19 вересня 2017, вівторок

Економічне зростання: між минулим і майбутнім

коментувати
Нам необхідно продемонструвати — і противникам, і союзникам — що Україна здатна швидко прогресувати. Чи можна це зробити краще, ніж за допомогою стрімкого зростання економіки?

Термін «економічне зростання» став модним. Але чим більш поширеним він стає, тим частіше його використовують як заклинання з різних питань. І тим швидше розмивається суть цього терміна. Вважаю, що в професійних дискусіях слід позначити зміст поняття «економічне зростання» як мету політики уряду, досягненню якої має сприяти Центральний банк (в міру своїх повноважень). Об'єктивно кажучи, зростання економіки має сенс розглядати як те, чому можна сприяти, так і як те, чому можна протидіяти. Причому, протидіяти зовсім необов'язково, зі злими намірами, а наприклад, з метою недопущення «перегріву» економіки. Але, оскільки поточна ситуація в економіці України далека від «перегріву», в цій колонці порозмірковую про сприяння зростанню вітчизняної економіки.

Ідеологічно питання економічного зростання є дилемою – минуле чи майбутнє: тобто, як суспільству розподіляти свої ресурси між поточними потребами і потребами наступного року, наступного десятиліття або навіть наступного покоління. Причому, в кожен конкретний момент часу, коли здійснюється цей вибір, майбутні можливості економіки обмежені успадкованими від минулого запасами технологічних знань, природних і виробничих ресурсів. Фахівці, які виступають за визнання темпів зростання економіки пріоритетним завданням влади, нерідко ратують за те, щоб уряд в цій дилемі схилявся на користь майбутнього – більше споживання пізніше за рахунок меншого споживання сьогодні. Природно, не всі з цим згодні – багато хто хоче отримувати блага тут і зараз, а деякі з нині живих розуміють, що можуть і не дочекатися позитивних результатів. Однак, крім філософської та етико-гуманітарної складових у проблеми економічного зростання є ще кілька не менш серйозних аспектів.

Той факт, що російська військова агресія купована, не повинен розслабляти

Почну з питань методологічного характеру. Ми розуміємо, що домогтися прискорення економічного зростання можна за рахунок більш повного використання наявних виробничих потужностей, природних ресурсів та робочої сили. Вводячи в дію незайняті потужності підприємств, можна збільшити виробництво і споживання. Причому, як нины, так і в майбутньому. Те ж саме можна сказати про збільшення зайнятості населення України або про більш ефективне залучення або розподіл природних ресурсів нашої країни. Вважаю, майже всі згодні з бажаністю заходів, які сприяють зростанню і не супроводжуються надмірними витратами.

Для України проблема підвищення завантаження виробничих потужностей є дуже актуальною. У I кварталі 2017 року оцінка цього показника в українській промисловості перебувала на рівні 64%, що не дає приводу для оптимізму. Схоже, саме тут є серйозний резерв активізації зростання економіки. Фактор завантаження виробничих потужностей здатний підвищити обсяги виробництва і споживання, причому може зробити це відносно швидко. Але, потрібно розуміти, що в середньостроковій перспективі (5-7 років) вплив коливань у завантаженні виробничих потужностей підприємств на обсяги виробництва і споживання, як правило, має динаміку, що поступово знижується.

Однак якщо врахувати ще й вплив монетарних чинників, то я б сформулював проблематику так – питання економічного зростання дещо більшою мірою може відноситися до пропозиції (або виробничої потужності економіки країни), ніж до попиту. Так, протягом короткого відрізка часу підвищення попиту на товари і послуги може, за допомогою збільшення завантаження виробничих потужностей, прискорити зростання виробництва в українській економіці. Рецесія, в якій перебувала економіка України в 2014-2015 роках, позбавила нашу країну не тільки частини інвестицій, а й частини споживання. У нинішньому стані економіки України, який характеризується невисоким використанням виробничих потужностей і робочої сили, прискорення зростання агрегованого попиту може розглядатися як нагальна потреба. Однак якщо грошовий попит зростає випереджаючим темпом, він може бути зупинений підвищенням інфляції, яка скоротить реальний попит до розміру ефективності виробництва економіки. Тому урядова політика, що впливає на агрегований попит, повинна бути спрямована на підтримання високого рівня завантаження виробничих потужностей.

