, збирати і систематизувати актуальні тенденції освітнього процесу. У цій колонці хочу поділитися з своїми співвітчизниками міркуваннями про тенденції освіти в сучасному світі. Тенденції, які упустити Україні буде злочинно.

Почну з найважливішого. Освітній процес повинен бути адекватний тому рівню економічного розвитку країни, якого ми хочемо досягти, і тому повинен враховувати тенденції розвитку сучасної світової індустрії. Інакше кому потрібні будуть фахівці, після того, як вони закінчать свою професійну освіту, якщо у народному господарстві не буде для них робочих місць?

Наприклад, Україна випускає велику кількість юристів та економістів, в той час як у світі, в рамках триваючої зараз промислової революції, створюються новітні експертні юридичні та економічні програми (ПО), які зроблять зайвими значне число зазначених спеціальностей вже найближчим часом (орієнтовно за 5-10 років). Але наша система освіти абсолютно не враховує ці тенденції розвитку. Нам потрібно більше інженерних спеціальностей. Але ніхто в нашій країні не починає готувати майстрів-друкарів для 3D-принтерів, операторів дронів, корпоративних дезорганізаторів та цифрових кураторів, фахівців з краудфандінгу та фінтеху, а також інші професій вже найближчого майбутнього економіки.

Сучасна економіка вже через 10-15 років, після того як в цьому році багато українських студентів отримають професії, буде відрізнятися від нинішньої більше, ніж економіка початку 1920-х років відрізнялася від економіки другої половини XIX століття. Тому Україні найрадикальнішим чином слід зайнятися реформою освіти, щоб вже через 5 років вона не перетворилося в своїй основній масі (за винятком інженерних спеціальностей і викладання точних та природничих наук) в безглузде заняття, на яке суспільство буде викидати кошти без будь-якої вигоди для нього.

Мені здається, що всі майбутні інновації нашої національної освіти слід розділити для зручності на дві групи:

- інновації, пов'язані зі змістом освіти;

- інновації, пов'язані з організацією процесу навчання.

В умовах відкритого світу стає важливим не стільки IQ, скільки вміння чути інших людей

В першу групу повинні відбиратися інновації, пов'язані з якісними спеціальностями, які з високим ступенем імовірності будуть використовуватися у світовій та українській національній промисловості в найближчі 10-15 років. На більш тривалий термін, враховуючи високу динаміку промислового розвитку в світі, навряд чи можливо щось достовірно спрогнозувати. Для створення таких спеціальностей слід ретельно моніторити і вивчати тенденції розвитку світової промисловості. Освітній процес навчання студентів за новими спеціальностями, які будуть затребувані, слід активізувати, застарілі спеціальності – нещадно скорочувати, а то і закривати.

Передбачаю запитання просунутих читачів – а хто ж буде в Україні вчити? Оскільки такі нові професії, як правило, незнайомі викладацькому складу, то потрібне перенавчання величезної кількості викладачів. Іншого шляху немає. Так що зміни будуть відбуватися на всіх рівнях освітнього процесу.

З цією метою доведеться залучати для перенавчання та виховання нових кадрів викладацького складу як іноземців, вже освоїли ці професії, так і експатріантів, готових повернуться на батьківщину, для цього їм доведеться створити найкращі умови, в тому числі і фінансові.

Викладачів, які не відповідають новітнім високим рівнями сучасного викладання, доведеться відраховувати. Тому необхідно буде зарезервувати кошти для пом'якшення психологічного шоку від звільнення, і надати їм можливості іншої соціальної адаптації. Ми не можемо вчинити по-іншому, на кону виживання нації в цілому. Для нас критично важливою є якість майбутніх технічних кадрів нашої промисловості.

IBM, наприклад, прогнозує, що класна кімната майбутнього буде надавати викладачам інформацію про кожного студента персонально. Викладачам буде доступна інформація про результати тестувань, відвідуваності та особливості поведінки, в тому числі і на всіх інтернет-платформах, щодо кожного студента. Складна аналітика (big data) дасть викладачам розуміння того, які труднощі відчувають студенти в освітньому процесі, і запропонувати їм конкретні кроки для їх подолання.

