19 листопада 2017, неділя

8 кроків по наповненню бюджету або як зберегти 25 мільярдів гривень

коментувати
Сьогодні наша економіка вже давно вичерпала радянський запас міцності і "втомилась" від непрофесіоналізму

8 кроків по наповненню бюджету або як щорічно зберегти 25 мільярдів гривень від корупціонерів

У важких економічних та військових умовах, нашій державі як ніколи потрібні додаткові фінансові, інтелектуальні та гуманітарні ресурси. Але де їх взяти? Як залучити інвестора до країни, в якій йде війна, а вищі ешелони влади тотально заражені корупцією? Як мотивувати першокласного спеціаліста залишитися в Україні, де роботодавець пропонує жебрацьку зарплату?

Цього тижня тільки й розмов, що Міжнародний валютний фонд вирішив надати Україні черговий транш в розмірі мільярда доларів, що в гривневому еквіваленті становить близько 27 млрд. І хоча гроші МВФ не є інвестиціями, проте для залучення цієї суми уряду довелося проробити величезний масив організаційної та технічної роботи. У той же час мої ініціативи можуть приносити до державного бюджету в рази більше при відносно менших витратах часу і ресурсів.

Тим часом очевидно, що поки ми будемо позичати у інших, а не розвивати свою економіку, з країни будуть витікати кращі фахівці, які й так все частіше шукають шляхи та можливості щонайскорішої еміграції за кордон.

Так чому державний бюджет щорічно недораховує десятки-сотні мільярдів гривень? У певних галузях просто відсутня інституційна та законодавча база. Однак найчастіше появі системних змін перешкоджають корупція та шкурні інтереси олігархів й великих «політичних» гравців.

За моїми підрахунками, через такі перешкоди українська скарбниця щорічно втрачає близько 25 мільярдів гривень, які можна було б спрямувати на розвиток економіки, соціальної сфери, сферу охорони здоров'я, науку, спорт, на будівництво й оновлення "втомленої" радянської інфраструктури.

Сьогодні наша економіка вже давно вичерпала радянський запас міцності і "втомилась" від непрофесіоналізму й виключно особистих інтересів окремих чиновників. Якщо на рівні держави не почати приймати кардинальних рішень, то уникнути тотального колапсу в економіці найближчим часом не вийде.

Отже, детальніше про джерела і галузі за допомогою яких можна залучити приблизно 36 млрд грн разових інвестицій до кінця року, близько 25 млрд грн надходжень щорічно та ще близько 125 млрд грн інвестицій в розвиток інфраструктури до 2022 року.

Цифровізація. Значні фінансові ресурси можна акумулювати за допомогою цифровізації, тобто за рахунок переходу від "сировинної економіки" до "економіки знань". Цифровізація передбачає створення сприятливого стимулюючого клімату для розвитку вітчизняної ІТ-індустрії, а також сприятливо впливає на інші галузі економіки й процеси державного управління. На сьогоднішній день дохід галузі складає близько 2,7 млрд доларів (72,9 млрд грн) в рік. За рахунок створення стимулюючих інвестиційно-привабливих умов, дохід галузі ІТ-аутсорсингу може зрости до 7,7 млрд доларів (близько 207,9 млрд грн) вже до 2020 року.

Залучення європейських інвестицій. Після позачергового приєднання України до цифрового ринку ЄС в рамках європейської стратегії Digital Single Market був представлений відповідний «Цифровий порядок для сучасної України до 2020-2022 років" (далі - «Цифрова адженда-2022»). Реалізація цієї адженди допоможе Україні стати частиною глобальної європейської програми фінансування. Сумарний обсяг програми становить 60 млрд євро. За попередніми розрахунками, Україна може претендувати на фінансування від 4 до 5 млрд євро, які будуть спрямовані на розвиток відповідної цифрової інфраструктури.

4G-технології. Важливим компонентом залучення міжнародних інвестицій є запуск та впровадження до кінця 2017 року тендеру 4G в Україні. Проведення одного тендера по запуску 4G-технологій і видача відповідних ліцензій вже в поточному році може поповнити бюджет на 15 млрд гривень. Крім того, реалізація принципів так званої "технічної нейтральності" буде сприяти інвестуванню операторів в створення розгалуженої мережі 5 і 4 поколінь в наступні п'ять років. Сумарний обсяг таких інвестицій може скласти близько 800 млн доларів (21,6 млрд грн).

