19 серпня 2017, субота

Великодержавні мрії Путіна. Анна Руська чи Київська?

коментувати
У Росії є бажання відтворити імперську сутність, бажання якщо не створити її реально, то створити ілюзію життя в імперії

Ситуація з переписуванням Путіним історії та спроба зробити з Анни Ярославни «руську» – це не є справою сьогоднішнього дня. Вона почалося значно раніше. Я не історик, але наскільки розумію, при Катерині II вже був апофеоз всього цього, а реально ж переписування історії почалося ще раніше. Навіть Синод Петра I активно чистив церковні архіви і знищував речі, які не вкладалися у відповідні догми російського цареславья. Але більше за все це робилося саме за Катерини II, коли знищували реальні рукописи та літописи, а замість них створювався фальсифікат.

Сьогоднішня Росія повернулася до багатьох речей того часу. Зверніть увагу: хто з відносно недавньої історії сьогодні перебуває у великій честі в російської влади, а кого недолюблюють? І Путін, і Жириновський, який завжди підгавкує з іншого боку, та й багато інших політиків дуже хвалять російських царів (практично всіх без винятку, включно з Миколою II), дуже хвалять Сталіна і терпіти не можуть Леніна. До Леніну ставлення таке: «Яку імперію розвалив. Але Сталін все одно молодець – він все зібрав». Великі російські царі і т. д.

Тобто, є реальне бажання відтворити імперську сутність, бажання якщо не створити її реально, то створити ілюзію життя в імперії. З цим бажанням пов'язане встановлення пам'ятника Володимиру Великому в Москві. Тепер вони, напевно, будуть розповідати, що він саме в Москві хрестив русичів і т. п.

Президент Франції поводився дещо зверхньо, і Путіну хотілося показати свою імперську знаковість

Такі речі як переписування історії культивуються у Москві. По-перше, вони спрямовані на свій внутрішній ринок, щоб показати свою знаковість. «Мы ведь великий народ. А великий народ может в чем-то и потерпеть ради своего величия». По-друге, це є особисті амбіції самого Путіна.

Не беруся говорити, наскільки це правда, але колись чув історію від російських аналітиків, що нібито коли Путін розлучався з дружиною, у Москві дуже серйозно думали над пошуком жінки з походженням від Рюриковичів і можливістю «коронації» Путіна саме в Києві, в «матери городов русских». Сьогодні це звучить як анекдот, але дивлячись на те, що зараз відбувається в Росії, я б сказав, що з цього не треба сміятися, адже занадто цей анекдот подібний на правду.

Все це є дуже небезпечно і неприємно для нас. Спотворюючи історію та створюючи міфи на кшталт міфу про три братні слов’янські народи (не було ніяких трьох братніх народів), ними обґрунтовують подальші агресивні дії. Ну, скажімо, всі дії початку ХХ століття були повністю обґрунтовані цією псевдоісторіографією. Тому кожен раз, коли такі речі робляться, вони робляться для чогось нехорошого. Нехорошого для нас.

У випадку «Анни Русской», думаю це було сказано, щоб покрасуватися в Парижі, не розуміючи того, що в Парижі Анну чітко називають княгинею Київською. Путін виглядав досить принизливо і несолідно на цій зустрічі з Макроном. Президент Франції поводився дещо зверхньо, і Путіну хотілося показати свою імперську знаковість, навіть на таких дрібничках.

               

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.