Цікаві для нас і освітні інновації швейцарця Пітера Лоранжа. Він нещодавно пішов з посади поста президента міжнародної бізнес-школи IMD (Швейцарія), і заснував свою бізнес-школу – Інститут Пітера Лоранжа в Цюріху. Там він відмовився від системи штатних професорів. Всі лекції читають запрошені викладачі з найкращих університетів світу, приділяючи особливу увагу практиці.

Лоранж наполягає на вбудовуванні бізнесу в освіту, що складається в розборі реальних прикладів з поточної практики бізнесу, і до тісної співпраці з корпораціями. Один з головних його методів – це інтегрованість бізнес-предметів. Замість того, щоб, наприклад, викладати окремо маркетинг, за ним – фінансовий аналіз і після цього операційний менеджмент, Лоранж об'єднує маркетинг, комунікації, інновації в єдиний блок, що дозволяє студентам зрозуміти всю тему. На думку Лоранжа, програми MBA в першу чергу зобов'язані розвивати особистість і лише потім повинні додаватися управлінські інструменти і знання.

В умовах відкритого світу стає важливим не стільки IQ, скільки вміння чути інших людей. Ці навички стають обов'язковими для успішного й ефективного управління будь-яким бізнесом. Вони дуже важливі в Україні – чималої кількості співвітчизників інтелекту не займати, але невміння толерантно спілкуватися не дозволяє ефективно використовувати інтелектуальні здібності (з користю для себе і для держави).

У другу групу змін нашого національного освітнього процесу повинні увійти інновації, пов'язані з віддаленою освітою. Можливості віддаленої освіти надані найбільшою інформаційною інновацією кінця минулого століття - інтернетом. Можна сказати, що зараз можливості, надані інтернетом практично ніяк не актуалізовані нашим державним утворенням. Вони – можливості, надані інтернетом, і вітчизняна освіта - існують як би в паралельних реальностях. Кожне саме по собі. Це необхідно змінити. Віддалена інтернет-освіта вже сьогодні повинна стати важливим фактором, що допомагає посилити якість традиційного освітнього процесу, а для якихось верств населення країни і стати основним. Сучасні можливості показування на планшетах і комп'ютерах якісного відео - і аудіо - по демонстрації навчальних лекцій і семінарів (в тому числі інтерактивних), дозволяють у багатьох випадках замінити трудомісткий та високозатратний для української економіки традиційний процес освіти. Сучасне покоління, яке змалку є учасником соціальних мереж та охоплене гейміфікацією, з радістю прийме ці соціальні освітні інновації.

Віддалена освіта дає можливості значній масштабізації освіти. Професор Стенфорда Себастьян Трун (його ми знаємо ще й як розробника безпілотних автомобілів Google) зf допомогою віддалених онлайн-курсів підготував більше студентів, ніж за всю попередню кар'єру. Венчурні капіталісти вже вклали в освітній старт-ап Труна Udacity мільйони доларів.

Всі ці зміни в освітньому процесі за словами відомого американського аналітика Клейтона Крістенсена радикально змінюють обличчя майбутньої світової освіти. Вона вже ніколи не буде такою, якою ми її знаємо зараз. І ми повинні починати підготовку до цих змін прямо зараз, щоб остаточно не втратити залишки тих конкурентних переваг національної освіти, які дозволили нам стати космічною державою (в рамках СРСР). Ми повинні зберегти традиції, додавши до них нові підходи до освітнього процесу, характерні для XXI століття.

Гроші знайти на це життєво необхідно. Джерела? Припинити масу безглуздих заходів на кшталт перейменувань вулиць, знесення-перевстановлення пам'яток. Рідше затівати різноманітні місцеві вибори. Припинити барствування в держкомпаніях за рахунок держави. Навести військовий порядок у держзакупівлях і ввести відповідальність «за законами воєнного часу» за злочини в цій сфері. Істотно оптимізувати структуру НАНУ, галузевих академій і вищих навчальних закладів.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.