Зауважу, що економісти, що представляють різні наукові школи, ніколи не зійдуться на думці про те, яким конкретно повинен бути рівень завантаження виробничих потужностей в економіці: одні фахівці (прихильники Дж. М. Кейнса) надають більшого значення обсягами виробництва і рівню зайнятості, інші фахівці (шанувальники «австрійської економічної школи») вважають більш важливим протидію ризику прискорення інфляції. Я впевнений, що вибір потрібно робити, з огляду на ситуацію, в якій знаходиться економіка країни, і завдань, які перед нею стоять. Тому зараз, в період, коли ми намацали вихід з рецесії і шукаємо методи прискорення зростання економіки, я цілком на боці кейнсіанців.

Зрозуміло, насамперед я виступаю за збільшення завантаження виробничих потужностей в обробній промисловості. Важливо розуміти, що деяка частина приросту випуску продукції, отриманого в результаті збільшення завантаження виробничих потужностей вітчизняної економіки, буде спрямована на розширення цих потужностей в майбутньому. Тому потрібно робити акцент саме на галузях, здатних випускати продукцію з високою часткою доданої вартості.

Ще один захід, який в експертних колах обговорюють як здатний стимулювати зростання економіки – зниження податків. Питання багатогранне. Є чимало прикладів, коли скорочення податків отримало визнання як засіб для розширення попиту і підвищення рівня завантаження виробничих потужностей, чим сприяло зростанню економіки. Але я зроблю акцент на тому, що зниження податків, нехай і головний первинний вплив цього заходу полягає в стимулюванні споживання, має збільшувати частку потужностей національної економіки, що працюють для накопичення капіталу в експортоорієнтованих галузях і в високотехнологічному секторі української економіки. Саме крізь цю призму можна розглядати пом'якшення податків як заходу, що сприятиме зростанню української економіки. Причому, зростанню не тільки кількісному, а й якісному.

Резюмуючи підкреслю – зараз уряд і Нацбанк зобов'язані проводити політику, спрямовану на забезпечення економічного зростання. А одне із завдань економістів, які усвідомлюють свою відповідальність перед суспільством, полягає в тому, щоб роз'яснювати людям, що саме робиться і чому робиться саме це.

Тепер перейду до проблеми, важливість якої в сучасних умовах першорядна. Не варто рекомендувати ті або інші дії лише для того, щоб наша країна в різних щорічних статистичних довідниках і рейтингах піднімалася вгору за показниками темпів зростання економіки або обсягу ВВП. Найважливіша причина, через яку необхідно прискорення темпів економічного зростання в Україні – це підтримка і нарощування національної могутності. Той факт, що російська військова агресія купована, не повинен розслабляти. Воєнні дії можуть поновитися чи не в будь-який момент. Зараз багатьом здається, що це вже малоймовірно, однак російська експансія проти України запрограмована століттями історії, імперським минулим і парадигмою мислення російських політичних еліт. Тому, практичніше буде сприймати нинішню ситуацію, як перепочинок, який нам необхідно використовувати для всебічного посилення, насамперед для відновлення стабільного економічного зростання і його подальшого прискорення.

Звичайно, міць країни – це щось більш тонке, ніж просто з'єднання військової сили і потужності цивільної економіки. Одна країна не обов'язково сильнішою за іншу тільки тому, що вона має більш високий валовий внутрішній продукт (номінальний або на душу населення). Однак обсяги і якість виробничих потужностей були найважливішим фактором військової сили держав під час першої та другої світових воєн. При цьому, як показує практика, країна з меншим ВВП може протистояти країні з великим ВВП, але за умови, якщо вона ефективно направляє достатню частину свого валового внутрішнього продукту на цілі забезпечення обороноздатності.

Чи повинне зростання економіки України бути настільки швидким, щоб ми могли бути готові до збільшення випуску продукції, призначеної для зміцнення обороноздатності? Відповідь на це запитання, в світлі військової загрози з північного сходу, очевидний. Якщо нам доведеться приймати виклик надзвичайної важливості, якщо від економічного зростання буде залежати перемога чи поразка, якщо від цього буде залежати незалежність України, ми повинні за будь-яку ціну забезпечити зростання економіки.

Нам необхідно продемонструвати – і противникам, і союзникам – що Україна здатна швидко прогресувати. Чи можна це зробити краще, ніж за допомогою стрімкого зростання економіки?

І, врешті-решт, економічне зростання може служити національною ідеєю, яка повинна надихати і об'єднувати українців. Адже саме об'єднуючої національної ідеї ми критично потребуємо все майже 26 років незалежності.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.