Будівництво мереж сприятиме ще і зростання доходів операторів на 10-15%. Для прикладу, згідно з офіційними звітами, доходи трьох найбільших мобільних операторів в Україні - Київстару, Vodafone і Lifecell за підсумками 2016 року склали 14,9 млрд грн, 11,1 млрд грн і 4,8 млрд грн відповідно. Відповідно, якби мережі 4 і 5 поколінь були вже збудувати, доходи операторів становили б як мінімум 17,2 млрд (Київстар), 12,7 млрд грн (Vodafone) і 5,6 млрд грн (Lifecell). А збільшення доходів операторів, звичайно ж, прямо пропорційно збільшенню і податкових надходжень до бюджету держави.

Адміністративна реформа. Необхідно консолідувати усі функції інформаційно-комунікаційної галузі в одному органі замість виконання відповідних функцій 4 міністерствами та 18 різними департаментами. Як приклад, може бути створене спеціалізоване Міністерство цифрової економіки або призначення CIO (Chief Information Officer) віце-прем’єра з питань цифровізації. В результаті упровадження реформи, створення єдиного реєстру, замість 7 функціонуючих нині, дозволить заощадити до 6 млрд грн на рік. За рахунок оптимізації усіх ІТ-процесів державних органів можна заощадити ще близько 3 млрд грн на рік. Разом - 9 млрд грн на рік. Проект відповідних рішень вже напрацьований Комітетом з питань інформатизації, відправлений в Кабінет Міністрів та очікує на політичну волю у виконанні рекомендацій парламентських слухань від 17 лютого 2016 року.

Регулювання лотерейного ринку. Наведення порядку на лотерейному ринку має починатися зі створення централізованої системи державного контролю за діяльністю операторів. На даний момент, така система відсутня і неможливо проконтролювати, яким чином формується прибуток лотерейних операторів, а також яким чином використовуються кошти від податкових надходжень. За моїми підрахунками, в результаті регулювання лотерейного бізнесу державний бюджет щорічно може отримувати мінімум 5 мільярдів гривень на рік. Якщо цього не зробити - сфера і далі буде перебувати в руках корупціонерів від влади, які розподіляють кошти в особистих інтересах.

Боротьба з контрабандою смартфонів і іншої електронної техніки. Шостим кроком отримання додаткового прибутку до держбюджету може стати боротьба з контрабандою смартфонів, аудіо та відеотехніки. У 2016 році державний бюджет в результаті контрабанди гаджетів втратив близько 1,8 мільярдів гривень. Проблему контрабанди можна вирішити за рахунок прозорої та автоматизованої системи контролю. Тому в даному питанні, тим більше в умовах зростання кібер-злочинності, держава повинна ефективно регулювати ці процеси.

Електронна акцизна марка. Сьомий крок передбачає впровадження електронної акцизної марки на тютюн і алкоголь. Дискусії про це йдуть ще з 2013 року. Але до сих пір рішення немає, в результаті чого українці страждають від неякісного контрафактного алкоголю і сигарет, а бюджет щорічно недоотримує як мінімум 3,6 мільярда гривень.

Цифровий облік реально спожитих комунальних тарифів. Восьмий крок, передбачає впровадження автоматизованих систем підрахунку реально спожитих комунальних послуг (електроенергії, газу, теплопостачання) населенням. Застосування відповідної електронної системи автоматичного підрахунку використання електричної і теплової енергетики від постачальника до кінцевого користувача дозволить заощадити до 30% коштів населення, які зараз переплачують, і дати до 20% економії електричної та теплової енергії.

Запропоновані вище кроки – лише перша програма дій та той необхідний фундамент, завдяки якому Україна зможе стати державою з постіндустріальної економікою, де переважають інноваційний сектор, промисловість знань, високоякісні інноваційні послуги, а також виробництво товарів з високою доданою вартістю. Але таких програм дій ще має бути дуже багато. Тому ми не зупиняємо, і наразі мною вже розробляється наступна програма кроків, за рахунок яких ми зможемо не лише додатково наповнювати державний бюджет, а й докорінно змінити ситуацію в країні.  


.jpg
.jpg


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.